Поняття «справедливого переходу» останніми роками стало ключовим у європейській політиці. Йдеться про те, як поєднати кліматичні цілі з розвитком економіки та соціальною справедливістю. Європейський Союз, ухваливши Зелену угоду, поставив собі за мету досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.
Це означає трансформацію ринку праці, перехід від вуглецево-інтенсивних галузей до «зелених» і цифрових секторів, але водночас – створення умов, щоб жодна спільнота і жоден працівник не залишилися осторонь.
В умовах війни та майбутнього повоєнного відновлення Україна безпосередньо стикається з тими самими викликами, що й ЄС: як забезпечити робочі місця, підтримати вразливі громади й уникнути зростання соціальної нерівності ?
Ключові фактори
📌 Європейська стратегія справедливого переходу
• ЄС створив спеціальний механізм – Фонд справедливого переходу, інструменти InvestEU та кліматичний соціальний фонд.
• Країни-члени розробляють територіальні плани переходу, щоб допомогти регіонам з високою залежністю від вугілля, сталі, цементу чи інших «брудних» виробництв.
📌 Основні виклики
• Нерівномірний вплив: понад 40 % регіонів у Східній та Південній Європі найбільш вразливі.
• Дефіцит навичок: лише для енергетичного сектору до 2030 року потрібно додатково 130–145 тис. кваліфікованих працівників.
• Соціальний вимір часто залишається поза увагою, що загрожує посиленням нерівності.
• Умови праці: нові робочі місця не завжди гарантують безпеку та гідну оплату.
📌 Напрями дій ЄС
• посилення ролі соціального діалогу та колективних угод;
• інвестиції у створення робочих місць і перекваліфікацію;
• запровадження соціальних умов для отримання фінансування;
• місцево орієнтовані політики, що враховують специфіку регіонів;
• моніторинг та прозорість використання коштів.
📌 Економічна перспектива
• За оцінками Європарламенту, справедливий перехід може створити до 2,1 млн додаткових робочих місць у ЄС і принести €261 млрд на рік завдяки скороченню нерівності та новим економічним можливостям.
Значення для України
Для України, яка одночасно бореться за виживання та готується до відбудови, справедливий перехід має стати не лише «модним» терміном, а й основою стратегії.
• Регіони, залежні від металургії та вугілля, потребуватимуть нових інвестицій і підтримки.
• Перекваліфікація працівників повинна стати пріоритетом у програмах зайнятості.
• Соціальні гарантії мають бути в центрі екологічних і цифрових реформ, аби уникнути нових соціальних потрясінь.
Чи можемо ми дозволити собі відновлення без справедливості для робітників та громад ?
Європейський досвід показує: справедливий перехід – це не лише про клімат, а й про людей. Україна має шанс інтегрувати європейські практики у власні програми відновлення, отримати підтримку від міжнародних партнерів та водночас побудувати більш стійку й інклюзивну економіку.
👉 Давайте замислимося: які саме регіони в Україні найбільше потребують планів справедливого переходу вже зараз ?
👉 Які механізми участі громадян і профспілок ми готові запровадити у відбудові ?
📢 Запрошую до дискусії !
