Іноземне втручання в демократичні процеси перестало бути абстрактною загрозою. За даними соціологічних досліджень ЄС, понад 80 % громадян вважають зовнішній вплив на політику серйозною проблемою, яка потребує негайного реагування.
Для України, що перебуває у стані повномасштабної війни та одночасно рухається шляхом європейської інтеграції, це питання набуває екзистенційного значення.
Саме у відповідь на ці виклики Європейський Союз розпочав реформу правил прозорості представлення інтересів третіх країн у процесах ухвалення рішень. Йдеться не про обмеження міжнародного діалогу, а про чіткі правила гри, які дозволяють відрізняти легітимну адвокацію від прихованого політичного впливу.
Європейський контекст: що пропонує ЄС
У грудні 2023 року Європейська Комісія представила так званий пакет захисту демократії, ключовим елементом якого стала пропозиція директиви щодо прозорості представлення інтересів третіх країн. Її розгляд і підтримка стали важливим етапом у роботі Європейського парламенту, який у листопаді 2025 року схвалив документ та передав його на міжінституційні переговори .
Запропонований підхід базується на кількох принципових засадах:
• гармонізація правил у всіх державах-членах ЄС;
• обов’язкова реєстрація діяльності, що здійснюється в інтересах третіх країн;
• публічність ключової інформації про фінансування та цілі такої діяльності;
• захист прав людини і персональних даних.
Ключові положення директиви: стисло і по суті
🔹 Що вважається представленням інтересів
Під регулювання підпадають будь-які оплачувані дії, спрямовані на вплив на:
• розробку законів;
• державні політики;
• публічні інвестиційні рішення,
якщо вони здійснюються від імені або за кошти третіх країн.
🔹 Що не підпадає під дію директиви
Документ чітко виключає:
• дипломатичну діяльність;
• правовий захист і юридичне представництво;
• діяльність, спрямовану на дотримання чинного законодавства.
🔹 Єдиний реєстр і публічність
Запроваджується національна реєстрація з єдиним європейським ідентифікатором, а ключові дані (замовник, країна походження, обсяги фінансування) мають бути відкритими для громадськості в машинозчитуваному форматі .
🔹 Контроль і відповідальність
Передбачено:
• незалежні наглядові органи;
• транскордонну співпрацю між державами;
• адміністративні штрафи до 1 % річного обороту у разі порушень.
Чому це важливо для громадянського суспільства
Риторичне запитання: чи може демократія бути сильною, якщо громадяни не знають, хто і з якою метою впливає на ухвалення рішень ?
Європейський підхід виходить із простої логіки: прозорість — це не обмеження свободи, а умова довіри. Водночас у процесі обговорення директиви було чітко зафіксовано ризики:
• можливу стигматизацію організацій, що отримують міжнародну підтримку;
• загрози для академічної свободи та досліджень;
• необхідність пропорційних і чітких гарантій для НУО.
Саме тому документ містить механізми захисту основоположних прав та можливість обмеження публічності даних у разі ризику для безпеки або людської гідності .
Український вимір: уроки для парламентської політики
Для України ця директива є не лише європейським прецедентом, а й практичним орієнтиром:
• у реформуванні правил лобіювання;
• у посиленні стійкості до гібридних загроз;
• у формуванні довіри до парламенту в умовах війни.
Чи готове українське суспільство до відкритої дискусії про іноземний вплив ?
Чи не настав час перейти від реактивних заборон до системної прозорості ?
Демократія потребує світла
Європейський Союз чітко сигналізує: захист демократії починається з прозорості. Нові правила не забороняють міжнародну співпрацю, але роблять її видимою, зрозумілою та підзвітною громадянам.
Для України, яка бореться не лише за територію, а й за цінності, цей підхід може стати частиною демократичного імунітету.
Запрошуємо до дискусії: якою має бути українська модель прозорості інтересів у післявоєнний період ?
