Жити в громаді — мати голос: європейський урок для України
Людина може роками жити в місті, працювати, виховувати дітей і користуватися його школами та транспортом. Але право впливати на місцеву владу залежить не лише від того, де вона мешкає. Європейський Союз оновив правила участі своїх громадян у місцевих виборах іншої держави ЄС. Для України, де війна змінила місце проживання багатьох родин, це привід поставити власне запитання: як зробити так, щоб переїзд не перетворювався на втрату голосу?
Громада починається зі щоденного життя
Місцева політика — це маршрут автобуса до лікарні, доступність школи, вода в крані та рішення про житло. Саме тут людина найшвидше відчуває наслідки влади. Якщо вона має виборче право, але не знає строків реєстрації або не може виправити помилку у списку, формальна рівність залишає її за дверима реальної демократії.
Європейська реформа стосується громадян ЄС, які живуть у державі Союзу, громадянами якої не є. Право голосувати й балотуватися на муніципальних виборах для них існувало раніше. Новий акт уточнює процедури й посилює гарантії його реалізації. За оцінкою, наведеною EPRS, у 2024 році близько 14 мільйонів людей у ЄС жили в іншій державі Союзу, ніж держава їхнього громадянства. Це дані того року, а не поточна кількість виборців.
Що Європа змінила у 2026 році
Рада ЄС ухвалила Директиву (ЄС) 2026/1194 26 травня 2026 року. Вона набула чинності 24 червня. Держави мають перенести оновлені положення у своє законодавство до 25 червня 2028 року; більшість відповідних положень застосовуватимуться з 26 червня 2028 року. Отже, набрання чинності директивою не означає одночасного запуску всіх нових процедур у кожній країні.
Рішення щодо реєстрації мають повідомляти зрозумілою мовою. Правові засоби захисту прямо охоплюють помилки у списках виборців і кандидатів. Для виключення зі списку повинні діяти такі самі правила повідомлення, як для власних громадян. Держави визначають органи, відповідальні за інформування: людина повинна знати свій реєстраційний статус, дату виборів, порядок голосування і де знайти списки кандидатів.
Загальну виборчу інформацію потрібно надавати щонайменше ще однією офіційною мовою ЄС. Це не гарантія перекладу кожною мовою на вибір людини, а переклади мають інформаційний характер. Окреме значення має доступність інформації для людей з інвалідністю: право голосу повинно бути придатним для використання.
Право голосу: від норми до дії
Інформація
Знати, чи маєш право голосувати, коли реєструватися і куди звертатися.
Реєстрація
Розуміти свій статус у списку та завчасно отримувати необхідні повідомлення.
Захист
Мати можливість оскаржити відмову або виправити помилку.
Участь
Впливати на рішення громади в межах виборчих прав, установлених законом.
Що це означає для українців у ЄС
Український паспорт, тимчасовий захист або дозвіл на проживання самі по собі не дають виборчих прав за цією директивою. Її адресати — громадяни Європейського Союзу. Для українців, які не мають громадянства держави ЄС, можливість участі у місцевих виборах залежить від законодавства конкретної країни. Загального права для всіх українців у Європі цей акт не створює.
Так само директива не надає права голосувати на парламентських чи президентських виборах держави проживання. Місцевий рівень має окрему правову логіку. Тому перед виборами людині потрібна відповідь на конкретні запитання: чи дозволяє їй закон цієї країни голосувати, які умови проживання встановлено і чи необхідна окрема реєстрація.
Український виклик: нова адреса, рівні права
В Україні внутрішньо переміщена людина залишається громадянином своєї держави. Її ситуація юридично відрізняється від переїзду громадянина ЄС до іншої країни Союзу. Однак практичні перешкоди можуть бути подібними: розрив між фактичним місцем проживання та даними реєстру, складні процедури, недоступна інформація.
Для Кривого Рогу та інших громад, які приймають переселенців, це питання спільного майбутнього. Родина, що облаштовує життя на новому місці, має інтерес до місцевих рішень про школи, соціальні послуги й відбудову. Після відновлення виборчого процесу реалізація її прав повинна спиратися на зрозумілі правила та достовірні дані.
Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» забороняє проведення виборів під час дії цього режиму. Підготовка якісних процедур має враховувати цю межу. Безпека виборців, військовослужбовців і членів комісій, свобода політичної конкуренції та можливість захистити результат потребують окремих українських рішень.
Завдання парламенту — забезпечити можливість участі
Європейська реформа показує і межі політичного компромісу. Європарламент пропонував ширші зміни, зокрема реєстрацію виборців за їхньою згодою під час реєстрації проживання та усунення низки винятків. Його висновок у цій процедурі мав консультативний характер, а остаточне рішення ухвалювала Рада ЄС. Пропозиції парламенту не можна автоматично читати як чинні правила.
Для України я бачу три практичні пріоритети. Перший — перевірити, які бар’єри залишаються для переміщених виборців і людей з інвалідністю. Другий — забезпечити актуальність реєстру та доступне виправлення помилок. Третій — зробити інформування зрозумілим і своєчасним, щоб людина могла діяти до завершення встановлених строків.
Для громад це означає доступні консультації та інформацію в зручних форматах. Для держави — захист персональних даних і контроль результату: чи вдалося людям зареєструватися, виправити помилку та скористатися своїм правом. Кількість розміщених повідомлень сама по собі цього не доводить.
У перспективі членства України в ЄС правила муніципальної участі громадян інших держав Союзу також потребуватимуть правового врегулювання відповідно до умов вступу. Сьогодні ж європейський досвід корисний як орієнтир для власних процедур: зрозумілість, рівне ставлення, доступність та ефективний захист.
«Війна змусила людей змінити адресу. Завдання держави — забезпечити, щоб після відновлення виборчого процесу вони могли скористатися своїми правами й впливати на майбутнє громади».
Джерела: Дослідницька служба Європейського парламенту (EPRS), Kamil Baraník, «Electoral rights of mobile Union citizens in municipal elections», PE 739.301, вересень 2026 року; Директива Ради (ЄС) 2026/1194; Закон України «Про правовий режим воєнного стану», стаття 19.
Володимир Васильович Захарченко, народний депутат України IX скликання, член Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, обраний у виборчому окрузі №31 Дніпропетровської області.