У період воєнних викликів, коли кожна бюджетна гривня має стратегічну вагу, прозорість державних рішень набуває критичного значення. У третьому кварталі 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело масштабний моніторинг понад 1300 проєктів нормативно-правових актів.
Результат — 45 проєктів пройшли антикорупційну експертизу, за підсумками якої ідентифіковано 116 корупціогенних факторів та надано 147 рекомендацій для їх усунення. Більшість з них уже враховано розробниками.
Цей процес демонструє не лише інституційну зрілість держави, а й здатність парламенту та уряду реагувати на виклики, пов’язані з ефективним управлінням оборонними, будівельними та відновлювальними програмами.
1. Оборонні закупівлі та цифрова система «DOT-Chain»
Серед ключових документів, перевірених НАЗК, — постанова про експериментальний проєкт із закупівель для Національної гвардії через систему «DOT-Chain», адміністровану Міністерством оборони.
Аналітики агентства виявили потенційні ризики зловживань під час вибору номенклатури та обсягів закупівель. Також вказано на необхідність посилити контроль над виконанням контрактів і цільовим використанням коштів.
💡 Риторичне запитання: чи достатньо однієї цифрової системи для повної прозорості оборонних закупівель, якщо ризики залишаються у процедурі ухвалення рішень ?
2. Технології Міністерства оборони: бізнес і прозорість
Інший приклад — проєкт постанови щодо надання права бізнесу використовувати технології, розроблені у системі МОУ.
НАЗК встановило, що не визначено порядок повідомлень, критерії верифікації постачальників і зміст договорів, що може створити простір для конфлікту інтересів. Агентство рекомендувало МОУ доопрацювати документ, уточнивши правові механізми взаємодії держави й бізнесу.
3. Регіональний розвиток: ризики у розподілі фондів
Антикорупційна експертиза постанови «Деякі питання державного фонду регіонального розвитку» виявила низку ризиків у процедурі розподілу коштів між регіонами:
- відсутність чітких напрямків фінансування;
- непрозорий механізм формування комісій;
- нечіткий порядок складання списків проєктів у регіонах.
Після рекомендацій НАЗК уряд ухвалив оновлену постанову №971 від 13 серпня 2025 року, яка вже врахувала ключові зауваження експертів.
4. Будівництво та водопостачання: контроль за експериментами
Проєкт експерименту щодо будівництва та реконструкції мереж водопостачання отримав оцінку НАЗК через ризики непрозорих процедур.
Розробник — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — врахував рекомендації Агентства, однак НАЗК попередило: використання експериментальних проєктів як способу регулювання може створювати корупційні зловживання через обхід стандартних норм закону.
5. Довіра громадян до правоохоронців: нові критерії оцінки
НАЗК проаналізувало також проєкт постанови про оцінювання рівня довіри населення до органів, які забезпечують виконання завдань кримінального провадження.
Виявлено порушення принципу юридичної визначеності та ризики конфлікту інтересів у механізмі визначення переможців опитувань.
Рекомендації агентства передбачають узгодження норм документа із законодавством і створення прозорого алгоритму оцінки.
Висновок: антикорупційна експертиза — не формальність, а запобіжник
Антикорупційна експертиза — це не бюрократична вимога, а фундамент прозорої держави. У час війни, коли країна відновлюється, важливо не лише відбудовувати інфраструктуру, а й відновлювати довіру до держави.
Врахування рекомендацій НАЗК — це індикатор ефективності урядових рішень, а також сигнал громадянам, що контроль — це частина демократії.
💬 Чи має громадськість брати активнішу участь у контролі за реалізацією антикорупційних рекомендацій ?
Поділіться своїми думками у коментарях ⤵️
#НАЗК #антикорупційнаекспертиза #прозорість #реформи #громадянськесуспільство #відновленняУкраїни #верховенствоправа #ndu_ua
