ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ · КЛІМАТИЧНА ПОЛІТИКА · АНАЛІТИКА
Європейський Союз зберігає курс на кліматичну нейтральність, але переглядає інструменти її досягнення: відкладає ETS2, дозволяє міжнародні вуглецеві кредити, пом’якшує вимоги до автопрому, змінює резерви вуглецевого ринку та спрощує CBAM.
Для України цей поворот створює не дозвіл зупинитися, а вимогу швидше побудувати власну систему обліку, торгівлі квотами й підтримки промислової модернізації.
Екологічний баланс Європи
ЦІЛЬ ЄС
–90%
чистих викидів до 2040 року
ГНУЧКІСТЬ МАРШРУТУ
До 5% міжнародних вуглецевих кредитів із 2036 року, перенесення ETS2 на 2028 рік і додаткові резерви для стабілізації вуглецевого ринку.
НЕЗМІННЕ ЯДРО
Щонайменше 85% скорочень мають відбутися всередині ЄС. Кліматична нейтральність до 2050 року залишається законодавчою ціллю.
СИГНАЛ ДЛЯ УКРАЇНИ
Європейська гнучкість працює всередині системи контролю. Україні спочатку необхідно створити власні MRV, реєстр квот, ринок і фінансові запобіжники.
Ціль залишається твердою. Гнучкішими стають строки, інструменти та розподіл навантаження.
Після кількох років, коли європейська кліматична політика асоціювалася передусім із новими обмеженнями, ЄС переходить до складнішої моделі. Кліматична нейтральність до 2050 року залишається законом. Ціль на 2040 рік — скорочення чистих викидів на 90% — також збережена. Змінюється не напрямок, а маршрут.
Європа намагається одночасно декарбонізувати промисловість, не втратити виробництво, стримати ціни на енергію, захистити домогосподарства і витримати глобальну конкуренцію. Саме тому політичну мову Green Deal дедалі частіше доповнює мова конкурентоспроможності, технологічної нейтральності та пропорційності регулювання.
Це важлива різниця. ЄС дозволяє собі гнучкість після того, як створив систему вимірювання викидів, ринки квот, контроль, реєстри, фінансові фонди та відповідальність за порушення. Україна поки що лише вибудовує цю інфраструктуру. Тому механічне копіювання європейських послаблень без європейської спроможності контролювати їх перетворить гнучкість на правову прогалину.
Що саме змінює Європейський Союз
1. Досягнення цілі 2040 року стає менш лінійним
Від 2036 року досягненню цілі можуть сприяти високоякісні міжнародні вуглецеві кредити. Їхній максимальний внесок обмежений 5% чистих викидів ЄС 1990 року. Отже, щонайменше 85% скорочень мають відбутися всередині Союзу.
Передбачаються також постійні поглинання вуглецю для компенсації залишкових викидів у секторах, де повна декарбонізація технологічно надзвичайно складна, та більша взаємозамінність інструментів між секторами.
2. ETS2 відкладається до 2028 року
Новий ринок викидів для будівель, дорожнього транспорту й додаткових секторів мав запрацювати у 2027 році. Запуск перенесено на 2028-й, щоб держави-члени встигли підготувати адміністрування та захистити вразливі домогосподарства від цінового удару.
Це показує, що соціальна політика є частиною кліматичної політики. Вуглецева ціна без компенсацій, енергоефективності, доступного транспорту та допомоги людям із низькими доходами швидко перетворюється на політичну кризу.
3. Автопрому дають більше часу і способів виконання цілей
Виробники легкових автомобілів і фургонів можуть усереднювати показники за 2025–2027 роки, а не звітувати про відповідність окремо за кожний рік. Єврокомісія також запропонувала змінити ціль для нових автомобілів на 2035 рік зі 100% до 90% скорочення викидів, компенсуючи решту сталими видами палива та використанням низьковуглецевої сталі, виробленої в ЄС.
