АРХІТЕКТУРА ЕСКАЛАЦІЇ · ДРУГА ПУБЛІКАЦІЯ
Зупинити стрілянину можна швидше, ніж перебудувати економіку, яка роками обслуговує війну. Військові замовлення рф пов’язують державний бюджет із заводами, робочими місцями, доходами родин і регіональними адміністраціями. Для України небезпека полягає в тому, що ця система може продовжувати виробляти ресурс агресії навіть під час перемир’я.
Для мешканця Кривого Рогу економіка війни починається з повітряної тривоги, перерваної зміни, пошкодженого обладнання, витрат на резервне живлення й ремонту житла. За кожною ракетою агресора стоїть інша послідовність — фінансування, комплектувальні, праця, виробництво та доставка. Поки ця послідовність відтворюється, загроза не зникає разом із дипломатичною заявою.
У першій публікації циклу, «Школа довгої війни», ми розглядали формування наступних поколінь для системи конфронтації рф. Тепер — її матеріальну основу. Головне питання полягає в тому, чи здатна рф підтримувати військову спроможність, коли загальне економічне зростання сповільнюється, а ціна війни збільшується.
Бюджет, який треба читати ширше за оборонну статтю
У березневому дослідженні SIPRI Джуліан Купер оцінив військові видатки федерального бюджету рф на 2025 рік приблизно у 16 трлн рублів, або 7,5% ВВП. У бюджеті на 2026 рік відповідний показник становив близько 14,9 трлн рублів, або 6,3% ВВП. Це оцінка бюджетних призначень, а не підтверджене виконання за весь 2026 рік. [1]
Оцінка ширша за розділ «Національна оборона»: вона охоплює також військові компоненти інших розділів, зокрема пенсії та соціальну підтримку. Водночас регіональні витрати, пов’язані з війною, не входять до цього федерального підрахунку. Тому додавати до нього всю «Соціальну політику» або весь силовий бюджет неправильно — виникнуть подвійний рахунок і перебільшення. [1]
Для оцінки загрози важливі не лише суми. Потрібно розрізняти затверджені призначення, укладені контракти, авансові платежі та фактично поставлену продукцію. Гроші, виділені заводу, ще не дорівнюють готовим ракетам. Але скорочення одного бюджетного рядка також не доводить, що виробничий цикл зупинився.
Менше грошей не завжди означає менше небезпеки
SIPRI пов’язує зниження запланованих видатків, серед іншого, із фінансовими обмеженнями, змінами управління та закупівлями дешевших систем. Це означає, що бюджетна економія може супроводжувати зміну способу ведення війни. [1]
Загрозу визначає співвідношення між витратами агресора й результатом, якого він досягає. Дешевша система може створити для України значні витрати на перехоплення, ремонт та захист. Тому фінансова скрута рф і небезпечна адаптація її військової промисловості можуть відбуватися одночасно.
Однак адаптація має межі. Масове складання простіших виробів не усуває залежності від якісної електроніки, верстатів, матеріалів, інженерних компетенцій і випробувань. Здатність виробляти багато продукції певного класу не означає однакової спроможності в усіх видах озброєнь.
Завод може пережити перемир’я як військовий завод
У січневому аналізі Re:Russia інвестиційний підйом попередніх років розглядається значною мірою як перебудова економіки під війну й санкції. Автори описують розходження між секторами, де інвестиції підтримують зростання, та цивільними напрямами, в яких посилюється скорочення. [4]
Це допомагає зрозуміти механізм залежності. Підприємство, яке розширило військове виробництво, має обладнання, підготовлених працівників і постачальників. Перехід до цивільного продукту потребуватиме покупця, нового проєкту, сертифікації, фінансування та часу. Саме припинення бойових дій не забезпечує цих умов.
Бачення редакції. Для рф збереження військового замовлення під час паузи може бути способом одночасно підтримати підприємства й поповнити запаси. Така можливість не доводить підготовки конкретного наступу. Вона означає, що перемир’я потрібно оцінювати разом із виробничою та бюджетною політикою.
Не кожне підприємство з оборонним контрактом приречене залишатися військовим. Частина технологій, обладнання й навичок має цивільне застосування. Проблема полягає в тому, який напрям держава фінансує і які стимули створює власникам та керівникам.
Коли війна стає джерелом доходу
Економічна залежність має людський вимір. Військове виробництво забезпечує зарплати; служба — грошове утримання; поранення та загибель — зобов’язання щодо компенсацій і підтримки родин. Держава пов’язує поточні доходи частини населення з наслідками власної агресії.
