У державі, що одночасно веде війну, проводить реформи та вибудовує довіру міжнародних партнерів, фінансова дисципліна антикорупційної інституції має значення не менше, ніж її публічні рішення. Саме тому звіт Рахункової палати від 13 травня 2026 року щодо фінансового аудиту НАЗК варто читати не як вузький документ для бухгалтерів, а як важливий матеріал про якість державного управління.
Головний висновок аудиту є принциповим: фінансова та бюджетна звітність НАЗК станом на 31 грудня 2025 року достовірно, в усіх суттєвих аспектах, відображала фінансовий стан установи, її результати та грошові потоки. Під час дослідження витрат на безпосереднє забезпечення діяльності Агентства аудитори не виявили відхилень. Це важлива відправна точка, без якої будь-яка розмова про недоліки була б неповною.
Аудит не поставив під сумнів достовірність фінансової звітності НАЗК. Але він показав, що прозорість державної інституції — це не лише відсутність великих порушень, а й здатність бездоганно вести облік кожного активу, кожного права користування і кожної управлінської процедури.
Що саме перевіряла Рахункова палата
Фінансовий аудит охопив звітність НАЗК за 2025 рік. Рахункова палата аналізувала баланс, звіт про фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал, примітки до річної фінансової звітності, а також бюджетну звітність — надходження і використання коштів загального та спеціального фондів, заборгованість і пояснювальні матеріали.
У 2025 році НАЗК було відповідальним виконавцем двох бюджетних програм із загальним обсягом бюджетних призначень 1 370,7 млн грн. Із них 602,6 млн грн припадало на забезпечення діяльності самого Агентства, а 768,1 млн грн — на фінансування статутної діяльності політичних партій. Остання програма не впливала на фінансовий та майновий стан НАЗК як установи й стане предметом окремого аудиту відповідності Рахункової палати.
Сама структура фінансування НАЗК показує, наскільки важливо не змішувати різні рівні державних видатків. Кошти, що проходять через бюджетну програму політичних партій, не є “витратами НАЗК на себе”. Тому оцінювати фінансову дисципліну Агентства потрібно насамперед через те, як воно обліковує власні активи, витрати, програмне забезпечення, майно та внутрішні управлінські процедури.
Ключові цифри першого фінансового аудиту НАЗК
|
1 370,7 млн грн
загальний обсяг бюджетних призначень за двома програмами НАЗК у 2025 році
|
602,6 млн грн
бюджетна програма забезпечення безпосередньої діяльності Агентства
|
|
14 274,8 тис. грн
сума окремих відхилень у фінансовій звітності, виявлених аудитом
|
13 956,9 тис. грн
вартість 54 програмних продуктів, які не були відображені на позабалансовому обліку
|
|
48
одиниць спортивного інвентарю було належно відображено в обліку вже під час аудиту
|
28
разів протягом 2025 року змінювався наказ щодо статусу “уповноважених осіб НАЗК”
|
2
системні рекомендації сформовано: одна для НАЗК, одна для Міністерства фінансів
|
Висновок позитивний. Але аудит виявив слабкі місця
Важливо розуміти тональність документа. Рахункова палата не заявила про недостовірність фінансової звітності НАЗК як цілого. Навпаки, аудиторська думка підтвердила, що звітність відображає реальний фінансовий стан установи. Водночас аудитори зафіксували окремі відхилення у фінансовій звітності на загальну суму 14 274,8 тис. грн. Це не дрібна технічна ремарка, але й не сюжет про втрату контролю над фінансами.
Суть зауважень — у якості обліку й нормативній дисципліні. Найбільше питання стосувалося програмних продуктів, які НАЗК отримало у користування без передачі майнових прав. Внутрішні документи Агентства передбачали лише управлінський облік такого програмного забезпечення, але не позабалансовий бухгалтерський облік. У результаті 54 програмні продукти на суму 13 956,9 тис. грн не були відображені у відповідному позабалансовому обліку.
Це особливо чутливий елемент для сучасної держави. Цифрові реєстри, інформаційні системи, ліцензії, програмні комплекси — не другорядна інфраструктура, а основа роботи антикорупційного органу. Саме через такі інструменти функціонують електронне декларування, відкритість політичних фінансів, аналітика і контроль. Тому неповний облік прав користування програмними продуктами — це не лише бухгалтерська вада, а питання інституційної точності.
Водночас саме тут аудит продемонстрував практичний результат. Під час перевірки НАЗК змінило власне положення про організацію бухгалтерського обліку, врегулювало ведення позабалансового обліку програмного забезпечення, відобразило відповідні активи на суму 13 956,9 тис. грн і подало уточнену фінансову звітність до Державної казначейської служби України.
Один із найважливіших результатів цього аудиту — не лише виявлення помилок, а їх виправлення ще до завершення контрольного заходу. Це той випадок, коли аудит працює не як архів претензій, а як інструмент негайного підвищення якості державного управління.
Майно, яке було, але не було видно у звітності
Друга група питань стосувалася майна, отриманого на відповідальне зберігання з правом користування. У фінансовій звітності НАЗК за 2025 рік не було відображено вартість 48 одиниць спортивного інвентарю — спортивних лавок, станків для жиму, стійок із гантелями, бігової доріжки та іншого обладнання — на суму 295,7 тис. грн. Цей інвентар був отриманий ще у 2021 році від первинної профспілкової організації працівників НАЗК і використовувався у приміщенні для занять спортом.
Аудит не вказує на незаконність користування цим майном. Йдеться про інше: активи, які фактично є в установі та використовуються, мають бути належно відображені в обліку. Під час аудиту НАЗК документально оформило передачу та оприбуткувало це майно на позабалансовому рахунку.
