У Верховній Раді України ми щоденно працюємо над адаптацією українського законодавства до стандартів Європейського Союзу, тому я уважно стежу за кожним пакетом екологічних, транспортних, інфраструктурних та правозахисних рішень Європейської Комісії.
Липневий пакет порушень Європейського Союзу — це не тільки «чорна мітка» для країн-членів, які відстають у впровадженні європейських норм. Це — сигнал для нас, українців, як не повторити чужих помилок і правильно інтегруватися у спільний простір правил, відповідальності та захисту людини.
♻️ Екологія: Чому не можна зволікати ?
У липневому пакеті Єврокомісія винесла низку рішень щодо порушень екологічного законодавства:
• Польща — не впровадила належні норми Директиви про полігони захоронення відходів, зокрема щодо зберігання ртуті, розрахунку обсягів захоронення й контролю після експлуатації.
• Болгарія — порушення у впровадженні Директиви про відходи: недостатній моніторинг схем відповідальності виробників, змішування олив і слабкий контроль за запобіганням утворення відходів.
• Франція, Ірландія, Словенія — неналежне впровадження Директиви про питну воду: не забезпечено достатній контроль якості води, заходи у випадку ризиків для здоров’я та інформування населення.
• Нідерланди — не забезпечено належний захист зникаючого виду — кулика-довгонога, що є порушенням Директиви про птахів.
• Кіпр і ще низка країн — не повідомили про виконання Директиви щодо зменшення викидів (NEC).
🔍 Факт: Директива NEC передбачає звітність кожні 4 роки. Україна вже інтегрує її положення у власну кліматичну політику та має можливість уникнути критичних зауважень ще на етапі імплементації.
🚛 Транспорт: Інтероперабельність — не розкіш, а необхідність
У транспортному секторі порушення стосувались цифрової інфраструктури, прозорості й безпеки перевезень:
• Угорщина — не імплементувала правила щодо Європейської електронної системи стягнення плати (EETS), що створює бар’єри для транскордонного руху транспорту.
• Греція, Кіпр, Португалія — не підключилися до системи ProDriveNet, яка перевіряє дійсність водійських сертифікатів професіоналів.
• Бельгія та Люксембург — зволікають з імплементацією Streamlining Directive — ключового інструменту для пришвидшення реалізації транспортних проєктів TEN-T.
🛠 Для України, яка прагне повноцінного включення до TEN-T та розвитку військової мобільності, критично важливо не лише відновлювати дороги, а й синхронізувати цифрові системи управління транспортом та безпеки дорожнього руху.
💡 Інфраструктура: Швидкість, прозорість, підзвітність
Інфраструктурні порушення країн-членів ЄС продемонстрували загрозу конкуренції та прозорості в реалізації масштабних проєктів:
• Угорщина, Іспанія, Болгарія — порушення у сфері публічних закупівель, що передбачають непрозоре надання багатомільярдних контрактів на автомагістралі без конкурсу.
• Португалія — не виконує вимог Директиви щодо очищення міських стічних вод — в окремих регіонах побутові стоки досі скидаються без обробки.
• Мальта — дискримінаційна система доступу до професії портового працівника: лише для родичів чинних працівників, що порушує принцип вільного доступу до професій у ЄС.
Україна, яка отримує мільярдні інвестиції на відновлення, повинна закласти у всі тендери чіткі прозорі правила, передбачити відкриті платформи моніторингу закупівель та враховувати гендерні, трудові й соціальні права.
🛡 Права людини: Захист громадян у надзвичайних обставинах
Європейська Комісія також зафіксувала критичні порушення прав людини:
• Бельгія — не впровадила механізм Єдиного Європейського Проїзного Документа, позбавляючи громадян права на безпечне повернення у разі втрати паспорта за кордоном.
• Словаччина — буде передана до Суду ЄС через обмеження права на адвоката одразу після арешту — грубе порушення ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.
• Болгарія — не забезпечує адекватного перекладу та доступу до ключових документів у кримінальному процесі для осіб, які не володіють державною мовою.
📌 Для України, яка перебуває в умовах воєнного стану, захист прав людини — не другорядне питання. Це — основа легітимності нашої держави й довіри з боку ЄС. У парламенті ми працюємо над гарантіями захисту прав затриманих, цифровізації консульського захисту та оновленням кримінального процесуального кодексу.
🇺🇦 Що ми робимо в парламенті ?
Я беру участь у розробці та підтримую законодавчі ініціативи, які:
• адаптують положення NEC, EETS, Streamlining Directive та Директиви про поводження з відходами;
• закладають європейські стандарти у процедури екологічного контролю, публічних закупівель та оцінки впливу на довкілля;
• передбачають створення національного Реєстру прав людини у сфері правосуддя, безпеки та захисту громадян;
• забезпечують пріоритет надання цифрових послуг у транспорті та розвиток транскордонної інфраструктури з урахуванням безпекових загроз.
✅ Кожне рішення Європейської Комісії — це нагадування: інтеграція в ЄС — не лише економіка, а стандарти, екологічна свідомість, управління інфраструктурою та захист людини. Липневий пакет порушень — це не критика, а дороговказ, який дозволяє Україні уникнути помилок та стати відповідальним учасником Європейського Союзу.
📣 Що ви думаєте про готовність України до дотримання європейських екологічних, транспортних, інфраструктурних та правозахисних стандартів ?
💬 Залишайте свої думки в коментарях.
📊 Візьміть участь в опитуванні: «Який напрям реформи найважливіший — екологія, транспорт, інфраструктура чи права людини ?»
