Сьогодні я взяв участь у засіданні підкомітету з питань залізничного транспорту, що відбулося в онлайн-режимі у розширеному форматі за участю представників бізнес-спільноти та профільних асоціацій.
Основним питанням порядку денного було формування справедливих та економічно обґрунтованих тарифів на вантажні залізничні перевезення, які здійснює АТ «Українська залізниця».
Головна дискусія точилась навколо основних напрямків діяльності підприємства, адже у період 2024–2025 рр. залізничний сектор України перебуває у найскладному становищі. АТ «Укрзалізниця» оголосило про індексацію тарифів на вантажні перевезення, одночасно порушуючи питання покриття збитків від пасажирських перевезень, змін тарифних відстаней до портів та фінансового навантаження через земельний податок. Ці ініціативи спричинили гостру реакцію з боку підприємств, галузевих асоціацій та портових операторів. Нестабільні логістичні умови, значні витрати на електроенергію й інфраструктурні руйнування під час війни ще більше ускладнюють ситуацію.
При обговоренні народні депутати систематизували ключові проблеми й запропонували для обговорення на засіданні підкомітету з питань залізничного транспорту наступну послідовність обговорення проблематики тарифів :
1. Індексація тарифів УЗ на вантажні перевезення
1.1 Передумови та цілі індексації
• У липні 2025 р. УЗ заявила про плани підвищити тарифи на вантажні перевезення на 37 %, мотивуючи це необхідністю покриття збитків від пасажирських перевезень, які за минулий рік становили майже 20 млрд грн .
• Керівництво УЗ аргументувало, що прогнозовані збитки від пасажирських перевезень у 2025 р. сягнуть 17,6 млрд грн, а у 2026 р.— 28,6 млрд грн . Тому компанія шукає джерела для компенсації цих втрат через підвищення вантажних тарифів.
1.2 Потенційні наслідки для бізнесу та економіки
• Промислові асоціації й експортери застерігають, що індексація зумовить падіння обсягів перевезень на 15 %; додатковий дохід УЗ складе лише близько 12 млрд грн, проте економіка може втратити 96 млрд грн ВВП та 36 млрд грн податків .
• Голова об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначає, що законодавство зобов’язує державу компенсувати збитки за пасажирські перевезення, тому перекладати ці витрати на вантажовідправників неправомірно. Високі тарифи знижують конкурентоспроможність української продукції на світових ринках, адже тарифи на залізничні перевезення в Україні вже перевищують рівень у Польщі та Словаччині .
• Агробізнес (Український клуб аграрного бізнесу — УКАБ) попереджає, що підвищення тарифів робить логістику дорожчою, що неможливо перекласти на покупців, оскільки ціни на продукцію визначаються світовими ринками. Найбільше постраждають малі виробники без власних вагонних парків .
• Керівник ArcelorMittal Кривий Ріг Мауро Лонгобарбо заявив, що 37‑% підвищення тарифів «уб’є» гірничо‑металургійну галузь, яка вже зазнала збитків від війни. Компанія перевозить понад 8 млн т вантажів на рік і не може перекласти зростання витрат на клієнтів, оскільки ціни формує світовий ринок . Він наголосив на необхідності прозорості, довгострокової прогнозованості та підвищення ефективності УЗ .
1.3 Альтернативні пропозиції
• Джерела компенсації збитків. Бізнес і галузеві асоціації пропонують компенсувати збитки від пасажирських перевезень за рахунок державного бюджету, оскільки такі зобов’язання закріплені законом. Це запобігло б крос‑субсидуванню за рахунок бізнесу .
• Підвищення ефективності. Підприємства наголошують, що УЗ повинна підвищити операційну ефективність, зокрема шляхом модернізації рухомого складу, реформування системи закупівель, автоматизації та залучення міжнародних інвесторів.
• Прогнозованість тарифів. Компанії потребують чітких графіків індексації тарифів із достатнім попередженням, щоб планувати логістику. УКАБ зазначає, що зміни тарифів потрібно оголошувати до початку сезону, інакше фермери зазнають збитків .
