Держкомтелерадіо: мільярди поза звітністю, культурна пам’ять поза бухгалтерським обліком
У фінансовій звітності Держкомтелерадіо за 2025 рік не відобразили державні фінансові інвестиції щонайменше на 2,84 млрд грн. У Книжковій палаті України понад 15,3 млн одиниць Державного архіву друку залишилися поза бухгалтерським обліком. Аудит Рахункової палати показав, наскільки неповною може бути картина державного майна навіть у сфері, що працює з інформацією та національною пам’яттю.
Для читача це може звучати як суперечка бухгалтерів. Але за цифрами стоять державна участь у Суспільному, видавничі активи, документи архіву та сховище, яке продовжує працювати. Коли фінансова звітність неповна, парламенту й суспільству складніше оцінювати ресурси установ та обґрунтованість їхніх потреб.
Рахункова палата затвердила результати аудиту 8 вересня 2026 року. Перевірка стосувалася консолідованої фінансової та зведеної бюджетної звітності за 2025 рік. Аудитори висловили думку із застереженням: за винятком визначених проблем звітність достовірно відображає фінансовий стан групи в усіх суттєвих аспектах.
Що означають 2,84 млрд грн
Держкомтелерадіо не відобразило довгострокових фінансових інвестицій у два акціонерні товариства: Національну суспільну телерадіокомпанію України та ДАК «Укрвидавполіграфія». Єдиним акціонером обох є держава в особі Комітету.
Через це показники фінансових інвестицій та відповідного капіталу у звітності за 2025 рік було занижено щонайменше на 2 838 467 тис. грн. Це вартість державної участі, яку не показали належним чином. Сам по собі цей висновок не встановлює розкрадання коштів або втрати акцій.
Аудит також зафіксував виправлення: у балансі на 1 квітня 2026 року Держкомтелерадіо відобразило фінансові інвестиції в обидва товариства на 3 519 451,1 тис. грн. Оцінку здійснено відповідно до нової редакції стандарту бухгалтерського обліку. Різницю між цими сумами не можна автоматично трактувати як прибуток чи додаткове бюджетне фінансування.
Виправлення важливе. Але воно залишає питання до внутрішнього контролю: які процедури забезпечуватимуть повне відображення державної участі в наступних звітних періодах?
Чотири показники — чотири різні значення
Щонайменше 2,84 млрд грн: встановлене заниження фінансових інвестицій та відповідного капіталу у звітності за 2025 рік.
3,52 млрд грн: фінансові інвестиції, відображені у балансі на 1 квітня 2026 року.
Понад 15,3 млн одиниць зберігання: фонд Державного архіву друку, щодо якого не врегульовано бухгалтерський облік.
121,44 млн грн: первісна вартість повністю замортизованого майна, яке продовжують використовувати. Це масштаб об’єктів, щодо яких виникло обмеження аудиту, а не встановлена сума збитків.
Архів існує. Його бухгалтерський статус не визначено
У Книжковій палаті України документи Державного архіву друку обліковують засобами архівного обліку. Відомості про склад, кількість та рух документів фіксуються. Водночас фонд не відображають ані на балансових рахунках, ані на позабалансових субрахунках.
Тому важливо розрізняти два завдання. Архівний облік допомагає знати, які документи зберігаються. Бухгалтерський облік має забезпечити належне відображення майна та інформації про нього у фінансовій звітності. Наявність першого не розв’язує автоматично питання другого.
Аудитори встановили, що установа не провела належної оцінки відповідності документів критеріям визнання активами, не визначила спосіб первісної оцінки та не ухвалила рішення щодо подальшого бухгалтерського обліку. Через це точний розмір можливого викривлення активів визначити не вдалося.
Для країни, яка захищає власну історію та культурну ідентичність під час війни, це має ширший зміст. Архівний документ може бути потрібний досліднику, журналісту, громаді або людині, яка відновлює історію родини. Його суспільна цінність не вичерпується грошовою оцінкою. Саме тому фінансова підзвітність і збереження фонду мають доповнювати одне одного.
