Румунський урок для України: повернення не повинно чекати, доки безпечним стане саме довоєнний будинок. Держава має запропонувати родині інше українське місто як повноцінний перший дім, а не як тимчасовий табір очікування.
Для української родини в Румунії кордон залишається близьким, але напрямок додому часто веде до територій, які досі обстрілюються, частково окуповані або втратили житло, роботу й базові послуги. Особливо це стосується людей з Одеської, Херсонської та Миколаївської областей.
Станом на 30 червня 2026 року в Румунії перебували під тимчасовим захистом 215 300 громадян третіх країн, які виїхали з України. Із них 212 575 були громадянами України. Це п’ята за чисельністю група в ЄС після Німеччини, Польщі, Чехії та Іспанії.
Румунська відмінність: кордон поруч, а довоєнний дім — не завжди доступний
У вибірці SEIS 2025 найбільша частка опитаних домогосподарств походила з Одеської області — 43%. Ще 9% були з Херсонщини, 8% — з Миколаївщини, 5% — із Харківщини. Це формує особливу географію рішення: людина може фізично бути близько до України, але не мати безпечної адреси, куди реально повернути всю сім’ю.
Саме тому румунський сценарій не можна зводити до квитка через кордон. Родині потрібне право обрати між трьома маршрутами: повернення до своєї громади, переїзд до іншого безпечнішого українського регіону або двоетапне повернення — спочатку до безпечного центру, а згодом додому після відновлення.
Це змінює саму політичну формулу. Україна повинна конкурувати не лише за рішення «залишитися чи повернутися», а й за довіру людини до нового місця всередині країни.
Українці в Румунії: п’ять ознак регіонального маршруту
Джерела: Eurostat; UNHCR Romania, SEIS 2025. Усі показники, крім загальної чисельності, стосуються опитаної та зваженої вибірки.
Типовий портрет: родина, яка не відмовилася від півдня, але не може чекати на нього
Уявімо Наталю, Сергія та їхню дванадцятирічну доньку. Це не конкретні люди, а складений аналітичний портрет на основі характеристик опитування SEIS 2025.
До повномасштабної війни вони жили в Одеській або Миколаївській області. У Румунії оселилися в Констанці чи Бухаресті. Орендують окрему квартиру і оплачують її самостійно. Один дорослий має офіційну роботу, інший працює епізодично, дистанційно або без повного контракту. Донька частково навчається в румунській системі, але родина намагається не втратити зв’язок з українською освітою.
Вони кілька разів їздили в Україну: відвідати батьків, пройти лікування, поновити документи, забрати речі. У 2025 році 50% опитаних домогосподарств повідомили про неодноразові поїздки, ще 12% — про одну. Сім із десяти останніх візитів тривали менш як два тижні.
Наталя й Сергій хочуть жити в Україні, але не готові повертати дитину до постійної небезпеки. Вони могли б переїхати до Чернівців, Вінниці, Івано-Франківська чи іншої безпечнішої громади — за умови, що це буде повноцінний маршрут із житлом, роботою, школою і правом пізніше повернутися на південь.
Шлях 2022–2026: від транзитного кордону до життя поруч
2022: коридор порятунку
Румунія стала транзитною і приймаючою країною одночасно. Швидка реєстрація тимчасового захисту дала проживання, доступ до праці, медицини, соціальної системи та освіти. Для багатьох родин рішення залишитися виникло вже після перетину кордону.
2023: тимчасова зупинка стала міським життям
Бухарест, Констанца, Брашов, Сучава, Галац та інші центри дали родині оренду, роботу, транспорт і локальні мережі. Україна залишалася поруч, але повернення до південних і прифронтових областей не стало безпечнішим.
2024–2025: самостійність і маятникові поїздки
У дослідженні 84% домогосподарств жили в окремих квартирах або будинках, 85% самостійно покривали всі витрати на житло, а 64% очікували залишатися у своєму помешканні щонайменше шість місяців.
Паралельно половина родин неодноразово відвідувала Україну. Кордон перестав бути межею між евакуацією і поверненням та став частиною сімейного календаря.
2026: Європа подовжує горизонт, Україна має запропонувати маршрут
У липні 2026 року держави ЄС погодили продовження тимчасового захисту до 4 березня 2028 року з подальшим формальним ухваленням. Отже, час працює на подальше вкорінення. Україна має використати близькість Румунії зараз — не для тиску, а для створення перевірюваного двоетапного повернення.
