У Європейському Союзі триває обговорення нової кліматичної цілі на 2040 рік — амбітної мети скорочення викидів парникових газів на щонайменше 90 % у порівнянні з рівнем 1990 року. Цей документ, який готується Єврокомісією, є частиною ширшої стратегії досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, визначеної Європейським кліматичним законом.
Як парламентарка, я уважно стежу за цими процесами, адже вони безпосередньо стосуються і України — нашої екологічної політики, економічного розвитку та євроінтеграційного шляху.
Чому ця ціль важлива для України ?
Запровадження цілі на 2040 рік дає змогу країнам ЄС формувати довгострокову політику, зменшити залежність від викопного палива, стимулювати інновації, забезпечити стійке відновлення після воєнної кризи. Для України, яка перебуває в умовах повномасштабної війни та планує повоєнне відновлення, важливо синхронізувати власні політики з цілями ЄС — не лише для екологічної безпеки, а й для економічної модернізації та залучення інвестицій.
Мета в 90 % є орієнтиром, який дозволяє закласти підвалини нової промислової політики, підвищити енергоефективність житлового сектору та зменшити витрати на енергію для громадян. Вона також відкриває можливості для розвитку ринку технологій уловлювання вуглецю, адаптаційних рішень і зміцнення ролі екосистем у подоланні кліматичних ризиків.
Основні виклики, які обговорює Європейський парламент
У брифінгу Європейської дослідницької служби йдеться про два ключові виміри майбутньої цілі:
1. Справедливість — як зробити внесок ЄС у глобальне стримування потепління справедливим ?
2. Реалістичність — як технічно, фінансово й організаційно досягти цілі у складних умовах ?
Європейський парламент пропонує встановити не лише загальний нетто-показник скорочення викидів, але й окремі підцілі — для прямих викидів, поглинання природними екосистемами та технологічного вилучення СО₂. Це дозволяє прозоріше оцінювати зусилля країн та уникнути надмірної залежності від майбутніх технологій.
Що це означає для української політики ?
Україна вже інтегрує європейське екологічне право в національне законодавство, зокрема в рамках Угоди про асоціацію. Тому орієнтація на кліматичну мету 2040 року має бути врахована в таких документах як:
• нова стратегія зеленого відновлення;
• національний енергетичний та кліматичний план;
• законодавство про кліматичне врядування.
Ми маємо шанс синхронізувати цілі з ЄС, оновити механізми кліматичного фінансування, забезпечити сталу підтримку громад в умовах кліматичних загроз — як-от посухи, зсуви, повені, що вже стали регулярними внаслідок війни та зміни клімату.
Ключові факти:
• Очікувана мета: 90 % скорочення викидів до 2040 року (порівняно з 1990).
• Інвестиції, необхідні для реалізації: ≈3,2 % ВВП ЄС на рік (до 2050).
• Частка застрахованих втрат від кліматичних катастроф в ЄС: ≈25 %.
• Найбільше викликів — у секторі енергетики, транспорту, сільського господарства.
Приклад для України
Уже сьогодні українські громади впроваджують місцеві плани кліматичної адаптації, програми термомодернізації житла, сортування та повторного використання відходів. Ці дії мають отримати стратегічну підтримку держави й парламенту — саме так ми посилюємо стійкість та наближаємося до європейських стандартів.
Я вірю, що майбутнє України — зелене, безпечне та європейське. Але для цього потрібна спільна робота — уряду, парламенту, громад та бізнесу. Запрошую вас поділитися своїми думками:
Який напрям адаптаційної політики має стати пріоритетом для вашої громади ?
Чи готові ви до переходу на відновлювану енергію у своєму домі ?
Залишайте коментарі, ставте питання, поширюйте цю інформацію — разом ми формуємо відповідальну кліматичну політику для наших дітей і для Європи.
Відеоматеріали про екологічні наслідки забруднення та допомогу постраждалим мешканцям:
Відео - Проєкт допомоги мешканцям Криворізького району від ПРООН щодо надання доступу до питної води (станції очистки питної води)
Відео - Проєкт допомоги мешканцям Криворізького району від ПРООН щодо надання доступу до питної води (водовозки)
Відео - People and Power investigates the toxic legacy of war on Ukraine’s fragile environment.
Відео - Робота Державної екологічної інспекції в умовах війни рф проти України
