Новини сайту

Мабуть, немає такого злочину, який росіяни ще не скоїли в Україні. Але є така категорія злочинів, про які намагаються не говорити – це сексуальне насильство.

"Братня любов" окупантів має самі збочені форми. Жертвами сексуального насильства з боку російських військових ставали й жінки, й чоловіки, старики та діти. Росіяни використовують сексуальне насильство як тортури, як інструмент залякування чи просто для задовільнення своїх потреб. Факти вчинення сексуального насильства з боку окупантів були зафіксовані фактично на всіх деокупованих територіях, зокрема в Херсонській, Київській, Чернігівській, Харківській областях.

Україна робить все можливе, щоб не лише притягнути до відповідальності російських злочинців, а й надати відповідну допомогу їх жертвам. Для цього, серед іншого, у Верховній Раді була створена тимчасова слідча комісія, яка мала на меті внести зміни в чинне законодавство, до складу якої увійшла і я.

Наразі ТСК припинила свою роботу у зв’язку із закінченням строку, на який її було утворено, що передбачено Законом України «Про тимчасові слідчі і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» і можна підбити підсумки щодо зробленого за час її роботи.

До переліку її завдань входило розслідування фактів сексуального насильства, вчинених внаслідок збройної агресії РФ проти України; ініціювання питання про притягнення осіб, винних у вчиненні сексуального насильства, до відповідальності, у тому числі щодо міжнародного розшуку таких осіб та здійснення співробітництва за принципом універсальної юрисдикції. Також перед народними депутатами стояло завдання вдосконалити вітчизняне законодавство щодо підтримки людей, які стали жертвами такого насильства.

Важливо зазначити, що ця підтримка не обмежується лише створенням передумов для виплати компенсацій, а й медичною допомогою та психологічною реабілітацією. Для цього членами ТСК було вивчено законодавство держав, які вже стикалися з проблемами сексуального насильства під час воєнних конфліктів. Зокрема, ми досліджували досвід Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Перу, Хорватії та інших держав...

За результатом роботи ТСК було подано два законопроєкти — "Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації" та "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Фонду виплати невідкладних компенсацій особам, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України".

Ці законопроєкти мають започаткувати правовий статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, що забезпечуватиме визнання особи як постраждалої за так званою "позасудовою процедурою" та стане правовою рамкою для запровадження програми невідкладних компенсацій та надання медичної, психологічної, правової допомоги постраждалим та членам їхніх сімей.

Також подано проєкт закону "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які пов’язані із сексуальним насильством, яке вчинене в умовах збройного конфлікту".

Вищенаведені законопроєкти наразі опрацьовуються профільними комітетами Верховної Ради.

Що стосується самих злочинців, то слід зазначити, що Кримінальний кодекс України містить статті, що можуть бути застосованими до випадків сексуального насильства, пов’язаних зі збройним конфліктом. Це і стаття 433: кримінальна відповідальність за насильство над населенням у районах воєнних дій. А також стаття 438: кримінальна відповідальність за порушення законів та звичаїв ведення війни, що включає в себе жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням. Покарання за ці злочини передбачене у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

В Україні вже оголошено низку підозр російським військовим саме за таких типів злочинів. Вже є, навіть, рішення судів і реальні терміни ув'язнення. Якщо ж мова йде про випадки, коли винні особи недоступні українському правосуддю, притягнення до кримінальної відповідальності відбувається за процедурою заочного засудження. Подальший розшук злочинців має відбуватися в порядку міжнародного співробітництва.

Важливо зазначити, що Генеральною прокуратурою, як органом прокуратури вищого рівня, була проведена робота з розробки Стратегічних підходів, які орієнтовані на постраждалих та свідків, для ведення справ про сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту, які застосовуються спеціалізованими прокурорами. Окрім цього, повідомлено про співпрацю Офісу Генерального прокурора з Міжнародним кримінальним судом щодо розробки спеціалізованих тренінгів для прокурорів, слідчих та психологів, які безпосередньо працюють з постраждалими та свідками. Це дозволяє збільшити кількість ідентифікованих злочинців з-поміж окупантів.

Але ми розуміємо, що кількість зафіксованих злочинів такого типу значно збільшиться після деокупації українських територій, які наразі підконтрольні агресору і місцеві жителі зі зрозумілих причин просто не мають можливості повідомити про протиправні дії, які вчиняє окупант.