У воєнний час дороги й мости — питання стійкості держави. Це евакуація цивільного населення, військова та гуманітарна логістика, доступ до медицини, соціальних послуг і адміністративних центрів, функціонування бізнесу та критичної інфраструктури. Пошкоджені або перевантажені маршрути збільшують ризики для людей і уповільнюють реагування на наслідки атак.
Масштаб потреб відновлення є безпрецедентним. Транспортний сектор належить до найбільш постраждалих і водночас найбільш капіталомістких напрямів відбудови. Десятки тисяч кілометрів доріг різних категорій зазнали пошкоджень, сотні мостів були зруйновані або потребують реконструкції.
Як народний депутат і представник парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури, я розглядаю підготовку до весняно-літнього сезону 2026 року не як чергову ремонтну кампанію, а як тест державної спроможності. Чи здатні ми в умовах війни планувати, пріоритезувати, фінансувати та контролювати відбудову так, щоб вона була стійкою, прозорою і сумісною з європейськими стандартами?
Весняно-літній сезон 2026: логіка пріоритетів
У дорожньому господарстві весняно-літній період — це ключове «вікно можливостей» для виконання системних робіт:
• капітальних ремонтів покриття;
• відновлення мостових споруд;
• посилення основи;
• модернізації водовідведення;
• встановлення елементів безпеки руху.
Проте в умовах війни традиційний календар робіт постійно коригується факторами безпеки, доступності ділянок, логістики матеріалів і ризиків повторних пошкоджень.
Тому планування сезону 2026 має базуватися на трьох принципах.
Перший — маршрути життєзабезпечення.
Йдеться про коридори, які забезпечують евакуацію, підвезення, прикордонну логістику, доступ до портів і залізничних вузлів, транспортування енергетичного обладнання. Без їхньої стабільності держава втрачає оперативність реагування.
Другий — поєднання тимчасових і капітальних рішень.
У багатьох регіонах використовуються модульні та тимчасові мости для швидкого відновлення сполучення. Але паралельно повинні готуватися проєкти повноцінної реконструкції — там, де це безпечно та економічно обґрунтовано.
Третій — прозорість і підзвітність.
Інфраструктурні рішення мають чітку логіку пріоритетів, а використання коштів — публічний контроль. В умовах війни довіра до держави безпосередньо пов’язана з прозорістю великих проєктів.
Поточна ситуація: масштаб потреб і фактор енергетики
Сьогодні транспортна інфраструктура працює в умовах подвійного навантаження:
1. Масштаб руйнувань.
Значна частина об’єктів була знищена або пошкоджена, особливо у прифронтових і деокупованих регіонах.
2. Підвищене навантаження.
Перерозподіл логістики після блокування частини морських маршрутів, інтенсивне використання західних коридорів, транспортування гуманітарних вантажів і військового обладнання.
Особливої уваги потребують мости. Вони є «вузловими точками» транспортної системи. У 2024–2025 роках активно застосовувалися модульні конструкції, здатні швидко забезпечити проїзд великовантажного транспорту. У 2026 році важливо перейти від аварійних рішень до системного відновлення з урахуванням довгострокового навантаження.
Окремий фактор — енергетика. Масовані атаки на енергетичні об’єкти означають регулярну потребу в логістиці для ремонтних бригад, доставці трансформаторів, кабельної продукції, генераторів. Без надійної дорожньої мережі неможливо оперативно відновлювати тепло, воду й електроенергію.
Таким чином, відбудова доріг і мостів прямо впливає на енергетичну безпеку, а отже — на базові права громадян.
Парламентський вимір: ресурси, правила, контроль
Весняно-літній сезон 2026 — це зона відповідальності не лише виконавчої влади, а й Верховної Ради України.
Я бачу три ключові напрями парламентської роботи.
1. Бюджетна відповідальність
Фінансування інфраструктури має бути:
• прив’язане до пріоритетних коридорів;
• узгоджене з планами регіонів;
• синхронізоване з міжнародними програмами підтримки;
• збалансоване між аварійними роботами і капітальними інвестиціями.
Бюджетні рішення повинні враховувати не лише обсяг коштів, а й механізми їх використання, включно з системами моніторингу цін та запобігання корупційним ризикам.
2. Нормативна модернізація
Паралельно із фізичною відбудовою необхідно оновлювати регуляторне середовище:
• гармонізація технічних стандартів із нормами ЄС;
• цифровізація процедур у сфері автотранспорту;
• посилення вимог безпеки перевезень;
• інтеграція з європейськими транспортними коридорами.
Інфраструктура без сучасних правил не забезпечує сталого ефекту.
3. Парламентський контроль
Контроль за якістю робіт, строками виконання, ціноутворенням і пріоритетністю є обов’язком парламенту. Особливо в умовах, коли тема відбудови може стати об’єктом інформаційних маніпуляцій.
Прозорість — це частина національної безпеки.
Європейська інтеграція у сфері транспорту має практичний вимір.
TEN-T та коридори солідарності
Розширення транс’європейської транспортної мережі на Україну означає інтеграцію наших доріг і мостів у європейські коридори. Це не лише статус, а й доступ до фінансування, технічної допомоги та уніфікованих стандартів.
Ukraine Facility та інфраструктурні проєкти
У межах багаторічної програми підтримки ЄС передбачені інвестиції у відновлення прикордонної інфраструктури, модернізацію ключових маршрутів і підвищення пропускної спроможності.
Фінансування міжнародних інституцій
Європейський інвестиційний банк та інші фінансові установи вже підтримують проєкти відновлення мостів і доріг, зокрема напрямки, що з’єднують Україну з країнами ЄС. Це формує нову логіку розвитку — інфраструктура як частина спільного європейського простору.
Екологічна складова
Відбудова має враховувати:
• сучасні системи дренажу;
• мінімізацію впливу на водні ресурси;
• управління відходами будівництва;
• енергоефективність.
Зелена відбудова — це не декларація, а умова майбутнього членства в ЄС.
Інфраструктура як політика стійкості
Весняно-літній сезон 2026 року для доріг і мостів — це відповідь на три ключові запитання:
1. Чи забезпечує держава неперервність стратегічних маршрутів?
2. Чи здатна швидко відновлювати сполучення після руйнувань?
3. Чи робить це прозоро, за правилами і з урахуванням європейських стандартів?
Я переконаний: відбудова доріг і мостів — це не лише технічний процес. Це політика стійкості, економічного відновлення та європейської інтеграції.
Інфраструктура має працювати на людей — у воєнний час і в мирному майбутньому. Саме так формується відповідальність парламенту перед громадянами і перед європейським вибором України.