Окрема проблема виявилася складнішою і поки не завершена. На п’яти земельних ділянках, переданих Київською міською радою в постійне користування НАЗК у 2020–2022 роках, інвентаризаційна комісія виявила окремі об’єкти — альтанку, паркани, багаторічні насадження, автоматичний шлагбаум та інше майно. При цьому в НАЗК не було інформації, чи включена їхня вартість до вартості будівлі, або хто саме є власником цих активів.
Рахункова палата рекомендувала НАЗК завершити роботу з упорядкування обліку такого майна до 1 жовтня 2026 року. Це не фінансова сенсація, але показовий приклад того, як у державних органах роками можуть залишатися “сіри зони” не через корупційний намір, а через брак належного управлінського завершення.
“Уповноважена особа НАЗК”: питання не лише зарплати, а й процедури
Окремий блок аудиту стосувався витрат на оплату праці, а точніше — внутрішнього механізму визначення “уповноважених осіб НАЗК”. Закон передбачає, що такими особами є Голова Агентства, його заступник, а також інші посадові особи, уповноважені Головою. Для цих посадовців може встановлюватися посадовий оклад із коефіцієнтом 1,5, окрім Голови та його заступника.
Аудитори встановили, що на початку 2025 року відповідний статус було надано конкретним працівникам наказом НАЗК, а протягом року до нього 28 разів вносилися зміни. Підставою ставали службові записки керівників структурних підрозділів, після чого коригувався штатний розпис і встановлювалися підвищені посадові оклади.
Рахункова палата не констатувала незаконного нарахування зарплати в цьому блоці. Однак вона звернула увагу на ключове: процедура надання такого статусу не була достатньо врегульована внутрішніми організаційно-розпорядчими документами. У державному управлінні це важливо, бо кожна спеціальна норма оплати праці має спиратися не лише на закон, а й на чіткий, передбачуваний і відтворюваний внутрішній механізм.
Під час аудиту НАЗК затвердило окреме положення про визначення уповноважених осіб Агентства. Фактично йдеться про перехід від ситуативного управлінського рішення до формалізованої процедури, яка зменшує простір для довільності й підсилює внутрішню підзвітність.
Проблема, яка виходить за межі НАЗК
Один із найважливіших висновків звіту стосується не самого Агентства, а недосконалості нормативної бази. НАЗК як головний розпорядник бюджетних коштів не має у своїй мережі розпорядників нижчого рівня або контрольованих суб’єктів державного сектору. За логікою стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі, за таких умов складати консолідовану фінансову звітність фактично неможливо, адже консолідація передбачає поєднання даних контролюючого суб’єкта і контрольованих ним суб’єктів.
Водночас чинний порядок подання фінансової звітності змушує НАЗК подавати консолідовану фінансову звітність, яка на практиці дублює його ж власну фінансову звітність. Це класичний приклад нормативної суперечності: орган виконує формальну вимогу, але сама вимога не створює доданої прозорості.
Саме тому Рахункова палата рекомендувала Міністерству фінансів України до 1 вересня 2026 року врегулювати порядок складання і подання консолідованої фінансової звітності для головних розпорядників, які не мають підпорядкованої мережі розпорядників нижчого рівня.
Цей висновок важливий для всієї системи публічних фінансів: прозорість не посилюється від дублювання документів. Вона посилюється тоді, коли звітність відображає реальну управлінську структуру, а не механічно відтворює застарілу норму.
Чому цей аудит має парламентське значення
Рахункова палата повідомила, що звіт і рішення за результатами аудиту будуть направлені Верховній Раді України, Комітету з питань антикорупційної політики, Кабінету Міністрів України, НАЗК і Міністерству фінансів. Це означає, що документ має не лише контрольне, а й політико-управлінське продовження.
Для парламенту такий звіт важливий щонайменше з трьох причин. По-перше, він дає предметну картину того, як функціонує один із ключових органів антикорупційної архітектури. По-друге, він показує, що ефективний аудит не зводиться до пошуку порушень, а здатен змушувати інституції виправляти слабкі місця ще до завершення перевірки. По-третє, він висвітлює нормативні прогалини, які не може усунути сам об’єкт аудиту і які потребують втручання уряду або законодавчої уваги.
У випадку НАЗК це особливо чутливо. Агентство оцінює доброчесність публічних службовців, контролює декларування, аналізує корупційні ризики, працює з політичними фінансами та формує стандарти антикорупційної політики. Тому його власна фінансова дисципліна — це елемент легітимності всієї системи, а не внутрішня канцелярська справа.
Держава, яка контролює себе, стає сильнішою
Перший фінансовий аудит НАЗК не створює образу кризи. Навпаки, він фіксує інституцію, яка в основі має достовірну фінансову звітність, але одночасно потребує точнішого обліку цифрових активів, завершення інвентаризації окремого майна, чіткішої процедури визначення спеціальних посадових статусів і більш розумного нормативного середовища для фінансової звітності.
У цьому звіті є важлива логіка для всієї держави. Контроль не принижує інституції, якщо вони здатні реагувати на нього професійно. Навпаки, він зміцнює їх. Аудит, який не просто фіксує проблему, а запускає виправлення, — це і є сучасний стандарт публічної підзвітності.
У державі, яка бореться за довіру громадян і партнерів, антикорупційний орган має бути не тільки контролером інших, а й бездоганним об’єктом контролю для себе самого.
Джерело: Звіт Рахункової палати про результати фінансового аудиту Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджений рішенням від 13.05.2026 № 16-1
