Ґрунт — основа нашого життя. Від його якості залежить не лише врожайність і продовольча безпека, а й кліматична стабільність, чистота води та збереження біорізноманіття. Водночас дослідження показують: понад 60 % ґрунтів у Європі перебувають у нездоровому стані. Урбанізація, інтенсивне землекористування, промислове забруднення та зміна клімату призводять до деградації, вартість якої для економіки ЄС оцінюється у понад €50 мільярдів щорічно .
У відповідь Європейський Союз розробив Директиву про моніторинг і стійкість ґрунтів(Soil Monitoring Law). Документ визначає правила спостереження за станом ґрунтів, управління ними та відновлення деградованих земель. Його фінальна редакція була узгоджена між Європарламентом і Радою ЄС у квітні 2025 року й очікує остаточного ухвалення восени .
Для України, яка прагне гармонізувати законодавство з європейськими стандартами, ця директива є важливим орієнтиром.
Ключові положення директиви
📌 Моніторинг ґрунтів
• Кожна країна ЄС повинна створити систему моніторингу здоров’я ґрунтів у своїх регіонах.
• Перевірки мають відбуватися щонайменше раз на 5–6 років, а дані — публікуватися у відкритому доступі.
• Визначаються індикатори: вміст органічної речовини, ерозія, ущільнення, забруднення, біорізноманіття.
📌 Стійке управління
• Держави зобов’язані розробити позитивні та негативні практики землекористування.
• Особлива увага — відновленню деградованих земель і запобіганню надмірному використанню.
• Вводиться принцип “уникати – повторно використовувати – мінімізувати – компенсувати” при плануванні забудови.
📌 Забруднені території
• Країни мають створити реєстр забруднених земель та системно перевіряти потенційно небезпечні ділянки.
• Впроваджується ризик-орієнтований підхід до їхнього очищення.
📌 Доступ до інформації та відповідальність
• Громадяни отримають відкритий доступ до даних про стан ґрунтів.
• Директива зобов’язує країни визначати санкції за порушення.
📌 Стратегічна мета
• До 2050 року ЄС прагне забезпечити, щоб усі ґрунти перебували у здоровому стані.
Значення для громадянського суспільства
1. Прозорість і доступ до даних. Громадяни зможуть контролювати, як влада та бізнес впливають на землю.
2. Підвищення екологічної безпеки. Менше забруднених земель означає чистіше повітря, воду та продукти харчування.
3. Підтримка аграріїв. Нові правила передбачають фінансові та консультаційні інструменти для фермерів, які впроваджують стале землеробство.
4. Уроки для України. Україна, яка веде переговори про вступ до ЄС, має врахувати ці положення при реформі свого екологічного законодавства.
Виклик і можливість для України
Європейський підхід до захисту ґрунтів демонструє: питання родючості землі та боротьби з деградацією — не лише про аграрний сектор, а й про національну безпеку, клімат і здоров’я людей.
Для України, де війна вже спричинила масштабне забруднення ґрунтів важкими металами, нафтопродуктами й залишками боєприпасів, запровадження подібних механізмів є критично важливим.
👉 Чи готова наша держава створити прозорий реєстр забруднених земель ?
👉 Як поєднати відновлення ґрунтів із післявоєнною відбудовою та євроінтеграційними процесами ?
Ці питання потребують широкого громадського обговорення.
💬 Запрошуємо до дискусії: як, на вашу думку, Україна може використати європейський досвід для збереження та відновлення своїх ґрунтів ?
