У період повномасштабної війни система соціальної підтримки в Україні є не просто елементом державної політики — вона стає інфраструктурою виживання. Саме тому будь-які міжнародні кошти, спрямовані на соціальну сферу, мають використовуватися прозоро, ефективно та під демократичним контролем.
У грудні 2025 року Рахункова палата оприлюднила результати фінансового аудиту фінансової звітності спеціального призначення за проєктом «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується за підтримки позик Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР). Аудит охопив 2023–2024 роки — період найвищого навантаження на соціальні інститути держави .
Запитання, яке логічно виникає у громадянського суспільства: чи витримала система цей іспит ?
Ключові висновки аудиту: баланс між довірою та застереженнями
Загальна аудиторська думка — позитивна
Рахункова палата дійшла висновку, що фінансова звітність за проєктом достовірно відображає:
• рух коштів міжнародних позик,
• використання фінансування за визначеними цілями,
• дотримання вимог МБРР та застосовної нормативної бази.
Це означає, що системних фінансових зловживань не виявлено, а проєкт загалом реалізовувався у відповідності до міжнародних стандартів аудиту (ISSAI) .
👉 Для парламентського контролю це важливий сигнал: міжнародна довіра до України у соціальній сфері зберігається навіть в умовах війни.
Воєнний фактор істотно обмежив контроль за активами
Аудитори прямо зазначають, що частина територіальних громад — у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях — перебували або перебувають у зоні бойових дій чи окупації. Це унеможливило повноцінну перевірку збереження майна, переданого в межах проєкту .
Проте проблема не обмежується фронтовими регіонами.
📌 Більш ніж половина територіальних громад у відносно безпечних регіонах у 2024 році не надала повних інвентаризаційних даних щодо комп’ютерної техніки та меблів, придбаних за кошти проєкту.
👉🏻 чи усвідомлюють громади, що міжнародна допомога — це не “нічий ресурс”, а зона спільної відповідальності ?
3Управлінські затримки — слабке місце системи
Окремий блок зауважень стосується затримок у погодженні фінансових заявок між Мінсоцполітики та Мінфіном. У деяких випадках погодження тривало до чотирьох місяців, що:
• знецінювало фінансові розрахунки,
• переносило витрати між бюджетними періодами,
• ускладнювало прогнозування руху коштів .
Для парламентського комітету з питань бюджету це прямий привід для дискусії:
чи відповідає така міжвідомча взаємодія викликам воєнного часу ?
Закупівлі: формальні порушення без фінансової шкоди, але з репутаційними ризиками
Аудит виявив низку процедурних порушень під час закупівель:
• відсутність окремих закупівель у річних планах,
• обмежену конкуренцію (один учасник),
• затримки публікації інформації в Prozorro та системі Світового банку,
• порушення строків адміністрування контрактів із консультантами .
Ці недоліки не мали суттєвого впливу на фінансову звітність, однак вони формують ризики для довіри донорів у майбутніх програмах відновлення.
Цифрова безпека та внутрішній контроль: уроки, які не можна ігнорувати
Окремої уваги заслуговує блок щодо:
• застарілих або неінтегрованих ІТ-систем,
• ручного перенесення фінансових даних,
• ризиків несанкціонованого доступу в умовах війни.
Позитивний момент — під час аудиту Мінсоцполітики оновило регламент роботи з ІТ-системами. Негативний — частина ключових процедур усе ще не деталізована .
Що це означає для парламенту і громадянського суспільства ?
Для Верховної Ради
• Посилити парламентський контроль за міжвідомчою координацією у проєктах з міжнародним фінансуванням.
• Врахувати висновки аудиту при розробці нових програм соціального відновлення.
Для органів місцевого самоврядування
• Забезпечити повну та своєчасну інвентаризацію майна, навіть у складних умовах.
• Усвідомити роль громад як співвідповідальних партнерів держави та донорів.
Для громадянського суспільства
• Використовувати цей звіт як інструмент публічного контролю, а не як формальний документ.
• Ставити запитання і вимагати пояснень — саме так працює демократичний нагляд.
Довіра потребує дій, а не лише звітів
Фінансовий аудит проєкту модернізації соціальної підтримки показав: Україна здатна дотримуватися міжнародних стандартів навіть під час війни. Водночас він чітко окреслив зони, де потрібні управлінські та законодавчі рішення.
👉 Чи стане цей звіт черговим архівним документом — чи підґрунтям для реальних змін ?
👉 Чи зможе парламент використати його як інструмент посилення державної спроможності ?
Ці відповіді залежать не лише від уряду, а й від активності громадянського суспільства. Запрошую до публічної дискусії.
#ПарламентськаПросвіта #ФінансовийАудит #СоціальнаПолітика #ВійнаТаВідновлення #ПрозорістьВлади #ГромадськийКонтроль #NDU
