Як зберегти громади під час війни: урок східного кордону ЄС
Відремонтована дорога потрібна громаді. Але родині також потрібні робота, житло, школа й лікар, до якого можна дістатися. На східному кордоні ЄС війна рф проти України загострила питання: як захистити території та зберегти в них життя? Європейська відповідь важлива для нас уже сьогодні — коли рішення про відновлення визначають, чи матимуть українці умови залишатися або повертатися додому.
Для мене як народного депутата, який працює з транспортом та інфраструктурою, це питання має практичний зміст. Будівництво повинно забезпечувати зв’язок: підприємства з ринком, працівника з робочим місцем, громади з лікарнею. Саме через цей результат варто оцінювати наші інвестиційні рішення.
Люблінський регіон: війна входить у собівартість
У вересневому брифінгу дослідницької служби Європарламенту наведено позицію об’єднання роботодавців Люблінського регіону — Pracodawcy Ziemi Lubelskiej. Бізнес описує, як давні проблеми з інфраструктурою, інноваціями й доступом до капіталу посилилися через руйнування торговельних та інвестиційних зв’язків, зростання енергетичних і транспортних витрат та безпекові ризики.
За цим переліком — економіка конкретного підприємства. Дорожча доставка зменшує простір для інвестицій і зарплат. Непередбачуваний маршрут ускладнює виконання контракту. Це аналітичний висновок із описаних проблем, а не підрахунок втрат окремої компанії.
Український інтерес тут виходить далеко за межі західних областей. Для виробника у Кривому Розі маршрут до європейського покупця починається біля підприємства. Залізничний вузол, під’їзди до переходу й пропускна спроможність на кордоні — частини одного ланцюга. Розвиток цього ланцюга впливає на можливість продавати продукцію й підтримувати зайнятість.
Кошице: диплом, який не відкриває двері до роботи
Самоврядний Кошицький край у Словаччині звертає увагу на невизнання українських дипломів, зокрема у медичній сфері. Поряд із цим він називає потребу модернізувати інфраструктуру, посилити кіберстійкість і допомогти місцевій владі готувати проєкти.
Цей приклад показує, чому регіональна політика повинна працювати одночасно з інфраструктурою та людьми. Визнання кваліфікації може відкрити людині шлях до роботи; доступне житло й транспорт — зробити цю роботу реально доступною. Це різні рішення, які мають підсилювати одне одного.
Для України тут є і складне питання повернення. Людина має право повноцінно жити й працювати в країні, де знайшла захист. Водночас українська політика повинна створювати умови для добровільного повернення: безпеку, житло, роботу та послуги. Брифінг прямо описує підхід, який поєднує включення українців у життя приймаючих громад із можливістю майбутнього повернення.
Нарва і латвійські громади: молоді потрібна перспектива
Естонська Нарва просить конкретних регіональних дій і передбачуваного довгострокового фінансування. Серед її пропозицій — підтримка підприємництва, інфраструктури, освіти та навичок, щоб утримувати молодь і залучати працівників.
Латвійська асоціація Alūksnes lauku partnerība вказує на іншу перешкоду: нестачу орендного житла у сільських регіонах. Для залучення нових мешканців, наголошує вона, потрібне доступне житло. Ці приклади на сторінці 7 документа — заявлені потреби громад, а не вже доведені успіхи європейської програми.
Для української відбудови це підстава перевіряти проєкти разом. Якщо підприємство шукає працівників, варто оцінювати житлові можливості й транспортну доступність. Якщо відновлюється школа — чи зможуть діти безпечно до неї діставатися. Якщо фінансується лікарня — як її послуги отримуватимуть мешканці навколишніх громад.
Що саме змінює Євросоюз
18 лютого 2026 року Єврокомісія оприлюднила стратегію для східних прикордонних регіонів. Вона охоплює території дев’яти держав ЄС і поєднує п’ять напрямів: безпеку та стійкість, економічне зростання, місцеві сильні сторони, транспортні й цифрові зв’язки, підтримку людей.
Карта на сторінці 4 окремо позначає регіони біля рф і білорусі, біля України та на узбережжі Чорного моря. Ця відмінність принципова: біля держав-агресорів потрібно переорієнтовувати втрачені економічні зв’язки; на кордоні з Україною — розвивати партнерство й сполучення. Стратегія прямо передбачає покращення транспортних і цифрових зв’язків з Україною та Молдовою.
