8 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке фактично формує нову архітектуру управління відновленням транспортної інфраструктури у прифронтових регіонах. Йдеться про ремонт доріг як про зміну логіки державного управління в умовах війни.
В умовах повномасштабної війни автомобільні дороги виконують критичну функцію: забезпечують військову мобільність, евакуацію цивільного населення, медичну логістику та постачання ресурсів. Саме тому держава переходить до централізованої моделі управління їх відновленням.
Постанова передбачає, що на територіях активних бойових дій або в радіусі до 40 км від них відновлення доріг здійснюється за спеціальними правилами.
Ключове рішення: новий замовник
Державна спеціальна служба транспорту визначена єдиним державним замовником у сфері оборони щодо ремонту та утримання пошкоджених доріг.
Це означає:
- централізацію управління ресурсами;
- інтеграцію інфраструктурної політики з оборонною;
- прискорення процедур закупівель.
Фінансування та контроль
Фінансування робіт здійснюється за рахунок державного бюджету через Адміністрацію Держспецтрансслужби, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Контроль якості та використання коштів покладено на Міністерство оборони, яке звітує щоквартально.
Нова процедура відновлення
Запроваджується чіткий алгоритм:
- Формування переліку доріг Генеральним штабом;
- Обстеження та складання акту дефектів;
- Початок робіт на основі цього акту;
- Фото- та відеофіксація результатів;
- Звітність протягом 20 днів після завершення робіт.
Акт дефектів стає ключовим документом, що запускає процес відновлення.
Інтеграція з оборонними закупівлями
Постанова також вносить зміни до системи оборонних закупівель, включаючи дорожні роботи до переліку оборонних потреб.
Це принципово змінює статус дорожньої інфраструктури — вона офіційно визнається елементом оборонної спроможності держави.
Україна переходить від класичної моделі відновлення інфраструктури до військово-інтегрованої системи управління. Дороги більше не є лише об’єктами господарювання — вони стають стратегічними активами.
Це рішення:
- підвищує швидкість реагування держави;
- зменшує бюрократичні бар’єри;
- наближає Україну до моделей кризового управління, що застосовуються в країнах НАТО.
У воєнний час інфраструктура — це безпека. І ця постанова чітко закріплює цей принцип на рівні державної політики.