Майже третина всіх коштів на водопостачання та водовідведення в межах нового урядового розподілу припадає на Дніпропетровщину. За великими бюджетними цифрами проступає значно важливіша історія — про те, як Кривий Ріг після руйнування Каховської ГЕС поступово переходить від аварійного реагування до перебудови власної системи життєзабезпечення.
17 серпня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження №821-р — «Про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою “Реалізація Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст”».
За сухою назвою урядового документа стоять 35 млрд 217,4 млн грн, які держава спрямовує на одну з найважливіших інфраструктурних задач воєнного часу: зробити так, щоб українські міста залишалися з водою, теплом та енергією навіть після нових атак на системи життєзабезпечення.
Із цієї суми 23,049 млрд грн спрямовуються обласним бюджетам та бюджету Києва, ще 12,168 млрд грн — Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури.
Дніпропетровщина — перша
Якщо скласти обидва канали державного фінансування, пов'язані з Дніпропетровською областю, виходить 5 млрд 178,1 млн грн.
За арифметикою двох відкритих додатків до розпорядження №821-р це найбільший сукупний регіональний пакет в Україні.
Дніпропетровщина випереджає Харківську область лише приблизно на 32,5 млн грн. Але формально саме вона займає першу позицію. На область припадає близько 14,7% усього 35,217-мільярдного розподілу.
Це не рейтинг привілеїв. Швидше — карта ризиків.
Дніпропетровщина залишається великим промисловим, транспортним та енергетичним центром, одночасно перебуваючи фактично у прифронтовій зоні. Тут критична інфраструктура — це не абстрактна категорія з нормативного акта. Від її роботи щодня залежить життя великих міст, промислових підприємств, лікарень і сотень тисяч людей.
Усередині 5,18 млрд — фактично дві великі задачі
На захист об'єктів критичної інфраструктури, включно з інженерно-технічними заходами, передбачено приблизно 3,257 млрд грн.
На безперебійне централізоване водопостачання та водовідведення — 1,913 млрд грн.
На розвиток розподіленої електричної та/або теплової генерації — 8,032 млн грн.
Майже кожна третя гривня водного напряму — Дніпропетровщина
№821-р
За двома відкритими додатками №821-р по Україні передбачено приблизно 6,037 млрд грн на централізоване водопостачання та водовідведення. Частка Дніпропетровщини — 1,913 млрд грн.
Після руйнування Каховської ГЕС така концентрація ресурсу не виглядає випадковою.
Для Криворіжжя вода вже давно перестала бути лише комунальною послугою. Вона стала питанням безпеки міста.
Система повинна витримувати не тільки зношеність мереж або звичайну аварію. Вона має працювати після удару по енергетиці, під час блекауту, при зміні водного балансу і в ситуації, коли втрата одного елемента не повинна зупинити водопостачання сотень тисяч людей.
Ще до нового розподілу — 17 водних проєктів на понад 6,4 млрд
27 липня 2026 року Мінрозвитку повідомило, що до урядового переліку включено 17 проєктів Дніпропетровської області у сфері водопостачання загальною вартістю понад 6,4 млрд грн.
Їхнє завдання — підвищити надійність водозабезпечення, модернізувати інженерну інфраструктуру та посилити стійкість громад.17 проєктів вартістю понад 6,4 млрд грн не можна автоматично прирівнювати до 1,913 млрд грн водного ресурсу за №821-р. Інформація про них була оприлюднена ще до ухвалення цього розпорядження, а відкриті офіційні документи не дозволяють встановити повний пооб'єктний перетин двох рішень.
Але ця інформація дозволяє зробити інший, набагато важливіший висновок: Дніпропетровщина вже мала великий державний портфель водної модернізації, а нове рішення Кабміну робить воду одним із двох абсолютних фінансових пріоритетів регіону.
Кривий Ріг: не одна труба, а нова архітектура
У документах Кривого Рогу на 2026–2028 роки вже проглядається ціла система проєктів, пов'язаних із ліквідацією наслідків руйнування Каховської ГЕС та підвищенням надійності міського водопостачання.
Міські програмні документи передбачають реконструкцію каналізаційної інфраструктури, новий Карачунівський водогін, сонячну генерацію та системи накопичення на об'єктах КП «Кривбасводоканал», модернізацію 108,938 км внутрішньоквартальних водопровідних мереж і комплексну модернізацію водопостачання північної частини міста.