Для важких вантажівок, автобусів і туристичних автобусів уже ухвалено тимчасові правила, які полегшують накопичення виробниками вуглецевих кредитів у 2025–2029 роках. Це не скасовує цілі, але дозволяє вирівняти траєкторію її виконання.
4. Резерви ETS мають сильніше стримувати стрибки ціни
Єврокомісія запропонувала припинити автоматичне анулювання частини квот у резерві стабільності ETS1. Це збереже додатковий запас квот, який за потреби можна буде повернути на ринок, збільшити пропозицію та знизити надмірний ціновий тиск на підприємства.
Для ETS2 попередньо погоджено можливість вивільняти по 40 мільйонів квот двічі на рік у разі спрацювання цінового механізму. Державам-членам також дозволяють повторно спрямовувати аукціонні доходи на кліматичні й енергетичні заходи у відповідних секторах.
5. CBAM спрощується для малих обсягів, але не зникає
Для імпортерів запроваджено єдиний поріг у 50 тонн CBAM-товарів на рік. Компанії, які не перевищують його, звільняються від частини зобов’язань. За оцінкою ЄС, спрощення охопить не більше 1% вбудованих в імпорт викидів.
Для великих постачальників сталі, цементу, алюмінію, добрив, водню та електроенергії принцип залишається незмінним: чим більший вуглецевий слід продукції, тим дорожчим стає її доступ до ринку ЄС.
Європейська формула переходу
Ціль: кліматична нейтральність не переглядається.
Механізм: більше часу, кредитів, резервів і міжсекторальної гнучкості.
Запобіжник: вимірювання викидів, реєстри, контроль і відповідальність.
Результат: декарбонізація без руйнування промислової бази та соціальної довіри.
Українська реальність: CBAM уже діє, а СТВ ще готується
Фінальна фаза CBAM почалася 1 січня 2026 року. Водночас затверджений українським урядом план передбачає запуск першого операційного етапу національної системи торгівлі квотами лише з 2028 року. Другий етап має розпочатися не раніше ніж через три роки після припинення або скасування воєнного стану.
Це означає, що український експорт уже працює в умовах європейської вуглецевої ціни, тоді як власний ринок квот, реєстр і повний набір фінансових механізмів ще не функціонують.
7 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15386 про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Станом на 14 липня він опрацьовується в Комітеті з питань екологічної політики та природокористування. Паралельно парламентський План законопроєктної роботи передбачає внесення урядового проєкту у вересні.
Таким чином, парламент отримує не лише можливість швидко створити СТВ, а й ризик двох неузгоджених законодавчих траєкторій. Конкуренція законопроєктів допустима. Конкуренція реєстрів, методик, органів контролю та строків — небезпечна.
ЕКОЛОГІЧНИЙ МАРШРУТ УКРАЇНИ
Від викиду до відновлення громади
1
ПРОМИСЛОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ
Металургія формує близько 91% українського експорту, що підпадає під CBAM.
2
ВИМІРЮВАННЯ І ПЕРЕВІРКА
MRV має встановити фактичний вуглецевий слід кожної установки та захистити систему від фіктивних скорочень.
3
ЦІНА ВУГЛЕЦЮ
СТВ створює українську ціну квоти, а CBAM визначає вартість доступу вуглецеємної продукції до ринку ЄС.
4
ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ У ПЕРЕХІД
Доходи від квот мають фінансувати чисті технології, енергоефективність і модернізацію підприємств.
5
РЕЗУЛЬТАТ ДЛЯ ЛЮДИНИ І ГРОМАДИ
Чистіше повітря, стійке виробництво, збережені робочі місця та нова економіка промислових регіонів.
Для Кривого Рогу кліматична політика — це вже економіка війни
За даними, озвученими під час урядового діалогу з бізнесом, близько 91% українського експорту, який підпадає під CBAM, становить металургійна продукція. Для Кривого Рогу це не абстрактна дискусія про європейські директиви. Це питання вартості української сталі, завантаження підприємств, податків громад, робочих місць і здатності промислового регіону фінансувати відновлення.