2. Земельний податок та компенсація пасажирських перевезень
2.1 Податкове навантаження на УЗ
• У 2019 р. закінчилась дія пільг з оподаткування земельних ділянок під коліями. З того часу УЗ сплатила понад 13,2 млрд грн земельного податку (у 2020–2023 рр.) .
• Європейська бізнес‑асоціація (ЄБА) вважає, що це зменшує конкурентоспроможність, інвестиційну привабливість та рентабельність залізниці, оскільки витрати перекладаються на бізнес та стримують відновлення інфраструктури .
2.2 Позиція держави та реакція бізнесу
• Багато європейських країн не стягують земельного податку на залізницю, бо вона виконує соціальні функції. ЄБА закликає уряд відновити пільгу, підкреслюючи, що бізнес фактично фінансує пасажирські перевезення замість держави .
• Міністерство розвитку громад і територій підтримує позицію ЄБА, визнаючи, що нинішні умови ставлять залізницю в нерівні умови порівняно з іншими транспортними видами .
2.3 Пропозиції
1. Скасувати земельний податок або компенсувати його з бюджету для ділянок залізничного полотна, як це роблять в інших країнах ЄС. Це зменшить витрати на перевезення й підвищить конкурентоспроможність українських підприємств.
2. Надати бюджетне фінансування для пасажирських перевезень, як це передбачено законом. Таке рішення усуне крос‑субсидування й дозволить УЗ прогнозувати свої доходи, не підвищуючи вантажні тарифи.
3. Зміна тарифних відстаней до портів
3.1 Проблематика тарифних відстаней
• З квітня 2025 р. УЗ змінила схеми доставки до портів Одеси й Чорноморська. Після відновлення мосту в Вознесенську потяги спрямовують довшими маршрутами, що збільшує тарифні відстані та підвищує вартість доставки на 2,5–4,5 дол./т .
• Оператори Одеського порту називають це рішення «штучним та необґрунтованим»; воно створює нерівні умови порівняно з портом «Південний», куди застосовується коротша відстань .
• УЗ пояснює, що довший шлях спричинений відсутністю пропускної спроможності на деяких ділянках та енергетичними обмеженнями. Питання перебуває у міністерстві, однак бізнес вимагає незалежного регулятора для вирішення таких спорів .
3.2 Наслідки для портів та експортерів
• Для портів Чорноморськ і Одеса збільшені тарифні відстані роблять експорт через них дорожчим, що зменшує обсяги перевалки і відлякує інвесторів. Представники порту Чорноморськ зазначають, що додаткові 150 грн за тонну знижують конкурентоспроможність; альтернативним рішенням вони бачать допуск приватної тяги як експериментальний проект .
• ЄБА наполягає, що тарифи повинні розраховуватися за найкоротшим маршрутом, а методологія має бути економічно обґрунтованою й прозорою, без дискримінації; це відповідає принципам ЄС .
3.3 Пропозиції
1. Переглянути схеми тарифних відстаней для портів Одеси та Чорноморська, застосовуючи найкоротші маршрути або забезпечити прозоре обґрунтування вибраних шляхів.
2. Запровадити незалежного національного регулятора у сфері транспорту, який розглядатиме спірні питання тарифоутворення та забезпечуватиме недискримінаційний доступ до інфраструктури.
3. Розглянути використання приватної тяги у рамках пілотних проектів, що може зменшити тарифи та підвищити конкуренцію .
4. Реакція бізнесу та галузевих асоціацій
4.1 Промисловість і енергетика
• Керівництво ArcelorMittal Кривий Ріг наголошує, що підвищення тарифів на 37 % поставить гірничо‑металургійний комплекс на межу виживання. Високі логістичні та енергетичні витрати вже призвели до збитковості підприємства; збільшення тарифів може зупинити виробництво і змусити компанію скоротити обсяги інвестицій .
• Гірничі та вугільні компанії вважають, що зростання тарифів створить додаткові витрати на 17,5 млрд грн до кінця 2024 р., що може призвести до скорочення виробництва та робочих місць.