У цьому і полягає головна зміна підходу.
Стійкість водоканалу сьогодні — це вже не просто замінити стару трубу на нову. Це джерело води, резервний маршрут, насосна станція, електрична автономність, накопичення енергії та модернізована мережа, які повинні працювати як одна система.
Карачунівський водогін: 13 кілометрів нової логіки
Один із найбільш помітних проєктів Кривого Рогу представлений у державній системі DREAM.
Йдеться про посилення водопостачання міста від Карачунівського водосховища через Західну насосну станцію.
Проєкт передбачає близько 13 км нового магістрального трубопроводу DN1000 та модернізацію насосного обладнання.
Цей проєкт важливий не лише своєю вартістю.
Його логіка безпосередньо народилася з досвіду водної кризи після руйнування Каховської ГЕС: система не повинна залишатися заручником одного вразливого маршруту подачі води.
Північ Кривого Рогу: масштаб іншого порядку
Ще один стратегічний напрям — комплексна модернізація системи водопостачання північної частини Кривого Рогу.
У державному інвестиційному портфелі йдеться про додаткове джерело води, новий магістральний водогін та водопідготовку.
Сонце для насосів
Водопровід без електроенергії не працює.
Саме тому сонячна генерація та системи накопичення на насосних станціях у воєнних умовах перестають бути лише елементом «зеленої» політики.
Це вже частина водної безпеки.
Міський план передбачає 41 сонячну електростанцію та 15 систем акумулювання енергії на об'єктах КП «Кривбасводоканал».
Чи означає це, що саме ці проєкти отримають 1,913 млрд?
Ні.
І саме тут проходить межа між професійною аналітикою та красивим, але недоведеним припущенням.
Відкриті матеріали розпорядження показують розподіл коштів за регіонами та напрямами. Тому простий принцип «проєкт є у DREAM — отже саме на нього виділили гроші за №821-р» тут не працює.
Що насправді означають 5,18 млрд
Для Дніпропетровщини дві цифри практично формулюють державну оцінку головних ризиків.
Це не стільки фінансова перевага області, скільки масштаб відповідальності.
Регіон повинен одночасно залишатися промисловим центром, логістичним тилом і територією, здатною витримувати системні атаки на інфраструктуру.
Парламентський вимір: від аварійного ремонту — до окремої політики
Фінансовий фундамент цієї системи Верховна Рада заклала у червні, передбачивши 40 млрд грн на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст.
Розпорядження №821-р — уже практична стадія реалізації цієї бюджетної політики.
Для країни, де водоканал, котельня або підстанція одночасно є комунальною інфраструктурою і потенційною ціллю російської ракети, іншого підходу фактично вже не може бути.
Стійкість мовою мешканця
Для людини саме це і є справжнім змістом слова «стійкість».
Не сума в урядовому документі. Не кількість проєктів у державному портфелі. І навіть не довжина нового водогону сама по собі.
Головний результат — система, яка продовжує працювати тоді, коли нормальні умови вже зникли.
Після руйнування Каховської ГЕС Кривий Ріг уже отримав урок, за який країна заплатила надзвичайно дорого: резерв у системах життєзабезпечення — це не надмірність. Це безпека.
Сьогодні з відкритих офіційних документів ще неможливо встановити, яка саме частина нового державного ресурсу піде на Карачунівський водогін, північну систему водопостачання, внутрішньоквартальні мережі чи енергетичну автономність «Кривбасводоканалу».
Але напрям уже видно. Держава поставила Дніпропетровщину на перше місце за обсягом нового пакета стійкості, майже 2 млрд грн у ньому спрямовано на воду, а Кривий Ріг уже має портфель проєктів, здатних змінити саму архітектуру міської водної системи.
- Кабінет Міністрів України — розпорядження №821-р від 17 серпня 2026 року та відкриті додатки 1–2.
- Верховна Рада України та Комітет Верховної Ради України з питань бюджету — матеріали щодо змін до Державного бюджету України на 2026 рік.
- Міністерство розвитку громад та територій України — офіційні матеріали щодо Комплексних планів стійкості Дніпропетровської області.
- Державна цифрова екосистема DREAM — картки інвестиційних проєктів водної інфраструктури Кривого Рогу.
- Криворізька міська рада — План заходів на 2026–2028 роки та матеріали щодо модернізації систем водопостачання і водовідведення.