Українська металургія одночасно переживає руйнування енергетичної інфраструктури, дефіцит потужності, складну логістику, високі воєнні ризики та необхідність інвестувати в низьковуглецеві технології. Урядовий портал попереджає, що з липня 2026 року до CBAM додається можливість застосування тарифних квот до української сталі та мит до 50% на обсяги понад квоту.
Для працівника металургійного підприємства це означає просту річ: якщо держава не допоможе підприємствам виміряти викиди, підтвердити їх скорочення і профінансувати модернізацію, європейська кліматична політика відчуватиметься не як чистіше повітря, а як скорочення замовлень і невпевненість у роботі.
Саме тому доходи від майбутніх українських аукціонів квот не можна розчиняти в загальному бюджеті. Вони мають працювати на модернізацію металургії, енергоефективність, чисту енергетику, перекваліфікацію працівників і справедливу трансформацію промислових громад.
Що парламент має закласти в українську СТВ
1. Достовірне MRV. Жодна квота не повинна існувати без перевірених даних про фактичні викиди. Воєнні винятки мають бути вузькими, строковими та контрольованими.
2. Єдиний захищений реєстр. Право власності на квоти, їх передача, анулювання та використання повинні бути прозорими й захищеними від маніпуляцій.
3. Передбачувана ціна. Україні потрібен механізм стабільності, який не дозволить ані обвалити ціну квоти, ані створити неконтрольований ціновий шок для промисловості.
4. Захист від витоку вуглецю. Тимчасова підтримка вразливих секторів має залежати від планів модернізації, а не перетворюватися на безстрокову компенсацію за високі викиди.
5. Цільове використання доходів. Кошти від квот мають фінансувати декарбонізацію, енергетичну стійкість, громади та справедливий перехід.
6. Сумісність із CBAM. ЄС повинен визнавати вуглецеву ціну, фактично сплачену в Україні, а українські виробники — отримати зрозумілий порядок такого зарахування.
7. Регулярне оновлення законодавства. Українська модель має враховувати не вчорашню редакцію ETS, а зміни, які ЄС ухвалює у 2026 році та готуватиме після 2030-го.
Українська позиція не повинна зводитися до прохання повністю звільнити країну від CBAM. Постійний виняток не модернізує підприємства і не готує їх до членства в ЄС. Натомість потрібна договірна модель воєнного переходу.
Визнання воєнних обставин: спеціальні перехідні строки для виробництв, що постраждали від атак, окупації, енергетичного дефіциту або втрати логістики.
Доступ до фінансування: окреме вікно для української промисловості в європейських механізмах декарбонізації та відновлення.
Зарахування української ціни вуглецю: прозора процедура визнання фактично сплачених платежів під час визначення CBAM-зобов’язань.
Україна як джерело якісних кредитів: відновлення лісів, деградованих земель, енергетики та промисловості може створювати перевірені проєкти в межах Паризької угоди.
Єдиний календар із переговорами про вступ: строки СТВ, CBAM і промислової модернізації мають бути пов’язані з реальною готовністю України імплементувати екологічне acquis.
Гнучкість має бути оплачена відповідальністю
ЄС визнає, що кліматичний перехід не може будуватися лише на заборонах і дедлайнах. Йому потрібні промислова політика, соціальні компенсатори, ринкові резерви, технології та політична довіра.
Для України це особливо важливо. Війна об’єктивно потребує перехідних рішень. Але воєнний виняток має купувати час для модернізації, а не закріплювати відставання. Кожне відтермінування повинно мати дату завершення, вимірюваний результат і джерело фінансування наступного кроку.
«Європейська гнучкість — це право обирати ефективніший шлях до кліматичної цілі. Українська помилка почнеться тоді, коли ми спробуємо використати її як право не будувати саму систему. Наше завдання — захистити промисловість не від модернізації, а від модернізації без фінансування, правил і справедливого переходу».