4.2 Аграрний сектор
• УКАБ застерігає, що аграрії не зможуть перекласти логістичні витрати на покупців, адже Україна є «price taker» на світових ринках. Вони закликають до системних реформ, підвищення ефективності УЗ та своєчасного оголошення будь‑яких змін тарифів .
4.3 Портові оператори
• Оператори Одеського й Чорноморського портів заявили, що зміна тарифних відстаней без належного обґрунтування становить дискримінацію: для одного порту застосовують коротший маршрут, а для іншого — довший, що на 2,5–4,5 дол./т збільшує вартість перевезення .
• Підприємці підкреслюють необхідність незалежної регуляторної служби та можливості використовувати приватну тягу для здешевлення перевезень .
4.4 Позиція бізнес‑асоціацій
• ЄБА та інші об’єднання пропонують державне фінансування пасажирських перевезень, скасування земельного податку та прозоре тарифоутворення. Вони наводять приклад країн ЄС, де держава покриває соціальні функції залізниці, а тарифні рішення ухвалює незалежний регулятор .
5. Рекомендації для підкомітету від бізнес-спільноти
1. Запропонувати державі виконати законодавче зобов’язання щодо компенсації збитків УЗ за пасажирські перевезення. Це скоротить потребу в різкому підвищенні тарифів і знизить навантаження на бізнес .
2. Ініціювати відновлення пільги на земельний податок для залізничних ділянок або компенсувати сплату з державного бюджету, щоб вирівняти умови з європейськими країнами й знизити логістичні витрати .
3. Сприяти прозорості та прогнозованості тарифної політики: затверджувати індексацію тарифів за участю бізнесу, з оприлюдненням методології та довгострокових графіків. У разі необхідності корекції тарифів їх слід оголошувати заздалегідь, щоб підприємства могли адаптувати логістику .
4. Переглянути тарифи й тарифні відстані до портів, спираючись на найкоротший маршрут. Утворити робочу групу за участю УЗ, портів та ЄБА для вироблення справедливих правил тарифоутворення .
5. Забезпечити функціонування незалежного транспортного регулятора, який розглядатиме спори щодо тарифів і забезпечуватиме рівний доступ до інфраструктури. Він має оцінювати обґрунтованість витрат УЗ та узгоджувати їх із потребами бізнесу .
6. Підтримати модернізацію та підвищення ефективності УЗ, включно з оновленням рухомого складу, автоматизацією, удосконаленням системи планування та залученням приватної тяги. Це допоможе знизити витрати та підвищити якість послуг.
7. Створити системну комунікацію між УЗ, бізнесом та урядом, щоб своєчасно вирішувати проблеми й уникати односторонніх рішень, що можуть нашкодити економіці.
Підвищення тарифів, збільшення тарифних відстаней до портів та відсутність компенсації за пасажирські перевезення викликали значний резонанс у бізнес‑спільноті. Підприємства попереджають, що без врегулювання цих питань економіка втратить мільярди гривень, а Україна ризикує втратити конкурентні позиції на світових ринках. Підкомітету від імені бізнес-спільноти рекомендується ініціювати комплексні зміни: забезпечити бюджетне фінансування пасажирських перевезень, переглянути земельний податок, запровадити прозорий механізм тарифоутворення та створити незалежний регулятор у галузі. Важливо також зосередитися на підвищенні ефективності УЗ та розвитку альтернативних рішень (приватна тяга, модернізація інфраструктури), які допоможуть зменшити тарифний тиск на бізнес і забезпечити стабільний розвиток залізничного сектора.
✍️ Під час засідання Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський та заступник Міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста надали вичерпні відповіді на всі запитання народних депутатів та учасників заходу.
✅ За результатами засідання підкомітет направить офіційні звернення до Мінрозвитку, АТ «Укрзалізниця» та Державної регуляторної служби з пропозиціями щодо покращення прозорого тарифоутворення та підтримки діяльності залізничноЇ галузі.
🇺🇦🚉 Стабільна залізнична логістика – фундамент відновлення економіки та підтримки бізнесу.
