Рахункова палата показала, як Україна виконувала Державний бюджет у першому кварталі 2026 року. За цифрами доходів, видатків і дефіциту стоїть щоденне життя громад: зарплати вчителів, підтримка військових, генератори для будинків, ремонти доріг, укриття, лікарні, водопостачання і здатність місцевої влади планувати хоча б на кілька місяців уперед.
Бюджет у воєнній Україні — це фінансовий документ. Це те, чи отримає військовий належне грошове забезпечення. Чи зможе громада після чергової атаки знайти ресурс на резервне живлення. Чи не зупиниться ремонт дороги, якою возять людей до лікарні. Чи вистачить коштів на доплати педагогам у школах, де діти вчаться між повітряними тривогами.
Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету у першому кварталі 2026 року показує складну картину. Формально держава пройшла квартал без фінансового обвалу: доходи надійшли, дефіцит менший, ніж у відповідному періоді минулого року, місцеві бюджети отримали більше трансфертів. Але всередині цієї картини — серйозні сигнали ризику: економіка скоротилася, зовнішні запозичення затрималися, резервний фонд майже розподілений уже на старті року, а потреби оборони залишаються більшими за план.
І саме громади першими відчувають, коли бюджетна машина працює із затримкою. У Києві це може виглядати як «не затверджено порядок використання коштів» або «не погоджено паспорт бюджетної програми». На місці це означає інше: не почався проєкт, не зайшов підрядник, не куплено обладнання, не проведено ремонт, люди знову чекають.
Бюджетний зріз I кварталу 2026 року
Доходи державного бюджету
1 трлн 18,9 млрд грн
31 % річного плану. Доходи зросли на 10 % до I кварталу 2025 року, але без грантів та міжнародної допомоги приріст значно скромніший.
Видатки державного бюджету
1 трлн 150,3 млрд грн
22,9 % річного плану. Частина видатків не проведена через затримки документів, закупівель і бюджетних процедур.
Дефіцит
130 млрд грн
Менший, ніж у I кварталі 2025 року, але частково через нижчі від плану видатки.
Місцеві бюджети
55,1 млрд грн трансфертів
На 41,4 % більше, ніж торік, але на 7,9 млрд грн менше плану на квартал.
Економіка просіла — і це вже не абстрактний показник
У першому кварталі 2026 року реальний ВВП України знизився на 0,5 %. Це сталося при тому, що бюджетні показники розраховувалися з очікуванням зростання на 2,4 %. Економіка скоротилася вперше після періоду відновлення, що тривав із другого кварталу 2023 року.
Для мешканця громади це не звучить як «мінус 0,5 % ВВП». Це звучить як дорожчі продукти, складніші перевезення, вищі витрати бізнесу на електроенергію, зупинені або відкладені роботи, обережніші роботодавці, більший тиск на сімейний бюджет. Коли промисловість, будівництво і транспорт просідають, це швидко доходить до місцевого рівня — через податки, зайнятість, комунальні витрати і здатність громад співфінансувати власні проєкти.
Бюджетна статистика починається в державних звітах, але закінчується у дворі багатоповерхівки, де ОСББ шукає гроші на генератор; у шкільному укритті, де потрібна вентиляція; у лікарні, де важлива стабільна електрика; у громаді, яка не може чекати місяцями, поки центральний орган затвердить порядок використання коштів.
Доходи зросли, але це не означає, що економіка стала сильнішою
Доходи державного бюджету у першому кварталі становили 1 трлн 18,9 млрд грн. Це 31 % плану на рік і на 92,7 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2025 року. Але цей показник потрібно читати обережно.
Частину доходів підтримали гранти, девальвація, імпорт і зростання цін. Для бюджету це тимчасово корисно: більше ПДВ, більше митних надходжень, більше номінальних платежів. Але для громад це часто означає дорожчі закупівлі, вищу вартість будівельних матеріалів, складніші тендери, перегляд кошторисів і ризик, що запланований обсяг робіт уже не відповідає реальним цінам.
Особливо це видно в інфраструктурі. Якщо громада планувала ремонт укриття, модернізацію котельні або закупівлю обладнання для водопостачання на початку року, то вже через кілька місяців ціна може бути іншою. А бюджетна процедура рухається повільніше, ніж ринок і війна.
Зовнішні гроші затримуються — громади отримують менше передбачуваності
У першому кварталі Україна отримала зовнішні запозичення і гранти на 244,2 млрд грн. Це значно менше плану. Особливо чутлива частина — зовнішні запозичення: отримано 69,4 млрд грн, або лише 17,1 % плану на квартал.
У висновку Рахункової палати прямо зазначено, що однією з причин стало уточнення графіка надходження коштів від міжнародних партнерів, зокрема за програмою ЄС Ukraine Facility, а також недовиконання Україною окремих цільових показників щодо реформ.
Це має дуже практичний наслідок. Коли країна не отримує зовнішній ресурс у запланований час, держава змушена активніше залучати внутрішні запозичення або використовувати кошти єдиного казначейського рахунку. Для громад це означає меншу передбачуваність: програми можуть стартувати пізніше, платежі можуть зміщуватися, а частина рішень — відкладатися до уточнення фінансового ресурсу.
