Європол посилюють: хто захистить дані невинних людей?

Європейський Союз готує масштабне посилення Європолу: швидший обмін інформацією, спільний простір поліцейських даних, потужніша аналітика та ширша протидія гібридним загрозам. Для України, яка живе під ударами рф, це важлива безпекова перспектива. Водночас реформа порушує принципове питання: як не допустити, щоб разом із даними злочинців у розширених системах залишалася інформація про людей без встановленого зв’язку зі злочином?

Коли після повітряної тривоги люди повертаються з укриття, їхні телефони знову стають інструментами повсякденного життя: переказати кошти, знайти житло, перевірити маршрут, зв’язатися з рідними. Ті самі цифрові канали можуть використовувати шахраї, вербувальники й організатори злочинних схем. Захищати людей у такому середовищі необхідно. Але людина, яка повідомила про злочин або стала його жертвою, також потребує захисту від зайвого збору, поширення та тривалого зберігання її даних.

Чому Європа змінює свою поліцейську архітектуру

24 червня 2026 року Європейська комісія представила пакет пропозицій для посилення співпраці правоохоронців і органів правосуддя. Його складова — новий регламент Європолу, покликаний замінити чинний Регламент 2016/794.

Логіка змін зрозуміла: злочинні мережі використовують цифрові платформи, фінансові інструменти й міжнародні маршрути, тоді як інформація про їхню діяльність залишається розділеною між державами та відомствами. Окремий платіж може виглядати звичайним, окрема поїздка — законною, окремий контакт — випадковим. Зв’язок між ними стає видимим лише після зіставлення даних.

До цього додається гібридний вимір. У європейському безпековому порядку денному дедалі тісніше переплітаються організована злочинність, кібератаки та дії ворожих держав проти критичної інфраструктури й демократичних інституцій. Український досвід війни робить цю проблему особливо зрозумілою: безпека енергетики, зв’язку та логістики залежить і від здатності своєчасно виявляти приховані мережі.

Однак запропоноване посилення Європолу не означає появи органу, який автоматично перебирає повноваження національної поліції, прокуратури та судів. Брифінг описує розширення його інформаційної, аналітичної й оперативної підтримки. Межі такої ролі залишаються предметом політичної дискусії.

Що саме пропонують змінити

Комісія бачить Європол одночасно інформаційним, оперативним і технологічним центром. Обмін інформацією між державами має стати системнішим: проєкт передбачає автоматизоване завантаження релевантних даних із національних систем ведення справ до сервісу перехресної перевірки Європолу.

Окремий елемент — спільний європейський простір поліцейських даних. У ньому правоохоронні органи зможуть працювати над спільним аналізом і захищено обмінюватися інформацією в реальному часі. Пропонується також посилити співпрацю Європолу з Євроюстом, Європейською прокуратурою, Frontex та іншими органами ЄС.

Проєкт передбачає офіси підтримки Європолу в державах, які погодяться їх прийняти, розвиток цифрової криміналістики та ширшу співпрацю з партнерськими країнами, зокрема кандидатами на вступ до ЄС.

Важлива точність: можливість отримувати персональні дані безпосередньо від приватних сторін уже передбачали зміни 2022 року. Нинішня пропозиція розширює та спрощує цей механізм. Тому питання полягає не лише у появі нових каналів, а й у тому, як перевірятимуть необхідність, пропорційність і правові підстави передачі інформації.

Найгостріша суперечка — про людей без зв’язку зі злочином

За викладом EPRS, Комісія пропонує відійти від попереднього режиму категоризації осіб, чиї дані обробляє Європол. Її аргумент: великі неструктуровані масиви складно заздалегідь розподілити за встановленими категоріями, а процедурні вимоги можуть сповільнювати розслідування.

Для правоохоронців це питання швидкості. Для громадянина — питання меж втручання. Якщо в отриманому масиві присутня інформація про потерпілого, свідка або людину без встановленого зв’язку зі злочином, сам факт її наявності ще не пояснює, чому її потрібно зберігати й робити доступною для подальшого аналізу.

