У час, коли Україна веде війну за свою свободу, кожна гривня державного бюджету набуває стратегічного значення. Від фінансової стійкості залежить не лише ефективність фронту, а й безпека громадян, соціальна стабільність, розвиток інфраструктури, доступ до освіти та медицини. Саме тому громадянське суспільство має бути не лише свідком, а й активним учасником бюджетного процесу — інформованим, критичним і впливовим.
Висновок Рахункової палати України щодо виконання бюджету за перше півріччя 2025 року проливає світло на те, як держава використовує ресурси в умовах повномасштабної війни. Давайте розберемося разом.
📊 Основні факти та виклики: що потрібно знати кожному
1. Економіка на межі: імпорт зростає, експорт падає
• Від’ємне сальдо торговельного балансу сягнуло рекордних 24,5 млрд доларів — найбільше з 2014 року.
• Експорт сільгосппродукції скоротився через відновлення мит та квот ЄС. Втрати — близько 0,7 млрд доларів.
• Імпорт енергоносіїв зріс через російські атаки на об’єкти видобутку газу та електроенергії.
🔎 Риторичне запитання: як довго Україна зможе балансувати економіку за рахунок міжнародної допомоги ?
2. Залежність від зовнішніх джерел: загрози бюджетній стабільності
• Із 864,8 млрд грн зовнішніх надходжень лише 24,8 % — безповоротна допомога. Решта — кредити.
• Україна не отримала близько 5 млрд євро за програмами ЄС та МВФ через невиконання реформ.
• Падіння курсу євро призвело до недоотримання 45,6 млрд грн доходів.
📢 Заклик до дискусії: чи повинна держава посилити політичну відповідальність за впровадження реформ ?
3. Війна диктує пріоритети: рекордні видатки на безпеку
• Видатки на національну безпеку і оборону зросли до 1,67 трлн грн — +34 %.
• Грошове забезпечення військових виконується на найвищому рівні з початку агресії.
• Але: 25 % видатків на озброєння спрямовано на попередню оплату, що призвело до зростання заборгованості.
⚠️ Це – сигнал для парламентського контролю за ефективністю оборонних закупівель.
4. Соціальна нерівність посилюється
• Інфляція у півріччі — 14,4 %, значно вище прогнозованих 9,7 %.
• Прожитковий мінімум в реальних цінах — 8 827 грн проти встановлених 3 028 грн.
• Ціни на базові продукти: яйця +36 %, олія +33 %, овочі +32 %, електроенергія +48 %.
📍 Громадяни відчувають кризу щодня. Чи чує їх влада ?
5. Проблеми адміністрування: ризики втрат і зловживань
• ПДВ із ввезених товарів і мита — невиконання плану на 12 млрд грн.
• Залишок невідшкодованого ПДВ зріс на третину — до 31 млрд грн.
• Прострочена заборгованість держави перед постачальниками — понад 70 млрд грн.
📎 Висновок: потрібно терміново вдосконалювати процедури закупівель та фінансового контролю.
⚖️ Парламент має стати точкою опори
Виконання Держбюджету у першій половині 2025 року відбувається в умовах надзвичайного тиску — воєнного, економічного, соціального. Але саме в таких умовах і народжується зріла бюджетна політика.
📌 Ключові рекомендації:
• Посилити парламентський нагляд за видатками оборонного сектору.
• Ухвалити антикризові зміни до бюджетного та податкового законодавства.
• Визначити чіткі пріоритети реформ для отримання міжнародної підтримки.
• Розробити прозорі механізми соціального захисту на період воєнного стану.
Чи вважаєте ви, що державний бюджет відповідає реальним потребам громадян під час війни ? Які сфери потребують першочергової уваги парламенту ?
💬 Залишайте свої думки у коментарях. Разом — до ефективного контролю над державними фінансами!
