Коли ми говоримо про безпеку держави, не можна обмежуватися лише темами фронту, зброї чи кордонів. Сучасна безпека починається там, де держава здатна бачити не окремий злочин, а всю мережу: маршрут, гроші, логістику, корупційний доступ, цифрові канали, вразливі громади і тих, кого злочинці намагаються використати як ресурс.

Саме так Європейський парламентський дослідницький сервіс описує проблему наркотрафіку в Європейському Союзі. У briefing “Drug trafficking in the EU” йдеться не лише про незаконні речовини. Йдеться про організовану злочинність, насильство, відмивання коштів, корупцію, підрив легальної економіки, ризики для дітей, тиск на порти та потребу в сильній міжнародній співпраці.

Для України цей документ важливий з двох причин. По-перше, ми рухаємося до членства в ЄС і маємо розуміти, які стандарти внутрішньої безпеки формуються у Європі. По-друге, війна створює додаткові ризики: кримінальні мережі завжди намагаються використовувати нестабільність, переміщення людей, зміну логістичних маршрутів, навантаження на правоохоронні органи та економічну вразливість громад.

Європа бачить не речовину, а злочинну економіку

За оцінками, роздрібний ринок наркотиків у ЄС у 2021 році генерував близько 31 мільярда євро продажів. Такі гроші не залишаються в тіні самі по собі. Вони шукають легалізацію через бізнес, нерухомість, транспорт, фінансові операції, підставні компанії, корупційні зв’язки та контроль над логістикою.

Саме тому ЄС дедалі частіше говорить про наркотрафік мовою не тільки поліції, а й фінансової розвідки, митниці, портової безпеки, конфіскації активів, антикорупційної політики та судової співпраці. Якщо злочинна мережа працює як бізнес, то держава має бити не лише по виконавцях, а й по прибутку, каналах постачання, інфраструктурі та корупційному прикриттю.

Порти стали не лише економічними воротами, а й безпековим рубежем

Окремий акцент у документі EPRS зроблено на морських портах. Саме порти є одними з головних точок входу наркотрафіку до Європи. За даними, наведеними у briefing, з січня 2019 року до червня 2024 року у зв’язку з портами ЄС було вилучено щонайменше 1 826 тонн наркотиків. Значна частина таких поставок пов’язана з комерційними контейнерними перевезеннями.

Це принципово важливо для України. Після перемоги й у процесі відновлення наші порти, логістичні коридори, митні процедури, прикордонна інфраструктура та транспортні вузли будуть не лише економічними активами. Вони будуть частиною європейської системи безпеки. І якщо ми хочемо бути в цій системі повноцінним учасником, потрібно заздалегідь закладати стандарти прозорості, контролю ризиків, кіберзахисту, перевірки персоналу та обміну інформацією з партнерами.

Цифрова злочинність вимагає цифрової держави

Наркотрафік більше не є лише фізичним переміщенням заборонених речовин. Кримінальні мережі використовують зашифровані комунікації, darknet-ринкі, онлайн-вербування, цифрові платформи для закупівлі прекурсорів, складні методи приховування вантажів, автономні засоби, дрони та нові логістичні схеми.

Це означає, що відповідь держави не може залишатися паперовою, фрагментованою або повільною. Потрібні аналітика ризиків, обмін даними між відомствами, фінансовий моніторинг, цифрова криміналістика, оперативна взаємодія митниці, поліції, прикордонників, прокуратури, судових органів і міжнародних партнерів.

Для України це питання особливо актуальне. Ми вже живемо в умовах війни, коли держава одночасно протидіє зовнішній агресії, кіберзагрозам, дезінформації, економічним злочинам і спробам використати вразливість громад. У такій ситуації організована злочинність не є другорядним ризиком. Вона завжди шукає слабкі місця там, де держава перевантажена.

Захист дітей — не соціальний додаток, а частина політики безпеки

Особливо тривожним є сигнал EPRS про залучення неповнолітніх до злочинних мереж. Йдеться не лише про використання дітей як кур’єрів. У крайніх випадках кримінальні групи можуть втягувати молодих людей у насильство, залякування або інші злочинні дії. Частина такого вербування відбувається онлайн, частина — у соціально вразливих громадах.

