Європейські ліси займають близько 40 % території ЄС — це не лише природний ресурс, а й життєво важлива основа для економіки, кліматичної стабільності та добробуту громадян. Водночас кліматичні зміни, посухи, шкідники та масштабні лісові пожежі дедалі частіше ставлять під загрозу їхнє існування.
Саме тому в жовтні 2025 року Європейський парламент розглядає два ключові законодавчі ініціативи в межах нової Стратегії ЄС щодо лісів до 2030 року:
- Регламент про моніторинг лісів — документ, який мав би створити спільну систему спостереження та збору даних.
- Рішення про оновлену групу експертів із лісівництва — консультативний орган, який координуватиме політику між державами-членами.
Рішення цих двох ініціатив може визначити майбутнє не лише європейських лісів, а й підходів до управління природними ресурсами у країнах-кандидатах, включно з Україною.
🔍 Ключові аспекти дискусії
1. Відсутність єдиної системи даних
ЄС досі не має спільної системи збору довгострокових, точних і порівнюваних даних про ліси. Це ускладнює аналіз змін, планування протидії катастрофам і вироблення політики. Новий регламент мав би запровадити єдину систему спостереження, звітності та збору даних з використанням технологій дистанційного зондування Землі та наземних вимірювань .
2. Позиція Європейського парламенту
23 вересня 2025 року спільний комітет ENVI/AGRI (з питань довкілля, клімату, сільського господарства) відхилив пропозицію щодо закону про моніторинг лісів — 80 голосів «проти» при 46 «за». Євродепутати аргументували це ризиком дублювання існуючих систем та надмірною бюрократією.
Натомість вони підтримали оновлення експертної групи з лісівництва (70 голосів «за» проти 37), уточнивши її роль, повноваження і обов’язок Єврокомісії враховувати її висновки .
3. Баланс між екологією та економікою
Європейські ліси виконують не лише екологічну функцію, а й підтримують деревообробну, енергетичну та будівельну галузі. Політичний виклик полягає в тому, як знайти баланс між господарським використанням лісів та їхнім збереженням як екосистем.
Суперечки між країнами-членами зосереджені навколо питання: чи потрібен жорсткіший централізований контроль з боку ЄС, чи варто залишити більшу автономію національним урядам.
🇺🇦 Уроки для України
Для України, де війна завдала непоправної шкоди лісовим масивам на сході та півдні, європейський досвід має практичне значення. Створення єдиної системи обліку, моніторингу та відновлення лісів, інтегрованої з супутниковими технологіями, могло б стати частиною післявоєнної програми «Зеленого відновлення».
Під час євроінтеграції Україні варто орієнтуватися на ті принципи, які нині формуються в ЄС:
- прозоре управління природними ресурсами;
- залучення науковців і громад до ухвалення рішень;
- використання цифрових технологій для спостереження за станом довкілля.
Це допоможе створити єдиний екологічний стандарт для всієї Європи, включно з Україною.
💬 Спільна відповідальність за майбутнє лісів
Дебати навколо лісового моніторингу в ЄС показують, що навіть найсильніші демократії шукають баланс між ефективністю управління і свободою держав-членів. Та попри відмінності, головне — визнання спільної відповідальності за екологічну стабільність континенту.
Чи зможе Європа створити дієву модель спостереження за лісами без бюрократичного тягаря ?
І як Україна інтегрує цей підхід у власне екологічне законодавство ?
Ці питання і про довкілля, і про довіру громадян до держави, і майбутнє сталого розвитку та спільної безпеки.
🗣️ Що, на вашу думку, найважливіше для української лісової політики — технології, законодавство чи участь громад ? Поділіться своїми ідеями в коментарях — обговорення формує рішення !
#ЄвропейськіЛіси #ЄС #Довкілля #ПарламентськаПросвіта #ЗеленеВідновлення #EUForestStrategy #ЕкологічнаПолітика #UkraineEU #ClimateAction
