Руйнування дамби Каховського водосховища 6 червня 2023 року спричинило масштабну екологічну катастрофу. Протягом тривалого періоду залишки осушеного дна водосховища стали об’єктом пілотного дослідження, організованого міжнародними екологічними організаціями. Дослідження охопило аналіз донних відкладень з територій Запорізької області, а також грунту з районів, уражених ракетними ударами.

Основні результати

1️⃣ Найвищий рівень забруднення було зафіксовано в пробах з громадського пляжу Запоріжжя (позначено як L1). Ці зразки містили небезпечні концентрації поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАУ), ртуті, діоксиноподібних речовин і ДДТ. Зокрема, концентрація бензопірену перевищувала допустимі норми у 2300 разів.

2️⃣ Індустріальне забруднення виявлено у зразках із районів, прилеглих до промислових підприємств. У пробах з ділянки L2 визначено високий вміст важких металів, таких як кадмій, хром, миш’як і марганець, що вказує на серйозний вплив промислових відходів.

3️⃣ Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ), включно з поліхлорованими біфенілами (ПХБ), було знайдено в значних концентраціях у зразках з промислових зон Запоріжжя та осушеного дна Каховського водосховища.

4️⃣ Дослідження в районі вирв від ракетних ударів показали підвищені рівні забруднення бромованими антипіренами, що використовуються у будівельних матеріалах. Це свідчить про значний внесок військових дій у погіршення стану довкілля.

Висновки та рекомендації

Експерти наголошують на необхідності негайного очищення забруднених територій, особливо в зонах, що використовуються для громадського відпочинку. Крім того, потрібен додатковий моніторинг для визначення довгострокового впливу забруднювачів на здоров’я населення та екосистему.

Дослідження стало важливим етапом у виявленні екологічних наслідків війни. Зусилля щодо відновлення довкілля мають включати міжнародну співпрацю, фінансування та суворий контроль над джерелами забруднення.