Ґрунт — це не просто поверхня, по якій ми ходимо. Це — живий організм, що містить понад 25 % усієї біорізноманітності планети і є другим за величиною вуглецевим резервуаром після океанів. Саме від стану ґрунту залежить якість нашої їжі, води, клімату та навіть здоров’я.
Попри це, 62 % ґрунтів ЄС вже мають ознаки деградації, що завдає збитків у розмірі від €80 до €140 млрд щороку. У відповідь на ці виклики Європейський парламент у жовтні 2025 року розглядає історичне рішення — ухвалення першої директиви ЄС про моніторинг і стійкість ґрунтів.
🌍 1. Новий підхід ЄС до охорони ґрунтів
До цього часу в ЄС не існувало єдиного законодавства, яке б прямо регулювало охорону ґрунтів.
Європейська комісія у липні 2023 року запропонувала директиву, що створює єдину систему моніторингу для всіх держав-членів. Її стратегічна мета — досягти здорових ґрунтів до 2050 року.
Документ визначає:
- єдині критерії, що таке «здоровий ґрунт»;
- вимоги до сталого управління ґрунтами;
- систему контролю за забрудненими територіями;
- створення «ґрунтових округів» у кожній країні-члені для локального управління даними.
🤝 2. Компроміс між Радою ЄС та Європарламентом
10 квітня 2025 року співзаконодавці дійшли попередньої угоди, яка надає державам більше гнучкості у впровадженні норм з урахуванням місцевих особливостей.
Серед ключових положень:
- підтримка землевласників через навчання, консультації та фінансування;
- обов’язок країн створити публічний реєстр потенційно забруднених ділянок протягом 10 років;
- розробка Єврокомісією переліку основних ґрунтових забрудників, серед яких — пестициди, PFAS та їхні метаболіти;
- боротьба з зайняттям земель (land take) шляхом регулювання ущільнення та видалення ґрунту.
Цей текст 29 вересня 2025 року вже схвалила Рада ЄС, а у жовтні документ винесено на фінальне голосування в Європарламенті .
Європейські уроки для України
Поки Україна переживає руйнівні наслідки війни — мінування, руйнування полів, забруднення важкими металами — питання моніторингу ґрунтів стає не лише екологічним, а й національної безпеки.
Досвід ЄС може стати основою для створення:
- національної системи оцінки стану ґрунтів із відкритими даними;
- реєстру забруднених територій, зокрема на деокупованих землях;
- інтеграції з європейською платформою EUSO (European Soil Observatory).
Чи можемо ми дозволити собі ігнорувати те, що під ногами, коли йдеться про продовольчу незалежність і відновлення довкілля після війни ?
Ґрунт — ресурс миру та майбутнього
Рішення Європейського парламенту демонструє, що боротьба за екологічну стійкість починається з найменшого елемента природи — частинки землі.
Україна, прагнучи вступу до ЄС, має шанс адаптувати свої екологічні стандарти саме зараз, коли відновлення територій після бойових дій потребує наукової точності та прозорості.
💬 Що може зробити парламент України вже сьогодні ?
- створити міжвідомчу платформу для обліку забруднених земель;
- ухвалити закони про ґрунтовий моніторинг і відповідальність за деградацію;
- забезпечити участь громад у спостереженні за екологічними змінами.
🟩 Здоровий ґрунт — це не тільки врожай, це основа життя, відбудови та миру.
