Питання внутрішньої безпеки Європейського Союзу дедалі тісніше переплітається з геополітикою, гібридними загрозами та війною в Україні. У цьому контексті пропозиція Європейської Комісії щодо підтримки внутрішньої безпеки ЄС на 2028–2034 роки стає не просто бюджетним документом, а тестом на демократичну підзвітність, роль парламентів і здатність Союзу реагувати на кризи.
Для українського громадянського суспільства та парламентської спільноти цей дискурс має особливе значення: саме зараз формується модель, за якою безпека фінансуватиметься, контролюватиметься й координуватиметься в Європі в умовах війни та постійних загроз.
Що пропонує Європейська Комісія
Європейська Комісія 16 липня 2025 року запропонувала регламент про підтримку внутрішньої безпеки ЄС у межах нового Багаторічного фінансового рамкового періоду (MFF) 2028–2034. Документ є частиною ширшої реформи бюджетної архітектури ЄС і безпосередньо пов’язаний зі стратегією ProtectEU — новою рамкою внутрішньої безпеки Союзу .
Ключові параметри пропозиції:
• Фінансовий обсяг: орієнтовно 6,84 млрд євро (у поточних цінах) на 2028–2034 роки.
• Інтеграція фондів: безпека, міграція та кордони об’єднуються в єдиний фінансовий «блок».
• Національні та регіональні партнерські плани (NRPPs) як основний інструмент програмування коштів.
Ключові цілі: що змінюється порівняно з минулим періодом
Пропозиція зберігає загальну логіку Фонду внутрішньої безпеки 2021–2027 років, але вводить важливі новації:
1. Посилення спроможностей держав-членів
• протидія організованій та тяжкій злочинності (онлайн і офлайн) ;
• захист громадян і публічних просторів ;
• реагування на терористичні та гібридні загрози.
2. Стійкість критичної інфраструктури
Вперше окремо виділяється мета захисту критичних об’єктів від ворожих дій та управління кризами — питання, добре зрозуміле Україні з практичного досвіду війни.
3. Обмін інформацією та співпраця
• ширший обмін даними між органами влади, агентствами ЄС, а також — що є новим — з приватними суб’єктами ;
• інтенсифікація оперативної співпраці правоохоронних органів.
Де виникає проблема: менше прозорості, слабший парламентський контроль
Найбільше застережень у Європейського парламенту викликає модель управління коштами.
Основні ризики:
• Розмиті критерії фінансування: нова пропозиція значно менш деталізована, ніж чинний Фонд внутрішньої безпеки.
• Обмежена роль парламенту:
• Європейський парламент не залучений до затвердження або зміни національних планів;
• немає чітких процедур парламентського контролю за перерозподілом коштів між фондами.
• Централізація рішень: ризик «ренеціоналізації» фінансів, коли ключові рішення ухвалюються між Комісією та урядами держав-членів без належного демократичного нагляду.
Саме тому у жовтні 2025 року провідні політичні групи Європейського парламенту виступили з вимогою перегляду підходу NRPPs та посилення ролі парламенту як бюджетного й законодавчого органу .
Чому це важливо для громадянського суспільства
Рішення про фінансування безпеки — це не лише про поліцію чи кордони. Це про:
• права людини та баланс безпеки й свобод ;
• роль місцевих і регіональних громад у реалізації політик ;
• підзвітність влади за використання мільярдних ресурсів.
Чи може ефективна безпека існувати без прозорості ?
Чи допустимо в умовах кризи зменшувати роль парламентів, прикриваючись «гнучкістю» ?
Ці питання сьогодні обговорюють у Брюсселі — але їхній резонанс значно ширший.
Український вимір: уроки для майбутньої інтеграції
Для України, яка вже сьогодні є частиною європейського безпекового простору де-факто, ця дискусія має стратегічне значення. Модель фінансування внутрішньої безпеки ЄС:
• визначатиме стандарти, до яких Україна поступово інтегруватиметься;
• формуватиме підходи до захисту критичної інфраструктури, кібербезпеки, протидії гібридним загрозам;
• покаже, наскільки ЄС готовий поєднати ефективність і демократичний контроль.
Безпека без демократії — хибний шлях
Нова фінансова рамка ЄС у сфері внутрішньої безпеки демонструє амбіцію відповісти на сучасні загрози. Водночас вона оголює небезпечну тенденцію — спокусу спростити управління за рахунок парламентської участі.
Для Європи, яка позиціонує себе як спільнота цінностей, це ключовий момент вибору.
Для України — можливість уважно стежити, аналізувати й наполягати: безпека має бути підзвітною, а не лише ефективною.
👉 Запрошуємо читачів до дискусії:
• Чи може ЄС дозволити собі «менше демократії» заради швидших рішень ?
• Які уроки з цієї реформи має винести Україна вже сьогодні ?
#ЄС #Безпека #MFF2034 #ЄвропейськийПарламент #ПарламентськийКонтроль #ProtectEU #ГібридніЗагрози #УкраїнаЄС
