Чому Європа знову переглядає політику енергомереж
У 2025 році Європейський Союз входить у нову фазу енергетичної трансформації. Війна Росії проти України, зростання геополітичної напруги та високі ціни на енергоресурси зробили розвиток електромереж не просто технічним питанням, а ключовим елементом безпеки та стійкості Європи.
Європейський парламент замовив ґрунтовний аналіз виконання рамки TEN-E (Trans-European Networks for Energy), оскільки вже у грудні 2025 року Єврокомісія представить новий European Grids Package — масштабне оновлення правил для планування, фінансування та будівництва міждержавних енергомереж.
Це рішення напряму стосується і України, яка з 2022 року працює в синхронній мережі ENTSO-E та прагне інтегрувати свою інфраструктуру в європейський енергетичний простір.
Які висновки зробили європейські аналітики ? Чому старі мережі стали «вузьким місцем» зеленої трансформації ? І які рішення ухвалює ЄС, щоб вирішити ці проблеми ?
Основні виклики європейських енергомереж:
Високі ціни та залежність від імпорту
Європа досі залежить від імпортних викопних ресурсів. Геополітичні кризи призводять до стрибків цін, а інвестиційна невизначеність збільшує витрати для споживачів.
Нестача мережевих потужностей та старіння інфраструктури
• понад 30 % розподільчих мереж ЄС — старші 40 років;
• регіони з надлишковим виробництвом «зеленого» струму не можуть передати його туди, де є попит;
• відсутність міждержавних інтерконекторів призводить до мережевих заторів та коливань цін.
На карті на стор. 2 документа видно значні різниці між цінами в різних зонах ЄС — ознака «вузьких місць» у мережах.
Бюрократичні та довгі процедури
Погодження проєктів займає від 3 до 9 років, що критично гальмує розбудову мереж. У деяких країнах ці строки перевищують реальні технічні терміни будівництва.
Інвестиційний дефіцит
За оцінками Єврокомісії, для модернізації та розвитку мереж потрібно:
• €85 млрд щорічно у 2031–2050 рр.
Натомість фінансування через CEF Energy становить лише частку від реальної потреби.
Чому TEN-E потребує оновлення ?
TEN-E — це ключова нормативна база, яка регулює розвиток трансєвропейських енергетичних мереж. Однак аналіз EPRS показав серйозні прогалини:
Непослідовне планування
ENTSO-E готує десятирічні плани (TYNDP), але їх важко узгодити з національними енергетичними стратегіями.
Регулятор ACER вважає, що нинішня система:
• повільна,
• фрагментована,
• не здатна враховувати технологічні зміни.
Складність відбору проєктів PCI та PMI
Процес визнання «проєкту спільного інтересу» (PCI) досі надто бюрократичний, а включення газових проєктів суперечить цілям декарбонізації.
Розрив між операторами передачі та розподілу
DSO (оператори розподільчих мереж) підключають 90 % зеленої генерації, але не мають належного статусу в плануванні.
Потреба у цифровізації
Без цифрових рішень — від смарт-лічильників до цифрових двійників — мережі не зможуть інтегрувати нову генерацію.
Уроки, які ЄС враховує у новому Grids Package
Єврокомісія формує пакет рішень, який включатиме:
Спрощення та прискорення дозволів
• єдині точки входу (one-stop-shop);
• цифрові платформи для подання документів;
• обмежені терміни для органів влади.
Інтегроване планування
• узгодження TYNDP із національними планами розвитку;
• включення гідрогенових, офшорних та смарт-мережевих проєктів.
Посилення ролі регулятора ACER
ACER матиме більше повноважень для:
• оцінки інвестиційних методологій;
• затвердження сценаріїв розвитку;
• моніторингу виконання проєктів.
Фінансування та залучення приватного капіталу
EIB уже збільшив фінансування мереж до €11 млрд у 2025 році.
WEF та IEA наголошують: без довгострокової впевненості інвестори не зайдуть у «дорогу та повільну» галузь.
Синхронізація з Європою — один з ключових факторів енергетичної безпеки України. Реформа TEN-E створює нові можливості:
Доступ до європейських інтерконекторів
Покращення планування і фінансування прискорить будівництво:
• інтерконектора Україна — Румунія,
• нових ліній Україна — Польща,
• модернізації мереж на заході України.
Можливість участі у проєктах PMI
Оновлена рамка TEN-E передбачає інтеграцію проєктів із сусідніми країнами.
Українські мережеві проєкти можуть стати «проєктами взаємного інтересу».
Інвестиції у діджиталізацію
Смарт-мережі, цифрові моделі та системи моніторингу — критичні для післявоєнної реконструкції.
Балансування та експорт «зеленої» енергії
ЄС потребує додаткових обсягів відновлюваної генерації.
Україна може стати постачальником, але лише за умови модернізації мереж.
❗ ЄС стоїть на порозі масштабної модернізації енергетичних мереж.
❗ TEN-E більше не відповідає темпам зеленої трансформації.
❗ Найбільші проблеми — повільні дозволи, недостатні інвестиції та фрагментоване планування.
❗ Новий European Grids Package пропонує системні реформи: від цифровізації до залучення приватного капіталу.
❗ Україна може отримати прямі вигоди: нові інтерконектори, модернізацію мереж, інтеграцію до європейського ринку.
Що має зробити громадянське суспільство та український парламент
Європейський досвід показує: мережі — це основа енергетичної безпеки та економічної стійкості.
Для України це означає:
• підтримати реформи в ENTSO-E та TEN-E на рівні співпраці;
• сприяти участі українських операторів у плануванні європейських мереж;
• координувати законодавство з вимогами ЄС;
• інвестувати у цифровізацію, кіберзахист і смарт-інфраструктуру;
• підтримувати діалог між урядом, парламентом та бізнесом.
Чи можна уявити енергетично незалежну Європу та Україну без сучасних, швидких та цифрових енергомереж ?
Обговорімо:
Які мережеві проекти мають стати пріоритетом для України у 2025–2026 роках ?
Запрошуємо до дискусії в коментарях та на сторінках NDU — думка експертної спільноти має значення.
#EnergySecurity #TENE #EUUkraine #CleanEnergy #GridModernisation #ENTSOE #NDU #ParliamentEducation