У висновку від 10 серпня 2026 року, наведеному в брифінгу, Європейський інспектор із захисту даних підтримав загальну мету реформи, але висловив серйозні застереження щодо обробки інформації про людей без встановленого зв’язку з кримінальними розслідуваннями чи провадженнями. Зокрема — щодо передбачуваності правил, необхідності такого втручання та підзвітності.

Комісія, зі свого боку, посилається на принципи законності, обмеження мети й мінімізації даних, перегляд необхідності їх зберігання та права на доступ, виправлення і видалення. Але саме достатність цих гарантій у новій системі є предметом спору. Тому реформу некоректно описувати і як уже доведене необмежене стеження, і як механізм, у якому всі ризики вже усунуті.

Український інтерес: захистити людей і зберегти довіру

Для України практична цінність сильнішої європейської співпраці може проявлятися у протидії торгівлі людьми, транскордонному шахрайству, відмиванню коштів, кібератакам і злочинним діям із гібридним виміром. Це аналітична оцінка можливостей, а не твердження про вже отриманий Україною доступ до нових систем.

Розгляньмо умовну ситуацію: родина, яка виїхала з прифронтової громади, знаходить через інтернет роботу за кордоном. За оголошенням може стояти законний роботодавець, а може — мережа експлуатації людей. Для її викриття потрібно поєднати відомості з різних країн. Проте документи й листування потерпілих також можуть потрапити до матеріалів справи. Їхня вразливість не закінчується після викриття злочинців.

Для Кривого Рогу та інших громад, які живуть у воєнному контексті, цей вимір цілком практичний. Людям потрібні захищені платежі, безпечні пропозиції роботи, надійні цифрові сервіси та дієва протидія злочинним мережам. Водночас звернення по допомогу не має створювати невизначений ризик подальшого використання їхніх персональних даних.

Згадка про країни-кандидати у пропозиції відкриває перспективу поглиблення співпраці. Але вона не надає Україні автоматичного доступу до всіх баз Європолу. Обсяг обміну, правові підстави передачі та відповідальність сторін потребують окремого врегулювання.

Парламентський контроль має встигати за технологіями

Європол політично контролює Спільна група парламентського контролю, до якої входять представники Європарламенту та національних парламентів держав ЄС. За брифінгом, новий проєкт зберігає її роль і права, а також передбачає додаткові форми участі парламентських представників у роботі керівних органів агентства.

Водночас EPRS звертає увагу: у запропонованому регламенті не згадано консультативний форум із питань основоположних прав, передбачений реформою 2022 року. Це не доводить його остаточного скасування, але порушує питання про місце незалежної правозахисної експертизи в майбутній системі.

Для Верховної Ради український вимір цієї дискусії полягає у якості власних правил міжнародного обміну даними. На мою думку, найбільш доцільно розглядати розширення співпраці разом із гарантіями законності збору інформації, виправлення помилок, контролю доступу та можливості оскарження. Технологічну сумісність і захист прав варто оцінювати як частини одного рішення.

Показником результативності має бути не лише кількість переданих записів. Важливо бачити, як обмін допомагає викривати мережі й захищати потерпілих, скільки помилок виправлено та чи працюють встановлені обмеження. Інакше зростання інформаційних масивів легко помилково прийняти за зростання безпеки.

Сильніша безпека потребує зрозумілих меж

Європі потрібні інструменти, здатні протидіяти злочинності, яка використовує кордони, цифрові технології та війну. Україні потрібна тісніша участь у такій співпраці. Але довіра до правоохоронної системи залежить і від того, чи здатна вона пояснити власне втручання та виправити помилку.

Найбільш доцільний напрям, на мою думку, — посилювати оперативні можливості разом із незалежним наглядом і реальним захистом потерпілих, свідків та інших людей. У воєнний час така вимога має особливу вагу: громадяни вже несуть надмірний тягар небезпеки.

Володимир Захарченко, народний депутат України

Джерело: Beatrix Immenkamp, «Revision of the Europol Regulation», Дослідницька служба Європейського парламенту (EPRS), вересень 2026 року, PE 791.488. Законодавча пропозиція COM(2026)580, процедура 2026/0165(COD). Оцінки Комісії та Європейського інспектора із захисту даних наведено за брифінгом. Українські практичні ситуації використано як аналітичні приклади, а не описи встановлених випадків.