Європейське «право залишатися» означає підтримку умов, за яких люди можуть будувати життя у своїй громаді. В Україні його застосування має починатися з цивільної безпеки: евакуація з небезпечних територій залишається необхідною, а повернення повинно бути добровільним і безпечним. Українські громади зазнають безпосередніх наслідків бойових дій та обстрілів; досвід сусідніх регіонів ЄС допомагає плануванню, але не вичерпує наших потреб.
Фінансування: що важливо знати Україні
EastInvest — до €28 млрд до кінця 2027 року. У брифінгу йдеться про заявлений масштаб фінансування визначених регіонів ЄС, передусім кредитного, з консультаційною підтримкою. Це не грантовий пакет Україні й не звіт про вже виплачені кошти.
€5,6 млрд — перенаправлення чинних коштів. За даними EPRS, ці кошти політики згуртованості спрямовуються до східних прикордонних регіонів ЄС. Обидві суми не слід механічно додавати як єдиний новий фонд.
Українська участь потребує окремої підстави. Описані інструменти не дають українським громадам автоматичного доступу до фінансування. Для спільного проєкту потрібно перевірити територію програми, допустимих заявників, витрати й умови підтримки.
Три рішення, яких потребує українська політика
Перше — узгоджувати весь транспортний маршрут. Вважаю, що під час парламентського розгляду розвитку сполучень з ЄС уряд має представляти пов’язаний перелік проєктів: залізничні підходи, переходи, автомобільні під’їзди, логістичні вузли. Для кожного потрібні відповідальний орган, готовність проєктної документації, джерело фінансування й узгодження з партнером по інший бік кордону. Так можна виявляти ситуації, коли одна готова ділянка впирається у непідготовлену наступну.
Друге — фінансувати підготовку та подальшу роботу об’єкта. У бюджетних рішеннях потрібно бачити витрати на проєктування, експертизу, співфінансування й експлуатацію. Невелика громада потребує доступу до фахової допомоги, щоб підготувати якісну заявку. Для кредитного проєкту необхідно окремо оцінювати здатність обслуговувати борг і потребу в механізмах розподілу ризиків.
Третє — пов’язати звітність із результатом для людей. Пропоную оцінювати транспортні та регіональні програми за показниками, які можна перевірити: часом поїздки й проходження кордону, доступністю послуг, надійністю перевезень, умовами для роботи підприємств. Відповідні комітети парламенту мають розглядати транспорт, регіональний розвиток і бюджет у взаємозв’язку. Це запропонований мною напрям політики, а не повідомлення про вже ухвалені рішення.
Як рішення стає відчутним у громаді
Дорога і регулярне сполучення
Людина може дістатися до роботи, лікаря чи навчання. Результат — доступність і надійність поїздки.
Перехід і підготовлені під’їзди
Підприємство отримує передбачуваніший маршрут доставки. Результат — час і стабільність перевезення.
Житло, послуги й зайнятість
У родини з’являються практичні умови для життя. Результат — можливість безпечного добровільного вибору залишатися або повертатися.
Європейська обіцянка теж потребує перевірки
У європейської стратегії є власна невизначеність. Європейський економічний і соціальний комітет застерігає, що перенаправлення наявних ресурсів буде недостатньо, і закликає до додаткового фінансування. EPRS також ставить питання про спроможність місцевих учасників використати програми й позики. У пропозиції бюджету ЄС на 2028–2034 роки, описаній брифінгом, окремої бюджетної лінії для цих регіонів немає.
Тому українським громадам і державі варто готувати обґрунтовані проєкти та переговорні позиції вже зараз. Європейський партнер повинен бачити потребу, очікуваний результат і готовність до реалізації. Наш парламент — забезпечувати послідовність бюджетних пріоритетів та контроль за тим, як вони працюють.
«Людина повертається у громаду, де може жити, працювати й бачити майбутнє для дітей. Наше завдання — зробити кожну інфраструктурну інвестицію частиною цих умов».
Джерела: EPRS, PE 791.494, вересень 2026, «EU eastern border regions: Adapting cohesion policy to a changing security landscape», с. 3–5, 7–8; Єврокомісія: східні прикордонні регіони; Єврокомісія: EastInvest.