У дослідженні вартості поповнення армії рф Re:Russia показує, як виплати контрактникам і компенсації за втрати збільшують фінансову ціну людського ресурсу. Це модельна оцінка дослідників, а не офіційний звіт про всі фактичні платежі. [5]
Залежність від таких доходів може ускладнювати зміну державних пріоритетів. Але отримання зарплати на заводі або виплати родині не доводить бажання продовжувати війну. Економічне становище, політичні переконання й поведінку людей не можна автоматично ототожнювати.
Для влади виникає інша проблема: навіть після припинення бойових дій залишаються витрати на ветеранів, лікування, інвалідність, пенсії та родини загиблих. Це довгострокова ціна агресії, яка обмежуватиме можливість швидкого повернення до довоєнної бюджетної структури.
Що утримує економіку біля війни
Бюджет
Держава визначає попит, фінансує замовлення та бере на себе тривалі зобов’язання.
Виробництво
Обладнання, працівники й постачальники пристосовуються до військової продукції.
Доходи
Частина робочих місць і виплат залежить від військового фінансування.
Політичний вибір
Під час перемир’я цю систему можна перебудовувати або підтримувати для переозброєння.
Цивільна економіка платить за пріоритет війни
Вересневе опитування, оприлюднене центральним банком рф, дає медіанний прогноз зростання ВВП на 2026 рік лише 0,5%. Очікувана середньорічна безробітність — 2,2%. Це прогнози учасників опитування, а не остаточні результати року і не власний прогноз центрального банку. [2]
Станом на 16 вересня офіційна ключова ставка становить 14%. Вона не дорівнює ставці кожного банківського кредиту, але характеризує вартість грошей у системі. [3]
Для цивільного підприємства дорогий кредит означає складніше фінансування обладнання, будівництва та оборотних коштів. Низька безробітність водночас може супроводжувати дефіцит працівників. Якщо державне військове замовлення пропонує кращі умови, цивільний бізнес має конкурувати за людей у середовищі слабкого загального зростання.
Війна може забирати майбутній розвиток раніше, ніж це стане помітно в загальному показнику ВВП. Відкладена модернізація, дорожчий капітал і перерозподіл праці накопичують втрати. Проте повільне зростання саме по собі не означає негайної втрати здатності фінансувати армію.
Санкції діють через ціну й доступність
23 липня 2026 року Рада ЄС ухвалила 21-й санкційний пакет проти рф. Він охоплює фінансові установи, криптовалютні платформи, нафтову інфраструктуру та військові виробничі ланцюги. Серед заходів — посилені експортні обмеження щодо 51 додаткової структури, включно з компаніями у третіх країнах. [7]
Дослідження Крістіни Багдасарян для Re:Russia пояснює, що альтернативні платіжні канали допомагають підтримувати торгівлю, але збільшують витрати, непрозорість і залежність від обмеженого кола партнерів. Збереження торговельного обороту не означає відновлення нормальних умов розвитку. [6]
Бачення редакції. Санкційну політику доцільно оцінювати за тим, наскільки вона зменшує доступність критичних технологій, підвищує витрати й затримує постачання. Кількість нових назв у списку є проміжним показником. Практичний результат — скорочення спроможності виробляти й застосовувати зброю.
Чому мир не є економічно неможливим
Назва цієї публікації описує залежність і політичну інерцію, а не економічний закон. Припинення агресії могло б зменшити витрати на бойові дії, втрати людей і техніки. Мир також створює можливість спрямувати ресурси на цивільні потреби.
Труднощі виникають у переході. Потрібно змінити контракти, знайти цивільний попит, перенавчити частину працівників і продовжувати виконувати соціальні зобов’язання. Для політичної системи це означає перегляд привілеїв та очікувань, які сформувала війна.
Позиція редакції. Найбільший ризик — збереження мілітаризованої економіки під прикриттям дипломатичної паузи. Виробництво може продовжуватися, тоді як споживання боєприпасів на фронті зменшиться. За таких умов поповнення запасів потребуватиме окремого моніторингу.
Три можливі траєкторії
Це умовні сценарії редакції. Вони не є прогнозом строків завершення війни; ймовірності не присвоюються через невизначеність політичних рішень і закритість даних.
Продовження війни під економічним тиском
Умови: достатні бюджетні надходження, можливість запозичень і доступ до необхідного імпорту.
Можливий результат: збереження пріоритетних військових програм із жорсткішим відбором витрат та зростанням ціни для цивільної економіки.
Перемир’я зі збереженням військового виробництва
Умови: скорочення бойових дій без істотної зміни оборонних замовлень.
Можливий результат: поповнення запасів, ремонт техніки та підготовка виробничої бази до нових потреб. Для України потрібне тривале стримування.