Для Верховної Ради це питання не лише бюджетного контролю, а й контролю за виконанням реформ. Якщо кошти Ukraine Facility залежать від конкретних показників, парламентський нагляд має бачити не тільки факт надходження або ненадходження грошей, а й причину: який показник не виконано, хто відповідальний, який строк виправлення і який вплив це має на громади.
Оборона і військові виплати: головний тиск на бюджет
Видатки головних розпорядників сектору безпеки й оборони становили 788,7 млрд грн. Порівняно з першим кварталом 2025 року вони менші на 67,2 млрд грн. Але видатки на грошове забезпечення військовослужбовців зросли на 47,9 млрд грн.
Рахункова палата оцінює, що фактична потреба у видатках на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця року на 365,6 млрд грн більша, ніж заплановано на 2026 рік. Це один із найважливіших бюджетних сигналів року.
Для громад це також має прямий вплив. У багатьох містах і селах родини військових — це частина місцевої економіки. Виплати військовим повертаються в громади через споживання, оплату житла, підтримку дітей, лікування, реабілітацію, волонтерську допомогу. Коли держава шукає додатковий ресурс на оборону, це не тільки про фронт. Це і про тил, який живе навколо фронту.
Резервний фонд: майже весь ресурс розподілений уже на початку року
У січні — березні Уряд розподілив 96,3 % річного обсягу резервного фонду державного бюджету. При цьому 38 % коштів, за оцінкою Рахункової палати, спрямовано на заходи, що не відповідають меті фонду.
Для воєнної країни резервний фонд — це не запас «на всяк випадок». Це ресурс для ситуацій, які можуть виникнути завтра: масовані обстріли енергетики, руйнування мостів, аварії на водогонах, евакуація людей, термінові ремонти об’єктів життєзабезпечення.
Якщо майже весь резерв розподілено вже у першому кварталі, громади мають підстави ставити питання: що буде, якщо влітку або восени виникне нова хвиля руйнувань ? Чи буде ресурс для швидкої реакції ? Чи знову доведеться чекати окремих рішень, погоджень і перерозподілів ?
Ризик для громад: коли резервний фонд витрачається надто швидко, місцеве самоврядування втрачає впевненість, що держава зможе оперативно підтримати громаду після нової атаки, аварії або критичної інфраструктурної проблеми.
Бюджетні паспорти: коли затримка в Києві стає проблемою на місці
Окрема проблема — несвоєчасне затвердження порядків використання коштів і паспортів бюджетних програм. Через це не проведено запланованих видатків і не надано кредитів загалом на 10,7 млрд грн.
Для центрального апарату це може виглядати як процедурна затримка. Для громади — це зупинений або не розпочатий проєкт. Наприклад, школа чекає обладнання, лікарня чекає модернізацію, комунальне підприємство чекає фінансування, підрядник не виходить на об’єкт, а мешканці чують звичне: «кошти передбачені, але механізм ще не затверджено».
Саме тут бюджетна дисципліна перестає бути формальністю. Якщо гроші закладені, але не можуть працювати через відсутність документів, держава втрачає не тільки час. Вона втрачає довіру людей, які бачать потребу щодня, але не бачать результату.
Руслан Шамрін — депутат Криворізької міської ради, член Постійної комісії Криворізької міської ради з питань реалізації стратегії розвитку міста та інвестицій — розглядає такі бюджетні висновки насамперед через призму спроможності місцевого самоврядування.
На його думку, для громад головна проблема не лише в тому, скільки коштів передбачено у державному бюджеті. Ключове питання — чи можуть ці кошти вчасно перетворитися на рішення на місці. Бо громада не живе річними бюджетними рядками. Вона живе щоденними потребами: вода, тепло, транспорт, укриття, школа, лікарня, допомога ВПО, підтримка родин військових, ремонти після обстрілів, підготовка до зими.
«Для місцевої громади державний бюджет — це не абстрактний документ. Це або відремонтована дорога до лікарні, або відкладений ремонт. Це або генератор у критичному об’єкті, або чергова аварійна нарада. Це або прогнозовані правила для розвитку міста, або ручне очікування чергового рішення з центру», — така логіка регіонального аналізу особливо важлива для промислових і прифронтових територій.
Для Кривого Рогу і Криворізького регіону це має окрему вагу. Промислові громади одночасно тримають економічну базу, приймають внутрішньо переміщених осіб, підтримують оборону, модернізують критичну інфраструктуру і живуть під постійним ризиком атак. Якщо державні програми затримуються через паспорти, порядки, розподіли або недоотримання зовнішнього фінансування, місцева влада змушена або перекривати прогалини власними ресурсами, або відкладати рішення, які люди очікують уже сьогодні.
Тому бюджетний контроль має оцінюватися не лише за формулою «план — факт», а й за формулою «державне рішення — вплив на громаду — вплив на людину». Саме ця логіка дозволяє побачити, чи працює бюджет як інструмент стійкості, а не лише як звітність.
