Новини сайту

Бучанська громада пережила російську окупацію, загибель мирних жителів і пошкодження понад трьох тисяч будівель. Тепер вона має не лише відновлювати житло, школи та інфраструктуру, а й доводити мешканцям і міжнародним партнерам, що кожен актив має власника, вартість та прозору історію. Аудит Рахункової палати показав: саме з цією фінансовою видимістю виникла системна проблема.

У заголовках про аудит цифра 1,812 млрд грн легко може перетворитися на сенсацію про «зниклі гроші». Але звіт Рахункової палати не встановлює ані зникнення майна на цю суму, ані автоматичного збитку бюджету, ані розкрадання. Він фіксує інше: сукупна вартість активів у фінансовій звітності групи головних розпорядників була занижена на 1 812,13 млн грн через невідображення, неправильну класифікацію або помилки обліку.

Для мирної громади це було б серйозною управлінською вадою. Для Бучі — однієї з найбільш постраждалих від російської окупації та руйнувань громад Київщини — це вже питання якості відбудови. Там, де потрібно одночасно ремонтувати житло, школи, дороги, котельні, мережі й укриття, неповний баланс означає неповну карту ресурсів, ризик дублювання рішень і слабшу позицію громади під час перевірки нового проєкту партнером.

Буча після окупації: коли баланс стає картою відбудови

За Програмою відновлення Бучанської міської територіальної громади, під час окупації, за попередніми даними, загинули 419 мирних жителів, а активні бойові дії пошкодили понад 3 000 будівель. За кожною цифрою — конкретний будинок, клас у школі, ділянка дороги, котельня, автомобіль комунальної служби або сім’я, яка чекає на повернення до нормального життя.

У такій громаді облік не закінчується в кабінеті бухгалтера. Якщо міжнародний партнер готовий профінансувати відновлення ліцею, йому потрібно розуміти: кому належать будівля і земля, якою є їхня балансова вартість, які роботи вже виконані, яке обладнання було отримане як допомога, хто утримуватиме об’єкт після завершення проєкту. Коли ці відомості розпорошені між різними юридичними особами або не відображені належно, перевірка стає довшою, ризики — вищими, а рішення про фінансування — складнішим.

Це не означає, що кожна помилка в балансі автоматично зупиняє грант. Але чим слабша доказова база громади, тим більше часу і додаткових умов потребує партнерська перевірка. Для мешканця це може означати не абстрактну затримку документа, а ще одну зиму без відновленої будівлі, ще один навчальний рік у тимчасовому приміщенні або відкладений ремонт мережі.

1,812 млрд грн: з чого складається викривлення

Найбільша частина стосується землі. Бучанська міська рада не відобразила у складі основних засобів передані в оренду земельні ділянки з нормативною грошовою оцінкою 1 141,57 млн грн. Право власності було зареєстроване, орендні відносини існували, але в балансі ради цей актив не був показаний.

Ще 671,80 млн грн — внески до статутного, пайового та додаткового капіталів комунальних підприємств, які не були відображені як довгострокові фінансові інвестиції. Для громади це принципово: комунальне підприємство — не окрема фінансова планета. Кошти й майно, передані йому власником, мають залишатися видимими в загальній картині публічних активів.

До сукупного викривлення також увійшли 22,79 млн грн незавершених капітальних інвестицій, 12,45 млн грн запасів і завищена на 15,30 млн грн дебіторська заборгованість. Окремо аудит виявив проблеми з транспортом, амортизацією, гуманітарною допомогою, проєктною документацією та двома квартирами Відділу освіти.

У воєнній громаді це особливо відчутно. Автомобіль може використовуватися для оборони або евакуації, гуманітарне обладнання — підтримувати школу чи комунальну службу, а проєкт системи оповіщення — бути частиною безпеки населення. Передача ресурсу для нагальної потреби не повинна робити його фінансово невидимим.

Освіта: як ручне нарахування створило помилку на 29,42 млн грн

У Відділі освіти не функціонувала автоматизована програма нарахування амортизації, тому відповідальні працівники робили розрахунки вручну. Наслідком стало заниження накопиченого зносу на 29,42 млн грн і відповідне завищення балансової вартості основних засобів.

Після придбання програми Відділ освіти під час аудиту перерахував дані й скоригував 11,17 млн грн. Неврегульованими залишилися 18,25 млн грн, зокрема через неправильне визначення строків корисного використання і застосування методу амортизації. Строк виконання рекомендації — до 31 грудня 2026 року.

Цей епізод показує межі формальної цифровізації. Придбати програму недостатньо. Потрібні налаштовані алгоритми, якісне перенесення даних, навчання персоналу, регулярна інвентаризація і контроль результату. Інакше цифровий інструмент лише швидше переноситиме старі помилки у нові звіти.

309,35 млн грн трансфертів: де закінчується відповідальність громади

Окремий блок аудиту стосується 309,35 млн грн, перерахованих комунальним підприємствам та установам. Трансферти були показані у бюджетній звітності, але не розкриті у звіті про фінансові результати міської ради.

Рахункова палата пов’язує це з нормативною неврегульованістю, а не лише з діями місцевих бухгалтерів. Саме тому рекомендацію адресовано Кабінету Міністрів: доручити Міністерству фінансів визначити порядок відображення таких асигнувань у фінансовій звітності головного розпорядника.

Це важлива межа відповідальності. Громада повинна виправляти власні процедури, але не може самостійно усунути суперечність між системами звітування, створеними державою. Якщо одна операція по-різному відображається у бюджетній та фінансовій картинах, зрозуміле правило має встановити Уряд.