Що українська родина чує від Румунії
«Ти можеш поїхати в Україну і повернутися»
За чинним роз’ясненням UNHCR Romania, немає окремого строку перебування в Україні, після якого статус автоматично втрачається. Людина може повернутися до Румунії, доки діє тимчасовий захист і виконані умови в’їзду.
«Підтримка коротка — самостійність довга»
Допомога з розміщенням для новоприбулих обмежена першими трьома місяцями. Основна модель — власний дохід, оренда і використання загальних румунських систем.
«Можна будувати довший статус»
У вибірці 27% домогосподарств планували подаватися на інший правовий статус упродовж року. Робота, навчання і сімейні підстави поступово перетворюють захист на довге проживання.
Румунія не обіцяє ідеальної інтеграції. Мовний бар’єр залишався головною перешкодою для роботи, лише 69% зайнятих у вибірці мали офіційний контракт. Але родина бачить головне: правовий простір дозволяє перевіряти Україну без негайного спалювання мостів.
Що родина бачить і чує від України
Україна залишається фізично доступною. Саме тому румунська родина перевіряє державні обіцянки не лише за повідомленнями, а під час реальних поїздок. У 2025 році основними причинами були родичі — 38%, медична допомога — 36%, документи — 29%.
Людина бачить дві різні України. Перша — її довоєнна громада з власним житлом, близькими і пам’яттю, але також із загрозою обстрілів, зруйнованою інфраструктурою або окупацією. Друга — безпечніша громада, де можна жити зараз, але де родину ніхто ще не чекає персонально.
Сім відповідей, без яких «поверніться в безпечніший регіон» не працює
- Яка саме громада готова прийняти нашу родину і чому вона вважається безпечнішою?
- Чи матимемо ми окреме житло щонайменше на перший рік?
- Яку роботу або контракт отримає кожен працездатний дорослий?
- До якої школи, класу і лікаря буде прикріплена дитина?
- Хто допоможе перевезти речі, документи, домашню тварину й медичні дані?
- Чи не втратимо ми право на відновлення або компенсацію довоєнного житла?
- Що станеться, якщо безпека погіршиться або громада не виконає обіцянки?
Поки держава не назве конкретне місто, квартиру, школу, роботодавця й відповідальну особу, «інший безпечніший регіон» залишається географічною абстракцією.
Не один дім, а три маршрути
До своєї громади
Для територій із прийнятним рівнем безпеки — перевірка житла, критичної інфраструктури, роботи, школи, медицини та транспорту до остаточного переїзду.
До іншої безпечнішої громади
Родина відразу отримує річне житло, роботу, школу, медичний супровід і координатора в обраному українському місті.
Двоетапне повернення
Спочатку — повноцінне життя в безпечному українському центрі. Згодом — добровільний переїзд до громади походження після безпекової оцінки та відновлення житла.
Дунайсько-Карпатський коридор регіонального повернення
Не переміщення людини з одного реєстру до іншого, а двостороння система, яка з’єднує родину в Румунії з конкретною безпечною громадою України та зберігає її право згодом повернутися до рідного регіону.
Румунію потрібно зробити партнером української внутрішньої мобільності
Румунські центри не повинні лише пояснювати, як завершити тимчасовий захист. Вони можуть стати місцями підготовки конкретного українського маршруту.
Така мережа має працювати через українсько-румунські центри єдності, консульські установи, громади, служби зайнятості, школи та роботодавців. Участь людини — лише добровільна, а передача персональних даних — тільки за її окремою згодою.
Як запустити регіональне повернення з Румунії
Політична теза
Повернення в Україну не можна ототожнювати з поверненням до зареєстрованого довоєнного місця проживання. Для людей із небезпечних, окупованих або зруйнованих громад держава повинна гарантувати повноцінний новий регіональний маршрут і зберегти право на майбутнє повернення додому.
