Стійкий розвиток морського транспорту стає ключовим напрямом європейської політики. Саме про це йдеться у другому виданні звіту European Maritime Transport Environmental Report 2025, який спільно підготували Європейське агентство з довкілля (EEA) та Європейське агентство з морської безпеки (EMSA). І хоча Україна наразі перебуває у стані війни з рф, ми маємо стратегічно планувати майбутнє — зокрема адаптацію наших морських перевезень до екологічних стандартів ЄС.
Основні виклики: викиди, забруднення та біорізноманіття
За даними звіту, морський транспорт становить 14,2 % викидів CO₂ у секторі транспорту ЄС, а викиди зростають щороку з 2015-го. Особливе занепокоєння викликають викиди метану — їхня частка сягнула 26 % від усіх транспортних викидів ЄС.
Водночас морський транспорт залишається джерелом забруднення води (сіра, азот, мийні системи вихлопів) і завдає шкоди біорізноманіттю: 27 % прибережного морського дна Європи зазнали фізичних порушень, зокрема через днопоглиблення й розширення портів. Зростає також ризик зіткнень суден з китами, черепахами та іншими морськими видами.
Європейські рішення: ETS, FuelEU Maritime, альтернативні палива
Звіт демонструє: ЄС запроваджує реальні механізми впливу. З 2024 року морський транспорт включено до Системи торгівлі викидами (ETS), а з 2025-го набуває чинності регламент FuelEU Maritime, який вимагає зниження інтенсивності викидів на 2 % до 2025 року та на 80 % до 2050 року. Акцент зроблено також на розвитку інфраструктури для альтернативного палива — аміаку, метанолу, водню та біопалива.
Вже 44 порти ЄС мають підключення до берегового енергоживлення суден (OPS), що дозволяє зменшити викиди в порту. Та тільки незначна кількість суден мають технічну можливість під’єднатися до такої мережі — тут виникає потреба в масштабних інвестиціях.
Які можливості відкриває цей звіт для України ?
1. Підготовка до інтеграції в екологічне законодавство ЄС: Україна має вже сьогодні орієнтуватися на імплементацію директив щодо морського середовища, як-от Морська стратегія (MSFD), Директива про порти (PRF) і правила щодо забруднень від суден.
2.Пріоритет інвестицій у зелені порти та енергоефективний флот: Оновлення флоту, модернізація портової інфраструктури, підтримка вітчизняних суднобудівників, які інтегрують «зелені» технології.
3. Міжнародна співпраця та доступ до фінансування ЄС: участь у проектах Green Shipping Corridors, підготовка кадрів для роботи з новими типами пального (до 2035 року в ЄС потребуватимуть до 800 тис. підготовлених моряків).
4.Науково-дослідницький потенціал: розвиток морської науки, екологічного моніторингу, цифрових систем оцінки викидів — сфери, де Україна може залучити молодих фахівців.
Як народний депутат, я переконаний: звіт EMTER 2025 — не лише статистика, а практичний дороговказ. Він доводить, що екологізація морського транспорту — це не вибір, а стратегічна необхідність. Для України — країни, яка прагне стати частиною європейської транспортної системи — важливо не просто відновити порти після війни, а зробити їх чистими, безпечними та енергоефективними.
Ми вже сьогодні маємо закладати основи для екологічного відновлення українських портів і морської галузі. І саме парламент повинен стати драйвером цих змін.
Ключові факти:
- 137,5 млн тонн CO₂ — викиди морського транспорту ЄС у 2022 році.
- 70 % зниження викидів SOx з 2014 року.
- 98 % усіх дозволених водних скидів — від мийних систем EGCS.
- 800 000 моряків потребуватимуть перекваліфікації до 2035 року.
- 44 порти ЄС уже обладнані береговим енергоживленням.
А як ви вважаєте — чи повинна Україна вже сьогодні впроваджувати європейські «зелені» стандарти в морському транспорті ? Поділіться думкою в коментарях або приєднуйтеся до нашого обговорення на сторінках у соцмережах.
#ЗеленийКурс #МорськийТранспорт #ЮрійКорявченков #EMTER2025 #УкраїнаЄС #ЧистіПорти #ЕкологіяМоря
