Рівність без повного захисту: що залишила за дужками нова стратегія ЄС
Жінка, яка шукає захисту від насильства, не може чекати завершення інституційних суперечок. Людина, яка залишає роботу заради догляду за близькими, не оплачує рахунки деклараціями про рівність. Нова стратегія гендерної рівності ЄС на 2026–2030 роки пропонує важливі кроки, але брифінг дослідницької служби Європарламенту показує: частина вимог парламенту щодо захисту жінок залишилася поза документом.
Стратегія є. Що вона змінює?
Європейська комісія ухвалила стратегію 5 березня 2026 року. Її головний акцент — виконання вже прийнятого законодавства, доповнене новими ініціативами. Йдеться про протидію насильству, зокрема в цифровому середовищі, прозорість оплати праці, доступність медичної допомоги, підтримку жінок у науці та підприємництві, а також розвиток політики догляду.
Це суттєва основа. Закон, який не виконують, не забезпечує захисту, а тому перехід від ухвалення норм до їх застосування має самостійну цінність. Водночас стратегія сама по собі не створює всіх перелічених у ній прав та обов’язків. Для читача важливо розрізняти чинну директиву, заплановану законодавчу ініціативу й політичний намір.
Уже прийняте законодавство: директиви щодо протидії насильству та прозорості оплати праці потребують виконання.
Заплановані кроки: розвиток політики догляду, оцінювання чинних правил, підтримка жіночого здоров’я.
Вимоги парламенту поза стратегією: розширення кримінально-правових повноважень ЄС і низка нових гарантій. Вони не стали чинними нормами лише внаслідок парламентських резолюцій.
Де проходить межа захисту від насильства
Європарламент пропонував додати гендерно зумовлене насильство до переліку сфер особливо тяжкої злочинності з транскордонним виміром, у яких ЄС може встановлювати мінімальні кримінально-правові правила. Стратегія цього кроку не містить. Комісія зосереджується на виконанні директиви про боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством.
Причина складніша за небажання діяти. Розширення переліку за статтею 83(1) Договору про функціонування ЄС потребує одностайного рішення Ради та згоди Європарламенту. Отже, політична підтримка парламенту ще не означає наявності необхідної згоди держав.
Окреме розходження стосується зґвалтування. Парламент домагається спільного для держав ЄС законодавчого підходу, заснованого на відсутності згоди. Стратегія підтримує відповідні національні реформи, але не встановлює загальноєвропейської обов’язкової дефініції. Водночас Комісія залишає можливість подальших дій, зокрема законодавчих, після аналізу національних правил. Називати це остаточною відмовою було б неправильно.
Так само документ не передбачає окремого загальноєвропейського складу злочину феміциду — вбивства жінки з гендерно зумовлених мотивів. Натомість він передбачає посилення спроможності правоохоронців і прокурорів запобігати таким убивствам. Відсутність окремої назви злочину на рівні ЄС не означає, що вбивство жінки не карається національним законодавством. Предмет суперечки — додаткова правова рамка, облік мотивів і запобігання.
Право на здоров’я залишається залежним від національних рішень
Парламент закликав включити право на безпечний і легальний аборт до Хартії основних прав ЄС та створити спеціальний фінансовий механізм для розширення доступу до відповідної допомоги. Стратегія не містить першої пропозиції й не створює нового окремого інструменту фінансування. Водночас вона передбачає використання наявного Європейського соціального фонду плюс для поліпшення доступу до послуг там, де вони законні, за рішенням відповідних держав.
Ця відмінність принципова: наявна можливість фінансування не тотожна новому універсальному праву. Охорона здоров’я та питання біоетики значною мірою залишаються компетенцією держав-членів. Тому критична оцінка має враховувати і потреби людей, і реальні межі повноважень європейських інституцій.
Догляд сьогодні — дохід і пенсія завтра
Нерівність накопичується протягом життя. Уявімо працівницю, яка скорочує зайнятість, щоб доглядати за дитиною або близькою людиною після поранення. Якщо доступної допомоги немає, формальне право працювати залишає її перед вибором між заробітком і доглядом. Перерва в кар’єрі може впливати на майбутній дохід і пенсійні права.
Стратегія визнає пенсійний розрив і передбачає розвиток європейської політики догляду. Проте вона не включає запропонований парламентом перегляд директиви про рівне ставлення у сфері соціального забезпечення. У документі також немає окремої законодавчої ініціативи щодо дистанційної роботи та права не бути постійно доступним для роботодавця поза робочим часом.
Йдеться саме про прогалини цієї стратегії. Вони не доводять, що відповідні питання відсутні в усій політиці ЄС. Але для парламентського контролю важливо бачити, де проблему вже перетворено на конкретне зобов’язання, а де відповідь залишається на рівні обміну досвідом або майбутнього обговорення.
Європейська суперечка має політичну ціну
За даними EPRS, резолюцію Європарламенту щодо стратегії гендерної рівності 13 листопада 2025 року підтримали 310 депутатів із 600 учасників голосування. Різні політичні групи розходилися щодо повноважень ЄС, співвідношення рівності можливостей і результатів, а також окремих питань репродуктивних прав.
Не можна автоматично тлумачити голос проти всієї резолюції як підтримку насильства або заперечення всіх прав жінок. Сам брифінг зазначає, що боротьба з насильством мала ширшу підтримку. Водночас невелика перевага голосів демонструє: подальше розширення гарантій потребує політичної роботи, а не лише правильно сформульованої мети.
Що це означає для України під час війни
Для України цей документ є підставою оцінювати власну політику за тим, чи може людина скористатися захистом у реальному житті. В умовах війни особливої ваги набувають доступність допомоги після насильства, підтримка людей, які доглядають за близькими, безпечна зайнятість і можливість отримати медичну та правову допомогу після переміщення.
Для громад Дніпропетровщини та інших областей практичний зміст рівності можна перевіряти конкретно: чи є безпечне місце для постраждалої людини, як швидко реагують служби, чи доступний догляд, чи зрозумілі правила оплати праці. Це запропоновані критерії оцінювання, а не твердження про встановлені порушення в певній громаді.
Як побачити результат політики
Захист: час реагування, доступність допомоги та запобігання повторному насильству.
Праця: прозорі правила винагороди та дієвий розгляд скарг на дискримінацію.
Догляд: доступність послуг і можливість поєднувати сімейні обов’язки із зайнятістю.
На мою думку, найбільш доцільно пов’язувати українські програми рівності з бюджетним забезпеченням, відповідальними установами та вимірюваними результатами. Парламентський контроль може перевіряти, чи відповідають ресурси заявленим цілям. При цьому вимоги чинного права ЄС, політичні пропозиції Європарламенту та українські рішення мають залишатися чітко розрізненими.
Європейська стратегія показує важливий напрям, але також межі досягнутого компромісу. Для мене головний критерій її цінності — наскільки виконання заявлених кроків змінить можливості людини отримати захист, зберегти дохід і самостійно визначати власне життя.
Рівність стає відчутною тоді, коли право на захист можна реалізувати вчасно, а сімейні обов’язки не позбавляють людину майбутнього.
Джерела: Ionel Zamfir, EPRS, «EU gender equality strategy 2026–2030: Assessing its proposals against the European Parliament’s priorities», PE 791.489, вересень 2026 року; Європейська комісія, COM(2026) 113 final, 5 березня 2026 року. Брифінг EPRS є аналітичним матеріалом його автора. Український вимір і критерії оцінювання — авторський аналіз.
Автор: Олена Криворучкіна
