Львів охопив мешканців вивезенням побутових відходів і запровадив роздільне збирання, але близько 95% зібраного все одно потрапляє на полігони. Аудит Рахункової палати показав головний конфлікт реформи: люди готові сортувати, міжнародне фінансування залучене, обладнання придбане, однак місто досі не має цілісної системи, яка перетворює відходи на ресурс.
Це не лише локальна історія Львова. Під час війни громади працюють під тиском додаткових витрат, зношеної інфраструктури та обмежених бюджетів. За таких умов кожна затримка великого комунального проєкту означає не просто перенесення строку, а дорожчу логістику, нові боргові платежі й менше простору для інших потреб міста.
Аудит у чотирьох цифрах
95% побутових відходів захоронюється; близько 5% відновлюється та переробляється.
83% опитаних мешканців готові сортувати, але інфраструктура і тарифна модель не підтримують цю готовність.
27% становить завантаження міської компостувальної станції.
1,4 → 3,7 млрд грн — зростання кошторисної вартості будівництва механіко-біологічного комплексу.
Система вивозить сміття, але ще не управляє ресурсом
Рахункова палата оцінила роботу львівської системи зі збирання, перевезення, відновлення та видалення відходів у другому півріччі 2023 року — 2025 році. Використання коштів на інфраструктурні проєкти та статистичні дані аналізувалися за 2021–2025 роки.
Базова послуга працює: збиранням і вивезенням охоплено всю громаду, роздільним збиранням — значну частину мешканців. Проте система оцінюється лише як частково ефективна. Місто не має повної, верифікованої картини того, скільки відходів утворюється, скільки реально сортується і який обсяг доходить до перероблення.
Це принципова різниця між прибиранням міста і сучасним управлінням відходами. Перше завершується після спорожнення контейнера. Друге починається з обліку, запобігання утворенню відходів, повторного використання, сортування і рециклінгу, залишаючи захоронення останнім варіантом.
Готовність людей не підкріплена правилами
За даними затвердженого звіту, 83% опитаних мешканців готові сортувати. Водночас тариф однаковий для змішаних і роздільно зібраних відходів, а плата прив’язана до кількості зареєстрованих осіб, а не до фактичного користування послугою чи обсягу утворених відходів. Екологічна мотивація є, економічного стимулу майже немає.
Місто збільшувало загальну кількість контейнерів, але аудит зафіксував дисбаланс: баків для змішаних відходів більшає, а інфраструктура для органіки не відповідає потребі. Через це міська компостувальна станція, здатна приймати до 30 тис. тонн органічних відходів на рік, завантажена лише на 27%.
Ланцюг втрати результату
Готовність мешканців → недостатньо контейнерів для окремих фракцій → слабка тарифна мотивація → низьке завантаження переробної інфраструктури → близько 95% відходів на полігонах.
Адміністратор створений, але його ключові функції не запрацювали
У листопаді 2023 року Львів визначив адміністратора послуги з управління побутовими відходами. Саме він мав об’єднати облік, договори, розрахунок середньозваженого тарифу та взаємодію з виконавцями. Проте у 2024–2025 роках підприємство виконувало переважно підготовчі заходи.
За два роки з місцевого бюджету на його діяльність використано 39,4 млн грн. Із них 13,6 млн грн спрямовано на обладнання для обліку і зважування відходів, яке на час аудиту фактично не використовувалося для виконання основних функцій. Не укладено 299 745 запланованих договорів зі споживачами і не розраховано середньозважений тариф.
Додаткова проблема — правова інерція. Перевізники досі працюють за схемою, сформованою рішенням міської влади 2013 року, а тарифи спираються на рішення 2017 року. Це означає, що новий Закон України «Про управління відходами» вже діє, але місцева операційна модель повністю під нього не перебудована.
Недобудований комплекс і ціна затримки
Ключовим елементом нової системи мав стати механіко-біологічний комплекс потужністю до 250 тис. тонн на рік. Він повинен був вилучати до 60% відходів, придатних для повторного використання, і суттєво зменшити захоронення. Завершення будівництва планували до кінця 2025 року, але об’єкт не введено в експлуатацію.
У квітні 2026 року контракт із підрядником розірвали, а спір передали до міжнародного комерційного арбітражу. Після коригування проєкту кошторисна вартість зросла з 1,438 млрд грн до 3,728 млрд грн — більш ніж у 2,6 раза. Індексація виконаних робіт додала 3,074 млн євро виплат.
