Сьогодні Україна веде боротьбу не лише за свою територіальну цілісність, а й за своє місце у спільному європейському майбутньому. Коли Європейський Союз готується до кліматичної нейтральності до 2050 року, ми повинні бути не спостерігачами, а активними учасниками цього процесу. Адже екологічна політика — це не лише про довкілля, а й про енергетичну безпеку, справедливість, економіку й адаптацію до нових реалій.
Досвід держав-членів ЄС — Словенії, Люксембургу, Хорватії та Португалії — показує: кліматична трансформація можлива, навіть у кризових умовах. Я уважно проаналізувала їхні національні енергетичні та кліматичні плани (NECPs), щоб виявити практики, що можуть бути корисними для України — і на рівні державної політики, і для моїх виборців у Кривому Розі.
1. Сила кліматичного закону: цілі, що мають юридичну силу
Усі чотири країни прийняли окремі кліматичні закони, які:
• встановлюють юридично зобов’язувальні терміни досягнення кліматичної нейтральності(Словенія і Португалія — до 2045 року);
• визначають секторальні цілі (Люксембург — обов’язкові бюджети викидів на 5 секторів);
• створюють незалежні кліматичні ради та обсерваторії, що контролюють урядові рішення.
Чому це важливо для України ?
Ми повинні розробити Закон України про кліматичну нейтральність із чіткими обов’язками для кожного міністерства. Закон має передбачати створення незалежного кліматичного інституту для аудиту та прогнозування екологічної політики.
2. Зелена енергія як відповідь на енергетичну залежність
Португалія та Словенія стрімко переходять на ВДЕ (відновлювані джерела енергії), щоб зменшити залежність від імпорту нафти й газу. Зокрема:
• Португалія закрила всі вугільні ТЕС ще у 2021 році;
• Словенія інвестує в сонячну та гідроенергетику, попри обмежену площу;
• Люксембург, маючи майже повну енергетичну залежність, створив енергетичну платформу участі громад та співфінансує ВДЕ-кооперативи.
Для України це шанс:
• розвивати енергоефективність у громадах — особливо там, де відновлюється інфраструктура після обстрілів;
• спрямовувати частину донорських коштів на енергетичні мікропроєкти — сонячні панелі для лікарень, шкіл, укриттів;
• створити закон про енергетичні кооперативи, аналогічно до Люксембургу.
3. Від справедливого переходу — до соціальної згуртованості
Усі чотири країни приділяють особливу увагу трансформації вугільних регіонів:
• Хорватія — до 2033 року закриє всі ТЕС на вугіллі в Істрії, інвестуючи в перепідготовку кадрів;
• Словенія має національну стратегію справедливого переходу, що охоплює соціальний захист;
• Португалія створила окрему стратегію ландшафтного перетворення територій, постраждалих від пожеж та деградації.
Висновок для України:
Необхідно розробити національний план справедливого переходу для промислових регіонів, зокрема для Кривого Рогу — із фокусом на:
• модернізацію екологічно небезпечних підприємств;
• перепрофілювання робочої сили;
• соціальні пакети для громад.
4. Сильне громадянське суспільство та наука — як співтворці політики
Люксембург і Португалія зобов’язують уряд регулярно проводити публічні консультації щодо кліматичних планів. Громадські платформи можуть пропонувати рішення, брати участь у формуванні стратегії та оцінювати виконання NECP.
У Португалії 96 % муніципалітетів уже мають плани адаптації до кліматичних змін. У Словенії в кожному міністерстві працюватимуть кліматичні координатори.
Україні потрібна інституалізація участі:
• створити Громадську кліматичну раду при Верховній Раді;
• запровадити обов’язкові консультації з регіонами щодо NECP та інших стратегій;
• створити платформу кліматичних даних з відкритими дашбордами для громадян.
Що важливо зробити вже зараз
Законодавчо:
• розробити Закон України про кліматичну нейтральність;
• затвердити оновлений NECP із конкретними секторальними цілями до 2030 року.
Інституційно:
• створити Національну кліматичну раду;
• визначити кліматичних координаторів у міністерствах.
Місцево:
• підтримати громади у створенні адаптаційних планів;
• фінансувати громадські ініціативи з ВДЕ та енергоефективності.
Якими ви бачите перші кроки України до кліматичної нейтральності ? Чи потрібен нам спеціальний закон уже у 2025 році ? Чекаю ваших думок у коментарях !
Хештеги для поширення:
#КліматичнаПолітика #ЗеленаТрансформація #ВідновленняУкраїни #ЕнергетичнаНезалежність #ЗаконПроКлімат #GreenRecovery #ОленаКриворучкіна
