Чому тема мінної безпеки — одна з ключових для України сьогодні ?
Я щодня працюю з експертами, урядовцями, міжнародними партнерами та громадами, які стикаються з наслідками мінної небезпеки. Тема розмінування — це не лише питання оборони. Це питання життя людей, відродження економіки, екологічної безпеки та повернення громад до нормального функціонування.
Станом на 2024 рік понад 30 % території України потенційно забруднено мінами та вибухонебезпечними залишками війни — це близько 174 тис. км². Україна вже стала найбільш замінованою країною світу .
Це колосальний виклик як для держави, так і для кожного громадянина.
Людські жертви та загрози для цивільних
(Те, про що має знати кожна родина)
Від початку повномасштабного вторгнення постраждало щонайменше 1497 цивільних, з яких 442 загинули (дані за травень 2025 року) .
Міни загрожують кожному:
• дітям, які можуть знайти невідомий предмет у лісі чи на березі річки;
• фермерам, які обробляють поля;
• водіям, які рухаються здавалося б безпечними дорогами;
• саперам, які щодня виконують надскладну й небезпечну роботу.
Цитата, що говорить за себе:
«Сапери в Україні виконують кропітку і небезпечну роботу щодня… Найбільша перешкода — це триваюча російська агресія» (Patrick Thompson, Amnesty International)
Екологічний вимір мінної небезпеки
Вибухи – це не тільки про загрозу життю, а й про отруєну землю та воду
Міни та нерозірвані боєприпаси:
🔻 Забруднюють ґрунт і воду вибуховими речовинами
Тротил, гексоген, пікрати та важкі метали потрапляють у землю та підземні води, накопичуються в рослинах і можуть потрапляти в харчові ланцюги .
🔻 Утворюють вирви, руйнують родючий шар і екосистеми
Підриви — навіть контрольовані — нищать рослинність, мікроорганізми, рибу у водоймах.
🔻 Впливають на біорізноманіття
Тварини підриваються на мінах під час міграцій. Масово гинуть птахи, риба, червонокнижні види.
Приклад: після підриву авіабомби ФАБ-500 на річці Десна загинула велика кількість риби та водних організмів, а вода стала непридатною для споживання в окремих ділянках .
Економічні втрати, що вже відчуває кожна родина
Заміновані — це не тільки поля й ліси. Це:
• зупинена посівна;
• зірвані ланцюги постачання;
• ризики для продовольчої безпеки;
• мільярдні збитки агросектору.
Український агросектор щороку втрачає понад 11 млрд доларів через неможливість обробляти поля, які залишаються небезпечними навіть після деокупації .
Приклади з українських регіонів
(Коли мінна небезпека змінює долі людей та ландшафти)
✔ Чернігівщина
• Підірвано авіабомбу ФАБ-500 у річці Десна — екологічні наслідки тривали місяцями.
• Ліси залишаються небезпечними через касетні боєприпаси.
✔ Харківщина
• Десятки фермерів втратили врожаї, техніку та навіть життя через приховані мінні поля.
• Місцями забруднення ґрунту настільки серйозне, що потрібні роки екологічної реабілітації.
✔ Херсонщина
Після підриву Каховської ГЕС:
• тисячі мін були перенесені повінню вниз по Дніпру;
• міни з’явилися на пляжах, у заплавах, у заповідних територіях;
• частину очищених земель довелося перевіряти повторно.
Чому парламент має діяти ?
Моя робота в парламенті спрямована на те, щоб:
🟦 1. Закріпити екологічні стандарти у протимінній діяльності
Впровадження IMAS 07.13 — це зменшення шкоди природі під час розмінування.
🟦 2. Забезпечити державну підтримку громадам
Громади мають отримувати кошти й технічну допомогу для:
• оцінки ризиків;
• очищення територій;
• відновлення природних екосистем.
🟦 3. Створити систему екологічного моніторингу після розмінування
Без цього — неможливо відновити сільське господарство, водні ресурси, ліси.
🟦 4. Посилити відповідальність агресора за екоцид
Україна повинна отримати відшкодування за забруднені землі та знищену природу.
Ключові факти
📝 Ключові цифри
• 30 % території України потенційно заміновано.
• 1497 цивільних постраждали від мін з 2022 року.
• 5,4 млн українців потребують допомоги у сфері протимінної діяльності.
• 11 млрд $/рік — втрати агросектору.
• Забруднення вибухівкою фіксується в ґрунтах, воді, рослинах.
Відновлення України має бути безпечним та екологічно відповідальним
Міни — це не лише зброя війни. Це довгострокова загроза для довкілля, економіки, продовольчої безпеки та здоров’я громадян.
Моя позиція як народної депутатки проста й принципова:
Розмінування — це фундамент післявоєнного відновлення.
А екологічна безпека — це частина національної безпеки.
Тільки комплексний підхід, співпраця з міжнародними партнерами й дотримання екологічних стандартів дозволять нам повернути українським громадам чисті, безпечні території.
💬 Друзі, ваша думка дуже важлива для мене.
👉 Напишіть у коментарях:
Які території у вашому регіоні ви вважаєте найбільш небезпечними ?
Чи готові ви брати участь в опитуваннях або громадському моніторингу екологічних ризиків ?
Ваші відповіді допоможуть мені формувати парламентські ініціативи, які справді працюватимуть для людей.
#ЕкологічнаБезпека #РозмінуванняУкраїна #ОленаКриворучкіна #Екоцид #ВідновленняУкраїни #МіннаНебезпека #ГуманітарнеРозмінування #ДовкілляУкраїни #ПіслявоєннеВідновлення #ЕкологічнаПолітика
