День працівника лісу: 33 роки між охороною і планом заготівлі

Лісівник садить дерево, яке може пережити кілька урядів і його власну професійну кар’єру. Але працює за правилами, які змінюються значно швидше. До Дня працівника лісу варто запитати: що держава вимагала від цієї людини протягом 33 років і чи дала їй можливість відповідати за майбутнє лісу?

У 2026 році свято припадає на 20 вересня. Указ від 28 серпня 1993 року №356/93 встановив його на третю неділю вересня. Причому привітання адресоване ширшому колу людей: працівникам лісового господарства, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості. Уже в цьому є спільність інтересів і напруга: ліс має залишатися живою екосистемою, а деревина — забезпечувати роботу підприємств.

Для цього аналізу уявімо людину, яка прийшла працювати в лісове господарство 1993 року й залишається в професії сьогодні. Його шлях допомагає побачити зміни державної політики через повсякденні рішення: де рубати, що залишати, як відновлювати ділянку і звідки брати кошти на охорону.

Скільки реформ пережила одна професійна кар’єра

Єдиної чесної цифри тут немає. Можна рахувати зміни законів, реорганізації відомств, укрупнення підприємств або перерозподіл повноважень. До того ж працівники державних, комунальних та інших лісокористувачів проходили різні траєкторії. Для розуміння долі нашого умовного лісівника виділимо шість вузлових змін. Це аналітична періодизація, а не офіційний реєстр реформ.

Правову рамку задає Лісовий кодекс. Фінансові проблеми підприємств після 2016 року описані в дослідженні 2018 року; це свідчення відповідного періоду, а не статистика зайнятості за 2026 рік. Стратегічний і організаційний повороти закріплені в урядовій стратегії та постанові №1003 від 7 вересня 2022 року.

У постанові 2022 року передбачено збереження робочих місць. Це важлива обіцянка, проте її виконання слід оцінювати за фактичною зайнятістю, умовами праці й навантаженням. Централізація може допомогти спрямувати ресурси туди, де ліс приносить мало доходу. Водночас вона створює ризик віддалення управлінських рішень від конкретної ділянки та громади.

Про початок перетворення на акціонерне товариство Держлісагентство повідомило 26 вересня 2025 року. За оголошеною моделлю держава зберігає всі акції, а державні лісові землі не передаються у приватну власність. Для працівника вирішальне питання — які завдання, гарантії та відповідальність матиме він у цій структурі.

Чотири підходи до лісу, які досі співіснують

За цими рішеннями можна побачити чотири логіки: ліс як запас деревини; лісове підприємство як джерело власного фінансування; ліс як суспільна екосистема; ліс як об’єкт кліматичної адаптації та доказового управління. Це не послідовні епохи, між якими можна провести точні дати. Вони накладаються одна на одну — інколи в одному робочому завданні.

Наш умовний працівник одночасно має забезпечити дохід, запобігти пожежі, зберегти оселища і виростити наступне покоління дерев. Особливо гостра суперечність там, де насадження захищають ґрунти, поля чи поселення, але не дають достатнього комерційного доходу. Якщо охорона залежить лише від продажу деревини, суспільно важлива робота ризикує залишитися без належного фінансування.

17 вересня 2026 року урядовий портал повідомив про диференційовані вимоги до залишення мертвої деревини під час визначених рубок залежно від умов ділянки та категорії лісу. Повідомлення також розмежовує збереження деревини для біорізноманіття й усунення небезпечних дерев. Для лісівника це конкретна зміна підходу: оцінити екологічну роль дерева, врахувати безпеку і задокументувати рішення. Дату повідомлення не слід підміняти датою набрання чинності нормативним актом.

Війна додає окремий злам: мінну небезпеку, пожежі, недоступні території, втрату можливості спостерігати за частиною лісів. Відповідальність за ділянку має починатися з можливості безпечно туди потрапити. Працівникові потрібні оцінка небезпеки, спорядження та взаємодія з відповідними службами.

Працівник, охоронець чи знищувач?

«Працівник лісу» — широка професійна назва. Майстер лісу, інженер, лісничий, робітник розсадника, оператор техніки та фахівець із охорони виконують різні завдання. Не всі вони мають однакові контрольні повноваження. Захист лісу може потребувати догляду, відновлення, обґрунтованої рубки або збереження ділянки без втручання.

Тому сам факт рубки не доводить знищення лісу. Перевіряти потрібно законність, екологічне обґрунтування, спосіб виконання і наслідки. Водночас назва «лісівник» не виправдовує незаконну рубку, приховування шкоди чи фальсифікацію документів. Відповідальність має встановлюватися за доказами та конкретними рішеннями — включно з рішеннями керівництва.

Ярлик щодо всієї професії заважає побачити головне: чи може фахівець зупинити необґрунтоване завдання, чи має ресурс для охорони і чи відповідає управлінська система за довгостроковий стан лісу. Ці питання однаково важливі для працівника, громади й покупця деревини.

Чехія, Німеччина, Швейцарія: порівнювати можна

Порівнювати варто подібні посади, повноваження та умови. Без зіставних даних не можна чесно стверджувати, скільки разів український лісівник програв у зарплаті або стабільності зайнятості. Натомість можна порівняти організацію праці, критерії професійного успіху й виклики.

