Повномасштабна війна принесла Україні величезні людські втрати та руйнування. Але менш очевидною, хоча не менш небезпечною, є екологічна складова цієї війни. Міни, нерозірвані боєприпаси, забруднення ґрунтів і води токсичними речовинами — усе це створює ризики, які впливатимуть на життя людей десятиліттями.
Станом на 2025 рік Україна є однією з найбільш замінованих країн світу: понад 138 тис. км² потенційно небезпечних територій, включно з 18 млн га сільськогосподарських земель .
Саме тому питання екологічно безпечного розмінування стало для мене одним із ключових у парламентській роботі. Ми працюємо над тим, щоб очищення наших земель не створювало нових екологічних загроз, а навпаки — сприяло сталому відновленню України.
🔎 Чому екологічна безпека розмінування — це питання життя, довкілля та економічної стійкості
Міни завдають екологічної шкоди, яка накопичується:
• забруднюють ґрунти важкими металами та вибуховими речовинами;
• спричиняють деградацію ґрунтового покриву;
• блокують відновлення лісів, степів, пасовищ і водно-болотних угідь;
• ускладнюють роботу аграріїв і ставлять під загрозу продовольчу безпеку;
• порушують екосистеми і середовища існування дикої природи.
Але і сам процес розмінування може бути небезпечним, якщо здійснюється без дотримання стандартів: механічні машини руйнують ґрунт, підриви змінюють рельєф, важка техніка залишає слід на природі.
Саме тому міжнародна спільнота виробила систему стандартів і правил, що дозволяють поєднати розмінування з охороною довкілля.
🌐 Міжнародні стандарти IMAS: екологічна безпека як обов’язковий компонент
Ключовим документом є IMAS 07.13 — Environmental management and climate change in mine action. У 2024 році стандарт був оновлений, і тепер передбачає чіткі екологічні вимоги для всіх організацій, що здійснюють розмінування.
IMAS 07.13 вимагає:
• оцінювати потенційний вплив кожної операції на природу;
• мінімізувати вирубку рослинності та порушення ґрунтів;
• контролювати шум, забруднення води та повітря;
• застосовувати природоорієнтовані рішення;
• здійснювати екологічний моніторинг до, під час і після робіт;
• навчати персонал екологічним правилам.
🚨 Фактично IMAS визначає: кожна міна має бути знешкоджена так, щоб не створювати нову загрозу природі та людям.
IMAS інтегровано в національні стандарти багатьох країн, і ми працюємо над тим, щоб Україна повністю відповідала цим нормам.
🇺🇳 Роль ООН: UNDP, UNEP, UNMAS
ООН сформувала комплексний підхід:
• UNMAS координує політику та стандарти;
• UNDP впроваджує програми на місцях, включно з проєктами екологічної стійкості;
• UNEP оцінює та ліквідовує екологічні наслідки війни.
Особливо важливою є співпраця з UNDP в Україні:
• використання дронів і роботизованих систем зменшує руйнування ґрунтів;
• розробляються плани пріоритезації розмінування з урахуванням екологічної цінності земель;
• впроваджуються підходи до біоремедіації ґрунтів.
🇪🇺 Європейський Зелений курс і Ukraine Facility: зелена відбудова через безпечну землю
ЄС розглядає розмінування як частину “зеленої відбудови”. Це означає:
Розмінування + екологічне відновлення = сталий розвиток територій
Приклади європейських рекомендацій:
• пов’язувати пріоритети очищення земель зі Стратегією біорізноманіття ЄС;
• використовувати кошти Green Climate Fund та LIFE для проєктів «розмінування + відновлення природи»;
• після очищення земель одразу запускати лісовідновлення, створення природоохоронних територій, екотоварне фермерство.
Україна уже має свої пілоти — наприклад, висівання медоносів дронами на небезпечних полях, що дозволяє утримувати землю в доброму стані навіть до завершення розмінування.
🤝 НАТО та GICHD: технології, навчання та кліматична безпека
НАТО:
• фінансує інноваційні рішення: дрони, сенсори, роботи-сапери;
• підтримує Україну через коаліцію з розмінування;
• створює навчальні програми, де акцент — на екологічній відповідальності.
GICHD (Женевський центр):
• співавтор IMAS 07.13;
• розробник глобальних методик екологічного менеджменту в розмінуванні;
• партнер України в імплементації сучасних стандартів.
🌱 Досвід інших країн: що варто взяти Україні
🇭🇷 Хорватія
Проєкт Naturavita:
• розміновано 25 км² природних територій;
• одночасно проведено лісовідновлення, очищення від інвазивних видів, відновлення гідрологічного режиму;
• створена нова екотуристична інфраструктура.
🇰🇭 Камбоджа
• розмінування джунглів супроводжувалося відновленням природних середовищ;
• мінні поля парадоксально захистили рідкісні види, що вчить важливості балансу між швидкістю розмінування і збереженням природи.
💬 Що це означає для наших громадян
• Безпечна земля = безпечне життя.
• Екологічно безпечне розмінування гарантує, що очищені території НЕ перетворяться на деградовані пустки.
• Це дозволяє повернути землі в сільське господарство, відновити ліси та природні парки.
• Врахування екологічних стандартів — це умова для інтеграції України в ЄС.
• Від цього залежить майбутнє харчової безпеки, здоров’я людей та економічна стійкість держави.
📣 Я запрошую вас до обговорення:
🔸 Які екологічні ризики розмінування ви вважаєте найбільш критичними для свого регіону ?
🔸 Чи варто Україні впроваджувати європейську модель «розмінування + відновлення природи» на всіх звільнених територіях ?
🔸 Які приклади міжнародного досвіду вам здаються найефективнішими ?
💬 Залишайте свої запитання та думки у коментарях. Давайте формувати екологічно безпечне та стале майбутнє України разом.
#розмінування #екологічнабезпека #IMAS #UNDP #UNEP #UNMAS
#ЄвропейськийЗеленийКурс #UkraineFacility #GICHD #НАТО
#відновленняУкраїни #зеленаВідбудова #екологіяУкраїни #міннаБезпека