Сховище працює з нульовою балансовою вартістю
Книжкова палата продовжує використовувати повністю замортизовані основні засоби: споруду сховища, інженерне та вентиляційне обладнання, огорожу й комп’ютерну техніку. Їхня загальна первісна вартість становить 121,44 млн грн.
Нульова залишкова вартість сама по собі не свідчить про непридатність споруди чи обладнання. Проблема, визначена аудитом, полягає у непроведеному перегляді строків корисного використання та ліквідаційної вартості з урахуванням подальшої експлуатації.
Без такого перегляду аудитори не змогли визначити можливий вплив на фінансову звітність. Для управління установою це також важливе розмежування: бухгалтерська оцінка майна та його фактичний технічний стан потребують окремого документального обґрунтування.
Проєкт на папері з 2013 року
У складі незавершених капітальних інвестицій Книжкова палата обліковує передпроєктну та проєктну документацію другої черги книгосховища на 761,9 тис. грн. Протягом 2013–2025 років будівництво не розпочиналося через відсутність бюджетних призначень та капітальних видатків.
Аудит не встановив документально підтвердженої оцінки актуальності цієї документації та можливості її подальшого використання. Відповідно, потрібне обґрунтоване рішення: чи зберігає проєкт потенціал корисності та як його надалі відображати в обліку. Сума 761,9 тис. грн стане підставою для відповідного коригування лише за результатами такої оцінки.
Цифрова форма не замінює контроль
Більшість бухгалтерських регістрів Книжкової палати формують у MS Excel, а показники вручну переносять до системи «Є-Звітність». Аудитори вказали на ризик технічних помилок та недостатні механізми контролю історії змін.
На рівні Держкомтелерадіо також виявлено неналежну організацію консолідації: внутрішньогрупові операції не були належним чином виключені. Встановлене завищення доходів і витрат становило щонайменше 28,2 тис. грн. Через брак деталізованих даних повноту консолідаційних коригувань підтвердити не вдалося.
Європейська комісія описує внутрішній контроль у державному секторі як інструмент відповідального управління коштами платників податків та оцінки результатів. Для цього випадку редакційний висновок практичний: електронне подання звітності має спиратися на перевірені дані, зрозумілі процедури та відповідальність за коригування.
Парламентський контроль має завершитися перевіркою виконання
Рахункова палата повідомила про направлення звіту та рішення Верховній Раді й Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики з рекомендацією розглянути їх на засіданні. Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко на засіданні Палати зазначив, що установа опрацювала висновки та рекомендації й розглядає аудит як можливість удосконалити облік і внутрішній контроль.
Редакція вважає найбільш доцільним продовженням публічну перевірку виконання рекомендацій у визначені строки. Важливі підтверджені результати: повне розкриття інформації, формалізована консолідація, рішення щодо бухгалтерського статусу архівного фонду та документально обґрунтовані оцінки майна.
Строки, визначені Рахунковою палатою
До 31 грудня 2026 року: повне розкриття суттєвої інформації у звітності; визначення показників для взаємовиключення під час консолідації; оцінка актуальності проєктної документації та рішення щодо її подальшого обліку.
До 30 червня 2027 року: врегулювання бухгалтерського обліку Державного архіву друку після методологічних роз’яснень; перегляд облікових оцінок повністю замортизованого майна; заходи щодо впровадження спеціалізованого бухгалтерського програмного забезпечення.
Цей аудит не оцінює редакційний контент Суспільного, ефективність телемарафону чи якість програм мовників. Його предмет — фінансова та бюджетна звітність. Саме в цих межах документ дає достатньо підстав для серйозної розмови про відповідальність держави.
Держава має знати, яким майном володіє, як його обліковує і хто відповідає за його збереження. Для національної пам’яті ця відповідальність особливо важлива: документи мають залишатися доступними наступним поколінням, а рішення про ресурси — спиратися на повну й перевірену інформацію.
Джерела: звіт Рахункової палати про результати фінансового аудиту Держкомтелерадіо, затверджений рішенням від 08.09.2026 № 24-3; офіційне повідомлення від 15.09.2026; Європейська комісія: внутрішній контроль у державному секторі. Суспільні наслідки та бачення подальшого парламентського контролю — редакційний аналіз.