Чехія — досвід переходу до іншої організації роботи. У ювілейному виданні Lesy České republiky перший директор підприємства Їржі Оліва згадував реформу початку 1990-х: передача частини робіт постачальникам мала звільнити фахівців для власне управління лісом. Він також застерігав щодо втрати місцевого зв’язку при концентрації підрядного бізнесу. Це ретроспективна оцінка учасника реформи. Український урок — перевіряти, як зміна підрядної моделі впливає на місцеві кадри та якість робіт.

Німеччина — перевірка результату в самому лісі. За четвертою федеральною інвентаризацією, природне поновлення становило 91% площі молодого покоління лісу. Це важливий орієнтир для оцінки відновлення поряд із посадкою. Проте та сама інвентаризація показує серйозну кризу: у 2017–2022 роках через втрати живої біомаси та інші зміни німецький ліс став нетто-джерелом CO₂. Цей висновок стосується зазначеного періоду. Навіть сильна професійна система мусить переглядати практики під тиском клімату.

Швейцарія — ліс як захист поселень. Forest Report 2025, підготовлений за участю WSL і федерального екологічного відомства, наголошує на захисті від лавин, зсувів та каменепадів, водних і кліматичних функціях лісу. Водночас він описує тиск посух, шкідників та інших загроз. Для України цінний принцип: результат роботи можна оцінювати через безпеку людей і стійкість екосистеми. Швейцарія не є членом ЄС, тож її досвід — окрема модель для порівняння.

Усі три приклади підтверджують потребу в професійному судженні, спостереженнях і відповідальності за результат. Для України це означає також берегти знання конкретної території, які працівник накопичує роками, та враховувати додаткові воєнні ризики.

Євроінтеграція: більше доказів і нових навичок

Перший практичний напрям — походження деревини. За актуальним роз’ясненням Єврокомісії щодо EUDR, основні вимоги починають застосовуватися для великих і середніх операторів 30 грудня 2026 року, для більшості мікро- та малих — 30 червня 2027 року. Для мікро- та малих операторів, уже охоплених попереднім регламентом щодо деревини EUTR, дата — 30 грудня 2026 року.

Обов’язки регламенту покладаються на відповідних учасників ринку. Для українських постачальників вихід на цей ринок потребуватиме належних доказів походження та відповідності продукції. Практичний наслідок для роботи на ділянці — якісні дані, координати й простежуваність. Державі та роботодавцеві слід забезпечити навчання і техніку для цих завдань.

Другий напрям — відновлення екосистем. Регламент ЄС про відновлення природи передбачає для лісових екосистем показники, пов’язані, зокрема, з мертвою деревиною, різновіковістю, зв’язністю та лісовими птахами. Це чинна рамка ЄС; Україна наближатиме законодавство в межах вступного процесу. Конкретні строки й зобов’язання не можна автоматично переносити на кожного українського працівника вже сьогодні.

Майбутня професія вимагатиме більше знань про кліматичну стійкість, природне поновлення, оселища та цифровий облік. Ймовірний ризик — додаткові вимоги без часу й ресурсів на їх виконання. Можливість — посилення цінності фахівця, який може обґрунтувати своє рішення і показати результат через кілька років. Автоматичного підвищення зарплати чи гарантії зайнятості сам процес євроінтеграції не дає.

Що має забезпечити парламент

У затвердженому Плані законопроєктної роботи Верховної Ради на 2026 рік передбачено підготовку законодавства щодо товарів, пов’язаних зі знелісненням і деградацією лісів, у контексті EUDR. План також містить законопроєкт про ринок деревини №13227-д. Наявність у плані не означає ухвалення закону й не встановлює його нинішньої стадії розгляду.

Парламентська відповідальність тут має три практичні виміри. Фінансування: охорона й захисні функції лісу потребують передбачуваного ресурсу, зокрема там, де доходу від деревини недостатньо. Умови праці: нові завдання мають супроводжуватися навчанням, безпекою та реалістичним навантаженням. Контроль: комерційний інтерес оператора має перевірятися незалежним наглядом і відкритими даними про стан лісів.

Для громад це означає доступне пояснення запланованих робіт і зрозумілу відповідальність за територію. Для бізнесу — передбачувані правила та легальне походження сировини. Для лісівника — право й обов’язок працювати за обґрунтованим планом, а також забезпечення ресурсами для його виконання.

У промислових і степових громадах, зокрема на Дніпропетровщині, важливо також встановити відповідальних за захисні насадження та лісосмуги: вони не всі належать одному державному оператору. Відновлення має враховувати місцеву екологію. Природний степ теж потребує охорони; місце для нових насаджень слід обирати на підставі оцінки території.

Оцінювати реформу потрібно через можливість зберегти й відновити ліс. Для цього потрібні показники стану насаджень, якості поновлення, біорізноманіття та безпеки праці поряд із фінансовими результатами. Кількість висаджених сіянців варто доповнювати даними про їхню приживлюваність і подальшу стійкість.

Повага до працівника лісу починається з умов, за яких збереження лісу є його реальною, забезпеченою ресурсами роботою. Саме це має залишитися після святкових привітань.