Місцеві бюджети: більше трансфертів, але більше залежності
У першому кварталі трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам становили 55,1 млрд грн. Це більше, ніж торік, але менше плану на квартал. Основне зростання пов’язане з освітньою субвенцією та доплатами педагогічним працівникам.
Для звичайної громади це означає, що держава підтримує базові видатки, але місцеве самоврядування залишається залежним від своєчасності рішень центральної влади. Якщо субвенція приходить із затримкою або розподілена не в повному обсязі, громада має або тимчасово перекривати потребу власними коштами, або відкладати видатки.
Доходи місцевих бюджетів у першому кварталі зросли до 204,9 млрд грн. Але доходи без трансфертів становили 149,7 млрд грн, а їхня частка у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів зменшилася. Це означає посилення фінансової залежності місцевого рівня від державного бюджету.
Для прифронтових, промислових і приймаючих громад це небезпечний тренд. Такі громади мають більші витрати на безпеку, соціальну підтримку, аварійні ремонти, комунальну інфраструктуру та допомогу людям, які втратили житло або роботу через війну. Але їхня спроможність швидко реагувати залежить від того, наскільки прогнозованими є державні трансферти.
Формула впливу на громаду
1. Держава затримує рішення — громада не може почати програму.
2. Громада відкладає видатки — люди не отримують послугу або інфраструктурне рішення.
3. Ціни зростають — той самий обсяг робіт стає дорожчим.
4. Довіра падає — мешканці бачать не бюджетний процес, а відсутність результату.
Публічні інвестиції: відставання, яке видно на землі
Рахункова палата також звертає увагу на значне відставання у реалізації публічних інвестиційних проєктів. Видатки та надання кредитів для таких проєктів були на 20,2 млрд грн, або 88,2 %, менші плану на січень — березень.
Це особливо болюча тема для громад. Публічні інвестиції — це не «інвестиції в майбутньому колись». Це лікарні, енергетична інфраструктура, водопостачання, транспортні вузли, житло, об’єкти відновлення. Коли такі проєкти не стартують або відстають, громада втрачає можливість не просто відновлюватися, а ставати сильнішою.
У воєнний час відкладений інфраструктурний проєкт часто означає додаткову вразливість. Не модернізована підстанція — це ризик блекауту. Не відновлений водогін — ризик аварії. Не завершений медичний об’єкт — менша спроможність лікувати. Не профінансоване житло — довше очікування для людей, які втратили дім.
Борг: держава перекриває паузу партнерів внутрішніми ресурсами
Через недоотримання зовнішніх запозичень держава активніше залучала внутрішні ресурси. Внутрішні запозичення перевищили план на квартал на 77,5 %. Це допомогло перекрити касові потреби, але водночас збільшило боргове навантаження.
Державний і гарантований державою борг зріс до 9 трлн 233 млрд грн. Частка боргу в іноземній валюті зросла до 79,1 %. Для бюджету це означає більшу залежність від курсу. Для громад — ризик, що майбутні бюджетні періоди матимуть менше простору для розвитку, бо дедалі більше ресурсу потрібно буде спрямовувати на боргові зобов’язання.
Що має змінитися
Рахункова палата рекомендує Уряду забезпечити своєчасне затвердження паспортів бюджетних програм, використовувати резервний фонд лише для справді непередбачених видатків, активізувати використання коштів фондів декарбонізації та розвитку водного господарства, провести моніторинг залишків спеціального фонду і не допустити зростання простроченої бюджетної заборгованості.
Для громад це означає просту вимогу: державні гроші мають не лежати в бюджетній системі, а працювати там, де є потреба — у школі, лікарні, водоканалі, критичному об’єкті, дорозі, укритті, житлі для людей, які постраждали від війни.
Перший квартал 2026 року показав: український бюджет залишається керованим, але його запас міцності не безмежний. Держава має доходи, підтримку партнерів і внутрішні ресурси, але кожна затримка зовнішнього фінансування, кожен незатверджений паспорт бюджетної програми і кожне рішення щодо резервного фонду не за призначенням зменшують здатність системи швидко реагувати.
Для місцевих громад головний запит — передбачуваність. Вони можуть працювати в умовах війни, можуть перерозподіляти ресурси, можуть шукати партнерів і співфінансування. Але вони не можуть ефективно планувати, коли державні програми затримуються, правила змінюються, а гроші приходять не тоді, коли потреба найгостріша.
Тому парламентський контроль за бюджетом має вимірювати не тільки виконання плану у відсотках. Він має відповідати на питання: що це означає для конкретної громади і конкретної людини ? Чи стала держава швидшою ? Чи дійшли кошти до місця потреби ? Чи не втрачено час, який у воєнній Україні часто дорожчий за гроші ?
«Бюджет першого кварталу показав: Україна фінансово тримається. Але для громад важливо не тільки те, що кошти передбачені. Важливо, щоб вони вчасно доходили до людей, об’єктів і рішень, які тримають країну щодня».
Джерело даних: Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання Закону про Державний бюджет України на 2026 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 09.06.2026 № 18-3.
