Коли в Україні триває повномасштабна війна, кліматична політика може здаватися другорядною темою. Проте саме сьогодні вона стає частиною національної безпеки, економічної стійкості та європейської інтеграції. Руйнування інфраструктури, деградація довкілля, вразливість громад і тиск на бюджети — усе це безпосередньо пов’язане зі зміною клімату та здатністю держави діяти системно.
У грудні 2025 року Рахункова палата України оприлюднила звіт про результати аудиту відповідності національної кліматичної політики із застосуванням інноваційного міжнародного інструменту ClimateScanner INTOSAI. Це дзеркало державного управління, яке показує, де Україна справді просунулась, а де залишаються небезпечні прогалини .
Що таке ClimateScanner INTOSAI і чому це важливо ?
ClimateScanner — це інструмент, розроблений у межах INTOSAI (міжнародної організації вищих органів аудиту), який дозволяє порівнювати кліматичну політику країн світу за єдиною методологією. Україна долучилася до цієї ініціативи як держава, що:
• є стороною РКЗК ООН, Кіотського протоколу та Паризької угоди;
• задекларувала курс на кліматичну нейтральність;
• одночасно переживає безпрецедентні виклики війни та повоєнного відновлення.
Аудит охопив період 2021–2025 років і оцінив політику, управління та фінансування кліматичних заходів .
Ключові висновки аудиту: прогрес є, але він нерівномірний
1. Політика: формально відповідає, але стратегічно неповна
Рахункова палата констатує:
національна кліматична політика України загалом відповідає міжнародним зобов’язанням, однак довгострокова мета кліматичної нейтральності до 2050 року досі не інтегрована повною мірою в усі державні та галузеві документи планування .
Чи можна вважати кліматичну політику ефективною, якщо її цілі існують на папері, але не визначають бюджетні та відновлювальні рішення ?
2. Управління: інституції є, але координація слабка
Аудит зафіксував серйозну проблему:
• механізми міжвідомчої та вертикальної координації формально передбачені,
• але не підкріплені постійно діючими органами, процедурами та відповідальністю.
Зокрема:
• Науково-експертна рада з питань зміни клімату фактично не запрацювала;
• Національний план адаптації не затверджений через відсутність повної оцінки кліматичних ризиків у секторах економіки та для громад .
Це означає, що держава реагує фрагментарно, а не управляє ризиками системно.
3. Фінансування: головний вузол ризиків
Найслабшою ланкою, за оцінкою ClimateScanner, залишається фінансування кліматичних заходів.
Проблеми очевидні:
• відсутність стабільних внутрішніх джерел кліматичного фінансування;
• недостатня інтеграція кліматичних цілей у бюджетне планування;
• висока залежність від міжнародної допомоги в умовах війни .
Запитання до суспільства й парламенту:
Чи може Україна дозволити собі відновлення без урахування кліматичних ризиків і майбутніх витрат ?
Що рекомендує Рахункова палата: орієнтири для парламентської дії
Аудит містить чіткі рекомендації, які мають безпосереднє значення для Верховної Ради та громадянського суспільства:
🔹 Інституційні кроки
• створити дієву систему управління кліматичною політикою;
• запустити Науково-експертну раду як незалежний дорадчий орган.
🔹 Стратегічні документи
• оновити Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку;
• затвердити Стратегію адаптації до зміни клімату;
• інтегрувати кліматичні цілі в економічні та енергетичні стратегії до 2030 року.
🔹 Соціальний вимір
• визначити вразливі групи населення;
• включити принципи кліматичної справедливості у всі політики та програми відновлення .
Час переходити від декларацій до відповідальності
Звіт ClimateScanner INTOSAI — це сигнал тривоги і водночас дорожня карта. Україна продемонструвала прогрес у законодавстві та міжнародній взаємодії, але без системного управління, фінансування і парламентського контролю кліматична політика залишатиметься фрагментованою.
Для громадянського суспільства це питання не абстрактне. Йдеться про:
• безпечне відновлення громад;
• доступ до міжнародної допомоги;
• довіру європейських партнерів;
• майбутнє поколінь в умовах війни та після неї.
Чи готові ми вимагати від парламенту і уряду не лише планів, а й відповідальності за кліматичні рішення ?
Запрошую до дискусії.
#КліматичнаПолітика #ClimateScanner #ПарламентськаПросвіта #ЗеленаВідбудова #Євроінтеграція #КліматІБезпека #NDU