Головна системна вада: бюджет громади є, а єдиного балансу немає

У Бучанській громаді діють шість юридичних осіб — міська рада та п’ять виконавчих органів. Кожна веде облік, має власний баланс і подає фінансову звітність Казначейству. Але вони не є контролюючими суб’єктами одна щодо одної, тому повна консолідована звітність від імені громади як єдиного власника не складається.

Отже, мешканець може побачити, скільки бюджет отримав і витратив, але не має одного документа з відповіддю на інше базове питання: що належить громаді після всіх витрат, передач, гуманітарних надходжень і капітальних інвестицій? Для відбудови це критично, бо фінансування має завершуватися не актом виконаних робіт, а появою належно облікованого суспільного активу.

Прозорість — це інфраструктура довіри

За оцінкою Ігоря Жданюка, прозора відбудова починається раніше за тендер. Її основа — інвентаризація потреб, юридично визначений власник, достовірна балансова вартість, перевірена історія попереднього фінансування, зрозумілий план утримання об’єкта та відкритий моніторинг результату.

Саме таку логіку закладають сучасні механізми відновлення. DREAM дає партнерам можливість бачити проєкт на всіх етапах, а Світовий банк прямо пов’язує прозорість і відкритий діалог зі збереженням довіри донорів. Проте цифрова платформа не може замінити якісний первинний облік. Якщо в систему завантажено неповні або суперечливі дані, прозорим стає лише маршрут помилки.

Європейська модель: громада як суб’єкт, а не сума установ

Рахункова палата наводить приклади Німеччини, Франції, Італії, Польщі та Чехії, а також окремо європейський досвід Норвегії, яка не є членом ЄС. Інституційні моделі різняться, але базова логіка спільна: муніципалітет або комуна є суб’єктом, від імені якого органи управляють майном і складають фінансову звітність.

Для України це не заклик механічно скопіювати чужу юридичну конструкцію. Потрібна власна модель, у якій жителі, територія, органи управління, майно, доходи, борги та відповідальність складаються в одну зрозумілу публічну систему.

Законодавчий перехід має бути оцінений до ухвалення: скільки коштуватимуть інвентаризація й оцінка активів, як переноситимуться дані, хто підписуватиме консолідовану звітність, які ІТ-системи потрібно поєднати, де громади візьмуть фахівців і як уникнути подвійного обліку. Без оцінки впливу правильна політична ідея може стати надмірним адміністративним навантаженням.

Парламентський вимір: розподілити повноваження замало

План законопроєктної роботи Верховної Ради на 2026 рік передбачає законодавче розмежування повноважень між рівнями публічного врядування за принципом субсидіарності. Урядовий законопроєкт № 14412 Верховна Рада 7 квітня 2026 року прийняла за основу. Станом на початок серпня він готується до другого читання.

Документ визначає рівні врядування, принципи розподілу власних і делегованих повноважень, координацію та вимоги до ресурсного забезпечення. Це важливий крок, але аудит Бучі ставить суміжне питання: недостатньо визначити, хто що робить. Потрібно також визначити, хто представляє громаду як власника, хто складає єдиний баланс і хто відповідає за достовірність повної фінансової картини.

Рахункова палата рекомендує Уряду підготувати законодавче врегулювання консолідованої фінансової звітності територіальної громади. Цю роботу потрібно синхронізувати із законопроєктом № 14412 та подальшими змінами до Бюджетного кодексу і галузевих законів. Інакше Україна може отримати новий розподіл повноважень, але залишити стару систему розпорошених балансів.

Що має містити законодавче рішення

Що вже виправлено — і чому аудит не можна читати як вирок

Звіт фіксує не лише помилки, а й реакцію громади. У першому півріччі 2026 року міська рада поновила в обліку автомобілі та донарахувала знос, відобразила незавершені капітальні інвестиції, скоригувала частину запасів і дебіторської заборгованості, внесла зміни до облікової політики. Відділ освіти придбав програмне забезпечення і частково виправив амортизацію.

Це важливий сигнал: аудит уже став інструментом змін. Але коригування окремих рядків не усуває системної причини. Поки громада не має єдиного консолідованого балансу, нові розбіжності можуть з’явитися в іншому відділі, комунальному підприємстві або наступному проєкті відбудови.

Тому чесна оцінка має бути подвійною. Бучанська влада відповідає за повноту інвентаризації, облікову політику, роботу програм і виконання рекомендацій. Уряд та парламент відповідають за те, щоб місцева система мала несуперечливі правила й законний механізм єдиної звітності.

Шість контрольних питань до 31 грудня 2026 року

Більшість рекомендацій мають бути виконані до кінця 2026 року. Публічним продовженням аудиту повинен стати не звіт у стилі «заходи вжито», а перевірювана карта: що поставлено на баланс, що виправлено, що залишається невиконаним, хто відповідальний і як зміни вплинули на конкретні проєкти відбудови.

Аудит Бучі не дає підстав говорити про автоматичну втрату або розкрадання 1,812 млрд грн. Він показує іншу, не менш важливу проблему: реальні активи, інвестиції та допомога не складалися в повну й узгоджену фінансову картину.

Для громади, яка відновлюється після окупації та масштабних руйнувань, це не технічна дрібниця. Прозорість активів визначає, чи може громада обґрунтувати проєкт, пройти перевірку, уникнути подвійного фінансування, забезпечити утримання об’єкта і показати мешканцям результат.