Водень як стратегічний ресурс

В умовах глобальної боротьби зі зміною клімату та війни в Україні, яка загострила питання енергетичної безпеки, тема водневої енергетики виходить на передній план. Водень здатний стати «якорем» кліматично нейтральної економіки, допомогти декарбонізувати важку промисловість, транспорт і хімічну сферу. Водночас саме спосіб його виробництва визначає, чи буде він насправді «чистим».

8 липня 2025 року Європейська Комісія ухвалила делегований акт про низьковуглецевий водень, який встановлює методику розрахунку викидів парникових газів на всіх етапах виробництва. Це рішення має прямий вплив на інвестиції, розвиток технологій та прозорість європейського ринку енергії.

Ключові тези

1. Визначення та критерії

• Низьковуглецевим вважається водень, який забезпечує щонайменше 70 % скорочення викидів у порівнянні з викопним паливом.

• До таких технологій належать:

• блакитний водень (із природного газу з уловлюванням CO₂),

• водень з електролізу на низьковуглецевій електроенергії,

• водень з метанового піролізу.

2. Регуляторна ясність, але не фінансова підтримка

• Акт не встановлює економічних стимулів, але створює правову визначеність: чітко окреслює, що можна вважати низьковуглецевим воднем у межах ЄС.

• Це відкриває шлях до транскордонної торгівлі та формування єдиного ринку.

3. Вплив на країни ЄС

• Наразі лише Франція, Швеція та Фінляндія мають енергетичні системи з низьким середнім рівнем викидів, які дозволяють виробляти водень, що відповідає новим критеріям.

• Інші країни потребують додаткових угод на «зелену» електроенергію або модернізації енергетичних систем.

4. Проблемні питання

• Метанові витоки та LNG: через високі викиди під час зрідження та транспортування газу виробництво блакитного водню з LNG може не досягати необхідних стандартів.

• Витоки водню: науковці попереджають, що водень має потенціал глобального потепління у 30–40 разів вищий за CO₂ протягом 20 років. Питання поки залишається відкритим.

5. Дискусія між стейкхолдерами

• Індустрія (Gas Infrastructure Europe, Hydrogen Europe): підтримує акт як базу для інвестицій, але просить більшу гнучкість.

• Екологічні організації (Transport & Environment, Bellona, CAN): критикують занижені базові показники метану та ризик посилення залежності від викопного газу.

• Європарламент наголошує: низьковуглецевий водень має залишатися «містком» у коротко- та середньостроковій перспективі, але головна мета — перехід до відновлюваного.

🇺🇦 Значення для України

Для нашої держави, яка інтегрується в європейський енергетичний ринок, цей документ важливий із кількох причин:

• Україна може стати експортером водню до ЄС, але мусить дотримуватись європейських стандартів викидів.

• Війна актуалізує питання енергетичної незалежності: розвиток водневої економіки може зміцнити стійкість українських громад.

• Участь у формуванні спільних правил ЄС допоможе залучати інвестиції та донорську підтримку на відновлення енергетичної інфраструктури.

Виклик і можливість

Делегований акт ЄС — це більше, ніж технічний документ. Це крок до прозорого та чесного ринку водню, де чіткі правила визначають, хто зможе постачати енергію майбутнього.

Для громадянського суспільства та парламенту України постає ключове питання:

Чи зможемо ми скористатися шансом і інтегрувати водневу економіку в стратегію повоєнного відновлення країни ?

Відповідь залежить від спільних дій — законодавців, громади, бізнесу та міжнародних партнерів.