За даними Рахункової палати, на будівництво вже спрямовано понад 24 млн євро і майже 230 млн грн. Окремо у 2021–2025 роках із бюджету громади спрямовано 266,3 млн грн на погашення та обслуговування кредиту, залученого для проєкту. ЄБРР визначає його метою модернізацію інфраструктури, рекультивацію Грибовицького полігону та будівництво механіко-біологічного комплексу. Але кредит уже обслуговується, а ключова переробна потужність ще не працює.
Відсутність власної потужності перетворилася на постійну логістичну плату
Після закриття Грибовицького сміттєзвалища Львів не має власного полігону. Близько 95% побутових відходів вивозять на вісім полігонів у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. У середньому одна тонна відходів долає 207–237 км повного маршруту в обох напрямках.
У 2021 та 2023–2025 роках із бюджету громади спрямовано 523,2 млн грн на компенсацію перевізникам додаткових логістичних витрат. Ще 24,8 млн грн у 2024–2025 роках перераховано громадам, які приймають львівські відходи, на розвиток їхньої інфраструктури. Тимчасове антикризове рішення стало багаторічною фінансовою залежністю.
Що це означає для інших громад
Облік: без зважування і перевірених даних неможливо планувати потужності та чесний тариф.
Інфраструктура: контейнер, станція, завод і полігон мають працювати як один ланцюг, а не як окремі проєкти.
Фінанси: кредитна угода не є результатом сама по собі; результатом є введений об’єкт і менша частка захоронення.
Підзвітність: кожна програма повинна мати одного відповідального, строки, джерело фінансування і показник фактичного впливу.
Європейський вимір: захоронення має бути останнім вибором
Європейська рамкова директива про відходи встановлює п’ятирівневу ієрархію: запобігання, підготовка до повторного використання, рециклінг, інше відновлення і лише потім видалення. Вона також закріплює принцип «забруднювач платить» та розширену відповідальність виробника.
Для держав ЄС ціль підготовки до повторного використання та рециклінгу муніципальних відходів становила 55% у 2025 році, з підвищенням до 60% у 2030-му і 65% у 2035-му. Львівські близько 5% не можна механічно порівнювати з показником держав-членів через різні методики та етапи реформи. Але розрив показує масштаб роботи, яку Україні доведеться виконати в межах переговорної Глави 27 «Довкілля та зміна клімату».
Парламентський контроль: аудит має перейти у календар виконання
Рахункова палата повідомила, що звіт і рішення будуть надіслані Верховній Раді України та Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Для парламенту це можливість перевірити не лише львівський кейс, а й готовність національної моделі: чи працює електронний облік, чи проведені конкурси перевізників, чи мають громади місцеві плани, чи поєднані тариф, інфраструктура і контроль результатів.
Екологічний вимір не менш важливий. Профільний Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування має оцінювати, чи наближається практична реалізація Закону «Про управління відходами» до acquis ЄС. Наявність закону без дієвих місцевих систем не закриває євроінтеграційного зобов’язання.
Бачення редакції: п’ять контрольних дій
Перше. До 31 грудня 2026 року Львів має визначити фактичну потребу в контейнерах для органіки, провести інвентаризацію контейнерних майданчиків і затвердити першочерговий план запуску адміністратора послуги.
Друге. Придбане обладнання для обліку і зважування повинно бути введене в експлуатацію не пізніше 1 червня 2027 року, а дані — стати доступними для управлінських рішень і публічного контролю.
Третє. Конкурс із визначення виконавців збирання та перевезення, договори зі споживачами і середньозважений тариф мають бути зібрані в одну послідовну реформу, а не існувати як розрізнені завдання.
Четверте. Для механіко-біологічного комплексу потрібен публічний план завершення з оновленою вартістю, джерелами фінансування, арбітражними ризиками та вимірюваним показником скорочення захоронення.
П’яте. Парламентський розгляд має завершитися не протокольним «взяти до відома», а таблицею відповідальних установ, строків і стану виконання рекомендацій Рахункової палати.
«Сміттєва реформа починається не з нового контейнера і не закінчується кредитною угодою. Вона відбувається тоді, коли громада може показати перевірений шлях кожної тонни відходів — від утворення до повторного використання, перероблення або безпечного видалення».
Джерела: Звіт і повідомлення Рахункової палати; Закон України «Про управління відходами» №2320-IX; Waste Framework Directive ЄС; проєкт ЄБРР GrCF — Lviv Solid Waste.
