В умовах повномасштабної війни питання відновлення зруйнованих територій стало не лише гуманітарним, а й стратегічним викликом для держави.
У 2023 році Уряд України запустив експериментальний проєкт комплексного відновлення деокупованих територій, який мав стати прототипом масштабної національної моделі реконструкції.

Однак результати аудиту Рахункової палати засвідчили системний збій у реалізації цієї ініціативи. Замість ефективної моделі держава отримала приклад фрагментованого управління, слабкого планування та втрати ресурсів.

Експериментальний проєкт, який мав стати моделлю повоєнного відновлення, не продемонстрував ані належного темпу, ані належної керованості.

Масштаб завдання і реальний результат

Проєкт охоплював 595 об’єктів у шести громадах у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Загалом до реєстру пошкодженого майна було внесено близько 7 тисяч об’єктів.

На реалізацію було передбачено понад 11 млрд грн. Проте фактичні результати виявились критично низькими: у 2023 році завершено лише один об’єкт із 20, а у 2024 році — жодного.

Об’єкти
595
Громади
6
Фінансування
11+ млрд грн
Завершено у 2024
0

Ключова проблема — відсутність системи

Аудит показав, що проєкт стартував без повноцінної стратегії. План-графік був поданий із запізненням понад сім місяців, без деталізації та чітких KPI.

Функції між ключовими інституціями — Міністерством розвитку громад та Агентством відновлення — були розмиті. Це призвело до затримок, дублювання рішень і фактичної втрати управлінського центру.

Для країни, яка перебуває у стані війни, слабка координація у сфері відновлення означає не лише адміністративний недолік, а й стратегічний ризик для довіри громад, партнерів та донорів.

Непрозорий відбір об’єктів

Списки об’єктів формувались без єдиних критеріїв пріоритетності. Частина об’єктів навіть не була внесена до офіційного реєстру пошкодженого майна — 118 у 2023 році та 41 у 2024 році.

Це свідчить про відсутність базової верифікації та стратегічного підходу до відновлення громад.

Фінансова неефективність

Найбільш критичні висновки аудиту стосуються використання бюджетних коштів:

  • 108,3 млн грн спрямовано на витрати, не передбачені законодавством;
  • 4,5 млрд грн повернуто до бюджету як невикористані;
  • фінансування часто надходило наприкінці року, що унеможливлювало його ефективне використання.

Більше того, кошти виділялись на об’єкти, які не були готові до реалізації: не мали затвердженої проєктної документації, не пройшли технічного обстеження або не мали необхідних дозвільних документів.

Що це означає на практиці

Держава фактично вкладала кошти у процес, який не був підготовлений до реалізації. У логіці європейського публічного управління це означає порушення послідовності: спершу планування і верифікація, потім фінансування, потім контроль виконання.

Проблеми контролю та закупівель

Аудит зафіксував численні порушення:

  • завищення вартості робіт;
  • необґрунтовані витрати;
  • порушення умов договорів;
  • неефективний технічний нагляд.

Понад 70% закупівель у Київській області проводилися поза електронною системою, що створює ризики монополізації та обмежує економію бюджетних коштів.

Відсутність управління даними

Система моніторингу фактично не працювала. Звіти були неповними, а ключові показники — відсутні. У низці випадків фіксувалась недостовірна інформація про використання коштів.

Відновлення не може спиратися лише на фінансову звітність. Воно має поєднувати бюджетні показники, технічний стан об’єктів, етапи виконання, ризики та публічну прозорість.

Проєкт реалізовувався у режимі реагування на проблеми, а не як системна державна політика. У результаті:

  • зірвані строки;
  • втрачені ресурси;
  • відсутня масштабована модель відновлення.

Що потрібно змінити

Рахункова палата пропонує фундаментальні зміни:

  • обов’язкове стратегічне планування;
  • чітке розмежування повноважень;
  • прозорий відбір об’єктів;
  • єдина система моніторингу;
  • публічність даних.
Україні потрібне не просто фінансування відновлення, а нова архітектура управління відбудовою — прозора, підзвітна, професійна та здатна працювати у воєнних умовах.

В умовах війни Україна не має права на помилки у відновленні. Кожна гривня, кожен проєкт — це питання довіри громадян і партнерів.

Цей аудит — не про проблеми минулого. Це сигнал про необхідність негайного переходу до європейської моделі управління відновленням: прозорої, підзвітної та орієнтованої на результат.