Поступова перебудова до цивільних пріоритетів
Умови: політичне рішення про деескалацію, зміна бюджетного попиту та фінансування переходу.
Можливий результат: скорочення частини військових потужностей і розширення цивільних програм. Процес потребуватиме часу та перевірюваних результатів.
Що відстежувати раніше за наступну ескалацію
Жоден економічний показник не доводить підготовки конкретного нападу. Значення має сукупність змін, зіставлена з військовими даними.
Фінансування. Перегляд бюджетних призначень, авансування замовлень, строки контрактів та прострочені платежі.
Потужності. Введення виробничих ліній, набір працівників, забезпеченість обладнанням і комплектувальними.
Поставки. Фактичний випуск і передавання продукції. Нове виробництво слід відокремлювати від ремонту й відновлення техніки.
Людський ресурс. Зміни виплат за контракт, регіональних зобов’язань і здатності поповнювати військо.
Зовнішня залежність. Доступність критичного імпорту, платіжні затримки та виконання санкційних обмежень.
Парламентський вимір для України
Для Верховної Ради економічна спроможність агресора має значення під час оцінки тривалості українських оборонних, промислових та інфраструктурних програм. Планування лише на найближчий бюджетний рік може залишати виробників без достатнього горизонту, а громади — без послідовного захисту критичних послуг.
Бачення редакції. Доцільно поєднувати парламентський контроль за використанням коштів із перевіркою фактичних поставок, виробничої спроможності та стійкості інфраструктури. Потрібні також регулярні узагальнення щодо результативності санкцій — без розкриття чутливих відомостей.
Європейський вимір полягає у тривалості підтримки. Українська оборонна промисловість, енергетика й транспорт потребують передбачуваного фінансування та партнерств. Дипломатичний процес варто супроводжувати збереженням спроможності захищатися, доки зміни поведінки агресора не матимуть перевірюваного характеру.
Що це означає для Кривого Рогу
Промислове місто добре розуміє, що зупинка замовлень і зміна виробничої спеціалізації впливають на цілу систему — працівників, підрядників, перевезення та місцеві доходи. Це пояснює механізм залежності, але не виправдовує агресію рф.
Для Кривого Рогу практична відповідь — підтримувати здатність міста працювати під тривалою загрозою. Йдеться про захист енергетики й водопостачання, резервне живлення, ремонтні спроможності, транспортну стійкість та збереження кваліфікованих працівників.
Тривала готовність потребує економіки, в якій люди можуть працювати, навчатися, отримувати послуги й планувати життя. Витрати на захист повинні допомагати зберігати цю основу. Саме вона забезпечує здатність громади витримувати війну й відновлюватися.
Економіка рф накопичує обмеження, але зберігає механізми концентрації ресурсів на війні. Її залежність від військового попиту може ускладнювати повернення до цивільних пріоритетів. Подальший напрям визначатимуть політичні рішення, доступні ресурси та зовнішній тиск.
Для України важливо бачити, чи змінюються контракти, виробничі потужності, поставки та накопичення запасів. Саме ці зміни покажуть, чи дипломатична пауза зменшує загрозу, чи дає агресору час підготувати наступний її етап.
Методологія. Матеріал поєднує відкриті бюджетні дані, інституційні дослідження та редакційний аналіз. Бюджетні призначення не прирівнюються до виконання; прогнози — до фактичних результатів; фінансування — до готової продукції. Офіційні ресурси рф використано як джерела оприлюднених показників, а не як незалежне підтвердження всіх економічних процесів.
Джерела
[1] SIPRI, Джуліан Купер. Дослідження військових видатків бюджету рф на 2026 рік, березень 2026 року. Повний текст дослідження.
[2] Центральний банк рф. Макроекономічне опитування, оприлюднене 2 вересня 2026 року. Результати та методика.
[3] Центральний банк рф. Офіційні економічні та фінансові індикатори. Перейти до показників.
[4] Re:Russia. After The Boom — аналіз інвестиційної перебудови економіки, 27 січня 2026 року. Перейти до дослідження.
[5] Re:Russia. The Price of Donbas — оцінка вартості людського ресурсу для армії рф, 13 лютого 2026 року. Перейти до дослідження.
[6] Re:Russia, Крістіна Багдасарян. Reliable Inferiority — аналіз платіжної адаптації до санкцій, 23 січня 2026 року. Перейти до дослідження.
[7] Рада ЄС. Повідомлення про ухвалення 21-го санкційного пакета проти рф, 23 липня 2026 року. Перейти до офіційного повідомлення.
Відкриті джерела перевірено 20 вересня 2026 року.