Це має стати важливим уроком для української політики. Якщо ми говоримо про безпеку дітей, то маємо говорити не тільки про школу, родину або соціальні служби. Маємо говорити про цифрове середовище, профілактику злочинності, роботу з громадами, раннє виявлення ризиків, підтримку підлітків у складних життєвих обставинах і відповідальність держави за захист молоді від кримінального впливу.

Європейська відповідь: не лише покарання, а руйнування мереж

Європейський Союз формує відповідь на наркотрафік як багаторівневу політику. Йдеться про правоохоронну співпрацю, судову взаємодію, профілактику, громадське здоров’я, зменшення шкоди, міжнародні партнерства, контроль за прекурсорами, захист портів, фінансові розслідування та конфіскацію активів.

Нова стратегія ЄС щодо наркотиків побудована навколо п’яти напрямів: готовність до нових загроз, громадське здоров’я, безпека, зменшення шкоди та міжнародні партнерства. План дій ЄС проти наркотрафіку на 2026–2030 роки передбачає 19 коротко- і середньострокових заходів, спрямованих на руйнування маршрутів, методів і кримінальних структур.

Україна вже є частиною європейської безпекової реальності. Ми захищаємо не лише власну державність, а й східний фланг демократичного світу. Але участь у європейській архітектурі безпеки вимагає не тільки військової стійкості. Вона вимагає інституційної спроможності боротися з транснаціональною злочинністю, корупцією, незаконними фінансовими потоками, кіберзагрозами та кримінальним впливом на громади.

Наркотрафік у цьому сенсі є показовим прикладом. Він поєднує міжнародну логістику, фінанси, насильство, цифрові інструменти, соціальну вразливість, корупційні ризики і слабкі місця інфраструктури. Якщо держава здатна протидіяти такій загрозі, це означає, що вона має не лише силовий ресурс, а й якісні інституції.

Для України це має бути частиною євроінтеграційного порядку денного. Не формального, а практичного. Потрібні сумісність із європейськими механізмами обміну даними, модернізація митниці, контроль за портовими й логістичними ризиками, посилення фінансових розслідувань, законодавство щодо кримінальних активів, захист дітей у цифровому середовищі та постійна взаємодія з європейськими правоохоронними структурами.

Парламентська відповідальність

Роль парламенту в таких питаннях є визначальною. Саме парламент створює правові рамки для роботи правоохоронних органів, судової співпраці, фінансового моніторингу, конфіскації активів, захисту дітей, контролю за прекурсорами, міжнародної взаємодії та антикорупційної політики.

Недостатньо ухвалити окремий закон або посилити окрему санкцію. Потрібна система, у якій норми кримінального права, митні процедури, цифрові інструменти, фінансова розвідка, прокуратура, суди, соціальна політика і міжнародна співпраця працюють не паралельно, а разом.

Це особливо важливо в умовах війни. Ворог намагається виснажити державу, а організована злочинність завжди користується виснаженням інституцій. Тому питання правопорядку, боротьби з корупцією та протидії транснаціональним кримінальним мережам — це також питання національної стійкості.

Документ EPRS про наркотрафік у Європейському Союзі показує, як швидко змінюється природа сучасної злочинності. Вона стала глобальною, цифровою, фінансово потужною, логістично складною і здатною проникати в легальну економіку. Вона не зупиняється на кордоні однієї країни і не може бути подолана силами одного відомства.

Україна має зробити з цього практичний висновок. Європейська інтеграція у сфері безпеки — це не тільки наближення законодавства. Це побудова державної спроможності: бачити ризики, руйнувати мережі, захищати дітей, відстежувати гроші, контролювати інфраструктуру, співпрацювати з партнерами і не дозволяти злочинності перетворювати слабкі місця держави на свій прибуток.

Джерело: European Parliamentary Research Service, “Drug trafficking in the EU: A growing threat and how the EU tackles it”, PE 789.307, May 2026.