Законодавчий інструмент
До рамкового закону про добровільне повернення та сталу реінтеграцію необхідно включити окремий режим регіонального і двоетапного повернення, який:
- визнає повернення до іншої безпечнішої громади самостійним державним маршрутом;
- не пов’язує житлову допомогу лише з довоєнною реєстрацією;
- зберігає право на компенсацію або відновлення пошкодженого житла у громаді походження;
- дозволяє укладати контракт із приймаючою громадою до фактичного переїзду;
- гарантує другий підтриманий переїзд до громади походження після покращення безпеки;
- запроваджує резервний маршрут, якщо приймаюча громада не виконує зобов’язань;
- забороняє зараховувати короткі транскордонні поїздки як стале повернення.
Міждержавний інструмент
Україна та Румунія укладають адміністративний протокол про добровільні ознайомчі поїздки, перенесення документів, освіти, медичних даних і страхових періодів, роботу транскордонних координаторів та правові наслідки тестового проживання в Україні. Протокол має спиратися на рекомендації Ради ЄС щодо поінформованого, поступового і сталого повернення.
Адресати
Міжкомітетська робоча група Верховної Ради за участю комітетів із соціальної політики, європейської інтеграції, зовнішньої політики, місцевого самоврядування, економічного розвитку, освіти, охорони здоров’я, транспорту та бюджету. Виконавці — Кабінет Міністрів, Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, МЗС, Міністерство розвитку громад і територій, Міністерство економіки, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я, обласні адміністрації та громади.
Пілот
Запустити Дунайсько-Карпатський коридор між Бухарестом, Констанцою, Галацом, Сучавою, Яссами й Марамурешем та щонайменше дванадцятьма українськими громадами. Половина має представляти безпечніші приймаючі регіони, половина — громади походження, з якими підтримується підготовка майбутнього другого етапу.
Очікувана відповідь
Упродовж 90 днів уряд затверджує стандарт контракту безпечної громади та критерії безпеки. Упродовж шести місяців відкриває транскордонні офіси, цифровий каталог житла, вакансій, шкіл і медичних послуг та укладає адміністративний протокол із Румунією.
Критерій успіху
Результатом є не перетин кордону, а стійкість родини через 6, 12 і 24 місяці:
Перевірка
Щоквартальний відкритий звіт за кожною громадою; незалежне опитування родин; перевірка фактичної наявності житла, роботи, школи й медицини; спільна українсько-румунська наглядова група; щорічні парламентські слухання; аудит бюджетних програм Рахунковою палатою.
Румунія показує, що фізична близькість до України не усуває головної перешкоди: людина може бути за кілька годин від кордону і водночас не мати безпечного дому по інший бік.
Для родини з Одещини, Херсонщини чи Миколаївщини повернення до іншого українського міста не є зрадою рідної громади. Це спосіб повернути життя в Україну раніше, ніж стане можливим повернути його за довоєнною адресою.
Конкурентна відповідь держави — перетворити внутрішнє переміщення з повторної евакуації на усвідомлений вибір: із житлом, роботою, школою, правами та гарантією другого маршруту додому.
Україна поверне своїх громадян тоді, коли право жити в Україні не залежатиме від того, чи безпечна сьогодні їхня довоєнна адреса.
П’ять країн — п’ять умов конкурентоспроможності України
Серія показує: Україна змагається не з окремою виплатою чи міграційним правилом. Вона змагається з п’ятьма якостями європейського життя, які людина вже встигла перевірити на власному досвіді.
Отже, конкурентна пропозиція України має бути одночасно передбачуваною, зворотною, професійно вигідною, безпечною для майбутнього дитини та відкритою до нового регіонального дому. Не погіршити життя людини в Європі, а зробити життя в Україні переконливішим — це і є стратегія повернення громадян.
Джерела
- Eurostat: тимчасовий захист у ЄС станом на 30 червня 2026 року
- Eurostat, migr_asytpsm: дані Румунії за громадянством, віком і статтю
- UNHCR Romania: Socio-Economic Insights Survey 2025 — Final Results
- UNHCR Romania: права та умови тимчасового захисту
- UNHCR Romania: поїздки в Україну та повернення до Румунії
- UNHCR Romania: житлова підтримка для новоприбулих
- Рада ЄС: погодження продовження тимчасового захисту до березня 2028 року
- Рада ЄС: координований перехід, добровільне повернення та стала реінтеграція
Автори публікації:
Оксана Козачок — експертка з імплементації законодавства Європейського Союзу та аналізу державної політики;
Людмила Гранюк — кандидат педагогічних наук, експертка у галузі освіти, законопроєктної роботи, соціальної політики та ментального здоров’я.
