NDU.KR.UA — Інфохаб: парламентська аналітика України

ПРОГНОЗ / ФАКТ: ВІЙНА 2022–2027

Ще у 2022–2023 роках аналітики попереджали: війна рф проти України перетворюється на тривале змагання промислових систем. Проте між правильним прогнозом, політичним рішенням, бюджетом, контрактом, заводом і реальною бойовою спроможністю минали місяці, а іноді — роки.

Питання вже не лише в тому, хто точніше спрогнозував розвиток війни. Значно важливіше зрозуміти, чому частина правильних оцінок не була вчасно перетворена на виробничі замовлення, запаси боєприпасів, системи протиповітряної оборони, підготовлені екіпажі та довгострокові оборонні програми.

Це не означає, що Європа або інші партнери не підтримували Україну. Масштаб фінансової, військової та політичної допомоги був безпрецедентним. Проблема полягала у часовій невідповідності: війна змінювалася швидше, ніж демократичні держави проходили шлях від усвідомлення загрози до серійного виробництва.

Попередження, яке пролунало ще у 2022 році

У червні 2022 року дослідники Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень RUSI писали про повернення промислової війни. Їхній висновок був прямим: великі воєнні кампанії споживають боєприпаси, техніку та запасні частини швидше, ніж скорочена після холодної війни західна промислова база здатна їх відновлювати.

У лютому 2023 року генеральний секретар НАТО публічно визнав, що українські витрати боєприпасів у багато разів перевищують виробничі можливості союзників. Строк очікування окремих великокаліберних боєприпасів збільшувався з 12 до 28 місяців.

Це означало, що контракт, укладений після політичного рішення, міг почати реально впливати на фронт лише через два роки. Аналітичний прогноз уже існував, але промислової машини, здатної швидко відповісти на нього, ще не було.

Європейський мільйон: правильна мета, втрачений строк

У 2023 році Європейський Союз затвердив план постачання Україні одного мільйона артилерійських боєприпасів протягом 12 місяців. План передбачав передачу снарядів зі складів, спільні закупівлі та розширення виробничих потужностей.

Саме рішення було стратегічно правильним. Але його виконання відбулося приблизно на вісім місяців пізніше початкового строку. За адміністративною логікою це можна пояснити складністю контрактів, виробничими обмеженнями та необхідністю погодження між державами. За логікою фронту ці вісім місяців означали дефіцит вогню, жорсткіше нормування боєприпасів і звуження можливостей для українських підрозділів.

Кожен етап має законні процедури й запобіжники. Але коли всі вони проходять лише послідовно, дублюються різними установами або не мають граничного строку, правильний аналіз 2022 року стає контрактом 2024-го, продукцією 2025-го і бойовою спроможністю 2026-го.

Що сьогодні уповільнює рішення в Європі

Фрагментований оборонний попит

Європейський оборонний ринок досі складається з національних бюджетів, різних технічних вимог, окремих процедур і політичних пріоритетів. Коли держави замовляють невеликі партії окремо, виробник не отримує впевненості, необхідної для будівництва нової лінії або наймання сотень працівників.

Річний бюджет проти багаторічного заводу

Оборонному підприємству потрібен прогнозований контракт на кілька років. Натомість уряди часто працюють у межах річних бюджетів. Боргові обмеження, виборчі цикли, зміна коаліцій і конкуренція між оборонними та соціальними видатками уповільнюють рішення навіть після визнання загрози.

Національні промислові інтереси

Спільна закупівля швидко перетворюється на переговори про місце розташування виробництва, доступ до технологій і розподіл контрактів між державами. Така дискусія природна, але вона не повинна блокувати термінову військову потребу.

Фізичні межі виробництва

Гроші не перетворюються на снаряди або ракети наступного ранку. Вузькими місцями залишаються порохи, вибухові речовини, електроніка, верстати, випробувальні майданчики, кваліфіковані працівники, енергетика й дозвільні процедури.

Конкуренція за обмежені запаси

Європейські держави одночасно допомагають Україні, відновлюють власні склади та готуються до інших криз. Будь-яке нове загострення поза Європою здатне змінити пріоритети постачання ракет, систем ППО й високоточних боєприпасів.

Інструмент SAFE обсягом до 150 млрд євро створює можливості для фінансування спільних оборонних закупівель. Важливо, що Україна може бути включена до таких програм не лише як одержувач допомоги, а як учасник виробничої кооперації. Проте фінансовий інструмент скоротить строки лише тоді, коли за ним стоятимуть спільна специфікація, підписаний контракт, виробничий календар і відповідальна за поставку інституція.

Українське сьогодення: швидка інновація, складне масштабування

Україна продемонструвала здатність створювати та вдосконалювати безпілотні системи, морські платформи, засоби радіоелектронної боротьби й програмні рішення значно швидше за традиційний оборонний цикл. Але прототип, серійне виробництво та гарантована закупівля державою — різні етапи.

Українська перевага полягає у прямому зв’язку між виробником і бойовим досвідом. Саме тому Україна повинна входити до європейської оборонної архітектури як співрозробник, випробувальний партнер і виробник, а не лише як ринок постачання готової продукції.

Дві швидкості замість однієї процедури

Використовувати для обох контурів одну процедуру — означає або надмірно уповільнювати швидкі технології, або необґрунтовано переносити спрощений контроль на дорогі довгострокові програми.

Парламентський вимір: що має зробити Верховна Рада

Провести міжкомітетські слухання. Необхідно об’єднати безпековий, бюджетний, економічний та євроінтеграційний виміри. Предметом розгляду має стати тривалість шляху від військової потреби до бойового застосування.

Отримати урядовий план на 2027–2030 роки. Він повинен містити відкриту частину з цілями й показниками та закриту частину з обсягами, критичними компонентами, виробничими можливостями й військовими потребами.

Забезпечити багаторічні контракти. Бюджетне законодавство має дозволяти гарантовані замовлення, авансування, державні гарантії та фінансування виробничих ліній на кілька років.

Інтегрувати Україну в європейські програми. Потрібен перелік конкретних проєктів SAFE та інших механізмів із визначеними державами-партнерами, підприємствами, бюджетами і строками.

Запровадити квартальний індикатор виконання. Для пріоритетних категорій необхідно зіставляти чотири показники: законтрактовано, вироблено, доставлено, прийнято до бойової експлуатації.

Що це змінює

Європі необхідно перейти від оголошених виробничих потужностей до законтрактованої, виробленої та фактично поставленої продукції. Україні — від коротких закупівель окремих партій до прогнозованого попиту, який дозволить підприємствам інвестувати в людей, обладнання, захищені майданчики та локалізацію компонентів.

Спільним індикатором має стати не сума оголошених пакетів і не кількість політичних заяв, а скорочення часу між підтвердженою військовою потребою та появою реальної бойової спроможності.