Штучний інтелект дедалі активніше входить у сферу творчості — від текстів і музики до зображень, відео та дизайну. Для суспільства це відкриває нові можливості. Для законодавців — складні питання. Хто є автором такого контенту ? Людина, яка сформулювала запит ? Розробник алгоритму ? Чи сам штучний інтелект ?
Ці питання перестали бути теоретичними. Вони безпосередньо впливають на права творців, економіку креативних індустрій, цифрову безпеку та європейську інтеграцію України. Саме тому Європейський парламент у 2025 році оприлюднив аналітичний брифінг щодо підходів до авторського права на AI-згенеровані твори — у ЄС та за його межами .
У чому суть проблеми ?
Генеративний штучний інтелект здатен створювати новий контент на основі великих масивів даних. Однак класичне авторське право ґрунтується на людській творчості, свідомому виборі та індивідуальному стилі.
Ключова дилема виглядає так:
якщо твір створений без суттєвої участі людини — чи має він право на правовий захист ?
Для України, яка перебуває у стані війни та водночас рухається до цифрової економіки ЄС, відповідь на це питання має не лише юридичне, а й стратегічне значення.
Підхід Європейського Союзу: людина в центрі
Що говорить право ЄС ?
Європейський Союз поки не має спеціальних норм, які прямо визначають авторсько-правовий статус AI-згенерованих творів. Водночас практика Суду ЄС чітко вказує:
об’єкт авторського права має бути результатом власної інтелектуальної творчості людини.
Ключові критерії:
• вільний і творчий вибір ;
• «особистий відбиток» автора ;
• зв’язок твору з особистістю людини.
Це означає, що повністю автономні результати роботи AI, без суттєвого людського втручання, не визнаються об’єктами авторського права .
Позиція Європейського парламенту
Європарламент послідовно відстоює human-centric approach:
• чітко розмежовує AI-assisted та AI-generated твори ;
• застерігає від розширення авторських прав на нелюдські об’єкти ;
• у 2025 році ініціював підготовку окремого звіту щодо критеріїв людського авторства, який очікується до розгляду у 2026 році.
Політичний меседж зрозумілий:
штучний інтелект — інструмент, а не суб’єкт права.
Порівняння з іншими країнами: чому немає єдиного підходу ?
США
Дотримуються жорсткої людсько-центричної моделі. Самі лише промпти не створюють авторства. Захищається лише те, що є результатом творчого добору, редагування та структурування людиною.
Велика Британія та країни common law
Формально визнають «computer-generated works», але автором вважають людину, яка організувала процес створення. Цей підхід дедалі частіше критикується як застарілий.
Китай
Судова практика суперечлива: в одних справах авторське право визнається за умови активної роботи з промптами, в інших — відмовляється через брак оригінальності.
Україна: унікальний шлях
Україна пішла особливим шляхом, запровадивши sui generis право на AI-згенеровані зображення. Воно:
• не є класичним авторським правом ;
• захищає економічні інтереси ;
• не підміняє людську творчість.
Це рішення виділяє Україну серед європейських юрисдикцій і робить її правовим полігоном для нових моделей регулювання .
Чи це важливо це для громадянського суспільства та парламенту ?
• 🔹 Захист людської творчості — основа культурної та інформаційної безпеки.
• 🔹 Правова визначеність потрібна бізнесу, митцям, інженерам і освітянам.
• 🔹 Парламентський контроль за імплементацією європейських стандартів є критично необхідним.
• 🔹 Україна має шанс запропонувати ЄС практичні рішення, засновані на власному досвіді війни та цифровізації.
Чи готові ми до ситуації, коли авторські права можуть концентруватися в руках власників алгоритмів, а не людей ?
Чи достатньо прозорими є механізми фіксації людського внеску в AI-контент ?
Між інноваціями та відповідальністю
Авторське право в добу штучного інтелекту — це не про заборони. Це про баланс. Баланс між технологічним розвитком і захистом людини, між ринком і культурою, між швидкістю алгоритмів і відповідальністю суспільства.
Для України це ще й питання європейської інтеграції, довіри до цифрових рішень та ролі парламенту як гаранта справедливих правил гри.
👉 Час для відкритої дискусії.
👉 Час для парламентського діалогу з креативними індустріями.
👉 Час подумати: якою має бути модель авторства у світі, де творять і люди, і машини ?
Запрошуємо до обговорення в коментарях та на публічних майданчиках парламентської просвіти.
#АвторськеПраво #ШтучнийІнтелект #AIтаПраво #ЄвропейськийПарламент
🎄🎅🏻🇺🇦✌️
