2025 рік для України став роком, коли держава одночасно воює, відновлюється і приймає стратегічні рішення для майбутнього. У цих умовах моя робота як народного депутата України була зосереджена не на формальних показниках, а на конкретному результаті, який відчувають люди щодня — у стабільності держави, у роботі інфраструктури, у готовності міст до зими та у міжнародній підтримці України.


Повномасштабна війна змінила саму природу державного управління.
Багато рішень у сфері транспорту та інфраструктури у 2025 році приймалися не з точки зору розвитку, а з точки зору виживання і стійкості країни. Дороги, мости, логістичні маршрути стали частиною оборонної системи. Через них здійснюється переміщення військових, доставка техніки, евакуація населення, підвезення гуманітарної допомоги.

«Сьогодні дорога не просто асфальт. Це шлях для евакуації, для військових, для життя. Якщо дорога працює — працює країна».

Як голова підкомітету з питань автомобільних доріг та дорожнього господарства, я працюю саме в цій критичній сфері. У 2025 році ключовим завданням стало забезпечення проїзності транспортних коридорів навіть у складних умовах війни. У багатьох випадках мова йшла не про масштабні будівництва, а про швидкі рішення: оперативне відновлення ділянок доріг, координацію з військовими адміністраціями, забезпечення альтернативних маршрутів.

Окремим напрямом стала підтримка логістики. У воєнний час транспорт — це основа економіки і оборони. Якщо вантажі не рухаються, не працює бізнес, не наповнюється бюджет і держава втрачає ресурс для оборони. Саме тому в роботі комітету і підкомітету значна увага приділялася забезпеченню стабільності перевезень, збереженню ключових маршрутів і розвитку нових логістичних рішень.

Фактично, у 2025 році транспортна система України працювала як частина оборонної інфраструктури. Це означає, що кожне рішення у сфері доріг і перевезень розглядалося через призму безпеки держави.

Упродовж року я взяв участь у 21 624 голосуваннях у Верховній Раді України. За кожним із них стоять конкретні наслідки для країни, яка перебуває у стані війни. Голосування — це інструмент забезпечення функціонування держави: фінансування оборони, підтримка інфраструктури, робота енергосистеми, соціальна стабільність.

Парламентський контроль є одним із ключових інструментів реального впливу. У 2025 році мною було направлено три депутатські запити, і кожен із них був пов’язаний із конкретними викликами воєнного часу.

Звернення до Міністерства енергетики України стосувалося роботи енергосистеми в умовах постійних атак. Енергетика стала однією з головних цілей ворога, і тому кожне рішення у цій сфері безпосередньо впливає на життя людей — наявність світла, тепла і базових умов для життя.

Запити до комунального підприємства «Кривбасводоканал» були пов’язаний із підготовкою міста до осінньо-зимового періоду 2025/2026 років. У воєнний час це питання безпеки. Пошкодження інфраструктури, перебої з електроенергією, ризики аварій — усе це потребує посиленого контролю. У результаті було забезпечено додаткову увагу до готовності системи.

Для людей це означає прості, але критично важливі речі — вода у кранах, тепло в домівках і стабільність у складний період.

Окремо варто відзначити взаємодію з Кабінетом Міністрів України щодо змін у державній політиці. У воєнний час рішення приймаються швидко, і важливо, щоб вони були ефективними та не створювали додаткових ризиків для людей і економіки.

У законотворчій діяльності у 2025 році я виступив автором семи ініціатив, три з яких стали законами України. Законодавчі рішення у воєнний час формують стійкість держави.

Зокрема, звернення до міжнародних партнерів України — це інструмент, який дозволяє утримувати і посилювати підтримку. Це рішення, після яких Україна отримує фінансування, зброю і політичну підтримку.

«Кожне міжнародне рішення парламенту — це конкретні ресурси, які приходять в Україну і працюють на нашу перемогу».

Україна зберігає демократію навіть під час війни. Парламент працює, ухвалюються закони, забезпечується контроль влади. Це основа довіри міжнародних партнерів і ключова умова руху до Європейського Союзу.

У Комітеті Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури у 2025 році відбулося 22 засідання. Комітет — це місце, де формуються рішення, які безпосередньо впливають на життя людей. Основна увага була зосереджена на відновленні пошкодженої інфраструктури, забезпеченні роботи транспортної системи і підтримці логістики.

Навіть у складних умовах війни транспортна система України не зупинилася. Продовжується перевезення вантажів, працює бізнес, здійснюється гуманітарна логістика, забезпечується зв’язок між регіонами.

Міжнародна діяльність у 2025 році була спрямована на підтримку України в умовах війни. Робота у міжпарламентських групах дозволяє підтримувати постійний контакт із партнерами і залучати ресурси для країни.

Міжнародна співпраця сьогодні  це інструмент виживання і відновлення України.

У парламенті я виконую функції заступника голови фракції та голови Лічильної комісії. У воєнний час стабільна робота парламенту є критичною. Від цього залежить швидкість прийняття рішень і здатність держави реагувати на виклики.

У 2025 році моє завдання було простим і водночас складним — забезпечити, щоб держава працювала. Щоб були дороги, щоб рухались вантажі, щоб міста були готові до зими, щоб Україна отримувала підтримку світу.

Головне — щоб рішення держави відчувалися у реальному житті людей. Саме на це спрямована моя подальша робота — розвиток інфраструктури, підтримка громад і зміцнення України.