У період, коли війна рф проти України поставила під сумнів сталість міжнародного правопорядку, Європейський Союз формує нову архітектуру цифрової та інклюзивної справедливості.

Представлена Єврокомісією програма Justice Programme 2028–2034 — це не просто черговий фінансовий інструмент на €798 млн. Це стратегічний курс на посилення верховенства права, розвиток цифрових інструментів судочинства та підтримку професійних спільнот, що працюють у сфері правосуддя.

Для України, яка рухається шляхом євроінтеграції, зміст програми є показовим : він демонструє, як у демократичних державах поєднуються цифровізація, інклюзивність та прозорість у сфері правосуддя. А головне — як парламентський контроль гарантує баланс між ефективністю ЄК та демократичною підзвітністю.

Чому ЄС переосмислює політику у сфері правосуддя ?

Новий регламент пропонує повністю оновлену структуру програми, розширюючи охоплення юридичних професій, посилюючи акцент на цифровізації та спрощуючи механізми управління. У фокусі — розвиток взаємної довіри, ефективний захист фундаментальних прав і створення правосуддя, яке працює швидко, доступно та в інтересах громадян.

Чи здатна така модель стати орієнтиром для післявоєнного реформування українського сектору правосуддя ? Чи допоможе вона Україні адаптувати свої стандарти до очікувань ЄС ? Відповіді на ці питання напряму пов’язані з парламентським діалогом та громадським контролем.

1. Розширення кола професіоналів, які охоплюються програмою

Уперше програма включає не лише суддів і прокурорів, а й адвокатів, нотаріусів, медіаторів, перекладачів, експертів, виконавців, працівників пенітенціарної системи та пробації  .

Це свідчить про перехід до моделі «широкої юстиції», де кожна залучена професія формує якість судового процесу.

Значення для України : розширення стандартів професійної співпраці та вимог до навчання у сфері правосуддя.

2. Цифровізація — стратегічний пріоритет

У документі наголошено на розвитку та підтримці цифрових інструментів ЄС, зокрема сервісів електронного судочинства та платформ для транскордонних проваджень.

Цифровізація розглядається не як технічна модернізація, а як інвестиція у верховенство права та економічну конкурентоспроможність ЄС  .

Значення для України : у контексті війни цифрова стійкість системи правосуддя є критично важливою — від збереження доказів до забезпечення доступності судових процедур.

3. Бюджет у €798 млн : майже втричі більше, ніж у попередньому періоді

Фінансування спрямоване на широкі програми навчання, обмін досвідом та розвиток інфраструктури електронної юстиції. Цікаво, що вперше передбачено можливість залучення додаткового фінансування від міжнародних партнерів та держав-членів.

Значення для України : відкривається можливість глибшого залучення до європейських тренінгів та проєктів, зокрема для спеціалістів, які працюють у сфері післявоєнного відновлення та документування воєнних злочинів.

4. Відхід від комітології та скорочення процедур контролю

Пропозиція вилучає механізми комітології та відмовляється від обов’язкових звітів перед Європарламентом, чим фактично розширює повноваження Єврокомісії у реалізації програми  .

Це створює два виклики :

• ризик недостатнього демократичного контролю,

• необхідність окремих механізмів моніторингу з боку парламентів держав-членів та громадянського суспільства.

Значення для України : демонструє, наскільки важливим є парламентський контроль над реформами правосуддя та цифровізацією у нашій державі.

5. Посилена роль тренінгів та розвитку компетенцій

У документі чітко підкреслено необхідність підвищення цифрової грамотності правників, розвитку навичок роботи з електронними доказами та інструментами транскордонного правосуддя.

Значення для України : це напряму пов’язано з розслідуванням воєнних злочинів, роботою з великими масивами даних та адаптацією до європейських стандартів.

Європейські реформи та очікування від України

У 2025 році ЄС паралельно запустив High-Level Forums on Justice, присвячені майбутньому кримінальної та цивільної юстиції, розвитку відеозасідань, електронних доказів та трансформації професійних стандартів.

Усі ці процеси створюють єдиний політичний фон, який формує очікування ЄС від держав-кандидатів.

Для України та нашого парламенту ключові орієнтири такі :

• системність цифрових реформ, а не точкові IT-рішення ;

• демократична підзвітність реформ, особливо в умовах воєнного стану ;

• широка участь юридичної спільноти, включно з адвокатами, медіаторами, експертами та перекладачами ;

• зміцнення міжнародного співробітництва, зокрема у сфері документування злочинів проти людяності.

Інтерактивний блок : питання до аудиторії

• Чи здатна Україна вже сьогодні впроваджувати цифрові стандарти ЄС у своїй судовій системі ?

• Чи потрібно розширювати професійне коло осіб, залучених до реформ правосуддя, за аналогією з моделлю ЄС ?

• Як парламентський контроль має змінитися, щоб уникнути концентрації повноважень без належної підзвітності ?

Запрошую поділитися думками у коментарях або надіслати свої пропозиці. Дискусія — це частина громадянської участі, яка формує якісні державні рішення.

Justice Programme 2028–2034 — це не лише технічний документ ЄС. Це стратегічний сигнал про те, що сучасне правосуддя має бути цифровим, інклюзивним, гнучким і прозорим. Для України це можливість :

• інтегруватися у європейські стандарти цифрового правосуддя ;

• посилити координацію реформ у сфері юстиції ;

• підвищити спроможність наших інституцій документувати, розслідувати та розглядати злочини, пов’язані з війною ;

• зміцнити парламентський контроль у відповідності до принципів ЄС.

Українському парламенту, уряду та громадянському суспільству варто активно вивчати положення програми та адаптувати їх до національного контексту. В умовах війни розвиток цифрової юстиції — це не лише про ефективність, а й про національну безпеку, збереження доказів і захист прав людини.

#JusticeProgramme #EUlaw #DigitalJustice #RuleOfLaw #NDU #ЄС #УкраїнаЄС #Цифровізація #ПарламентськийКонтроль #ВерховенствоПрава #ГромадянськеСуспільство