Новини сайту

У перші місяці великої війни цінність міжнародного партнерства українського міста можна було вимірювати дуже конкретно: генераторами, автомобілями, медикаментами, обладнанням, гуманітарними вантажами.

Це було необхідно. І залишається необхідним.

Але чим ближче Україна підходить до наступного етапу — від аварійного виживання до системного відновлення та європейської інтеграції, — тим складнішим стає питання про роль міст-партнерів.

Саме з цієї точки варто дивитися на партнерство Кривого Рогу з французьким Ам’єном.

6 червня 2025 року міста формалізували відносини меморандумом про дружбу, співпрацю, підтримку та розвиток відносин. Серед заявлених напрямів — культура, освіта і підтримка реконструкції.

На перший погляд, це стандартний дипломатичний набір.

Але за цими словами можна побачити значно більшу можливість.

Ам’єн цікавий Кривому Рогу не тому, що це ще одне французьке місто, готове підтримувати Україну. Його цінність — у досвіді перетворення окремих міських політик на довготривалі системи: реконструкція проблемних районів, університетська медицина, культурні та креативні індустрії, освіта, партисипативне бюджетування й екологічна адаптація.

Офіційний сайт міста-партнера

Для порівняння важливо враховувати саме Amiens Métropole. Значна частина стратегічних функцій — економічний розвиток, великі проєкти, культура, інновації та інші напрями — реалізується не лише мерією Ам’єна, а на рівні міжмуніципального об’єднання. Це вже перший урок для України: європейська громада не обов’язково вирішує кожне стратегічне завдання самостійно.

Ам’єн: не французька листівка

Ам’єн легко було б представити через собор, історичний центр, канали, Жуля Верна та культурну спадщину.

Для туристичного тексту цього було б достатньо. Для наших статей — ні.

За фасадом історичного французького міста є територія, яка десятиліттями вирішує цілком знайомі українським містам проблеми: нерівність між районами, старіння житла, модернізація публічних просторів, транспортна доступність, соціальна інтеграція, екологічна трансформація та пошук нової економіки.

Саме тому особливо показовим є досвід реконструкції районів Amiens Nord, Étouvie та Pierre-Rollin.

Йдеться не про косметичний ремонт. Програма міського оновлення передбачала понад 360 млн євро інвестицій, а французька Національна агенція міського оновлення ANRU надала понад 78 млн євро грантового фінансування. До фінансової конструкції були залучені місто, Amiens Métropole, житлові оператори, регіон та інші партнери.

Для Кривого Рогу це питання вже не теоретичне

Після війни Кривий Ріг матиме величезний список потреб: вода, тепло, енергетика, житло, лікарні, школи, транспорт, пошкоджені будівлі, зношені мережі, безбар’єрність, укриття, екологічна модернізація та реконструкція промислових територій.

Якщо кожну проблему перетворювати на окремий запит до державного бюджету або міжнародного донора, місто ризикує отримати десятки не пов’язаних між собою проєктів.

Французький досвід пропонує іншу логіку: спочатку визначається територія та її проблема. Потім формується комплексний проєкт. І вже навколо нього збираються різні джерела фінансування та відповідальні інституції.

Для Кривого Рогу це може означати не «ремонт двадцяти об’єктів», а повну регенерацію одного району:

Тоді відбудова перестає бути каталогом будівельних робіт. Вона стає міською політикою.

Ам’єн не повинен залишатися лише донором Кривого Рогу

Під час війни гуманітарна допомога залишається необхідною. Генератори, медичне обладнання, транспорт, матеріали для критичної інфраструктури — це не символічні жести, а практична підтримка міста, яке продовжує жити під російськими атаками.

Але потенціал партнерства значно більший за гуманітарний канал.

Фінансові можливості будь-якого окремого європейського муніципалітету обмежені. Ам’єн не може профінансувати відбудову великого українського промислового міста — і саме так не варто формулювати завдання партнерства.

Натомість французьке місто може допомогти Кривому Рогу увійти до значно ширшої інституційної системи: університети, лікарні, професійні муніципальні мережі, французькі державні інституції, експертні організації, спільні заявки, національні та європейські програми.

І, можливо, найважливіше — створити репутаційний міст між українською громадою та європейськими інституціями.

Медицина: партнерство, яке може стати практичним

Один із найсильніших напрямів — медицина.

CHU Amiens-Picardie — університетський госпітальний центр, який поєднує лікування, освіту, наукові дослідження та регіональну медичну функцію.

Його проєкт розвитку на 2025–2029 роки акцентує територіальну доступність медичної допомоги, профілактику, інновації, навчання, дослідження та співпрацю медичних установ.

Для Кривого Рогу війна вже змінила медичне навантаження:

Саме тут партнерство може вийти далеко за межі передачі обладнання.

Спільні програми лікарень, навчання лікарів і медсестер, телемедицина, реабілітація, обмін протоколами, університетські програми, дослідження травми війни, менеджмент лікарень і підготовка до надзвичайних ситуацій здатні створити зв’язок між медичними інституціями на десятиліття.

Але тут Європа може навчатися і у Кривого Рогу

У серії моїх публікацій я принципово не перетворюю європейського партнера на вчителя, а Кривий Ріг — на учня.

Французька лікарня може мати технологічну перевагу. Але скільки лікарень Західної Європи мають практичний досвід одночасної роботи з масовими пораненнями, ракетною загрозою, перебоями енергопостачання, необхідністю укриття пацієнтів і персоналу та постійною готовністю до нового удару?

Для Кривого Рогу це вже не навчальна симуляція. Це практика. Саме тому медичний обмін має бути двостороннім.

Культура після війни — розкіш чи частина нової економіки?

Для промислового Кривого Рогу це питання звучить особливо гостро.

Коли потрібно відновлювати воду, дороги, лікарні, житло та енергетику, навіщо місту інвестувати у культуру?

Досвід Ам’єна пропонує менш очевидну відповідь.

У 2025 році Amiens Métropole затвердила окрему стратегію розвитку культурних і креативних індустрій. За даними метрополії, на території цього сектору вже працює близько 680 структур.

До цього економічного контуру входять аудіовізуальне виробництво, цифровий контент, дизайн, архітектура, культурне підприємництво, освіта, творчі професії та інші види діяльності, де культура перетинається з технологіями й бізнесом.

Одним із флагманських проєктів має стати Plateforme innovante des images et de la création — PIC, відкриття якої заплановане на 2027 рік.

Місто не лише фінансує споживання культури. Воно намагається створити середовище, у якому культура генерує компетенції, підприємства, продукти та робочі місця.

Для Кривого Рогу це не означає спробу замінити металургію креативними індустріями. Це було б і нереалістично, і економічно безвідповідально.

Але промислове місто може мати більше ніж одну економічну ідентичність.

Дитина як індикатор європейського міста

Ще один показовий французький кейс — мистецька та культурна освіта.

У 2024–2025 навчальному році відповідними програмами Amiens Métropole було охоплено понад 2 600 дітей.

У 2026 році метрополія запустила окремий інструмент спостереження за мистецькою та культурною освітою, щоб картувати практики й оцінювати охоплення.

Це показує різницю між заходом і політикою.

Провести фестиваль можна один раз. Політика починається тоді, коли місто знає, скільки дітей отримали доступ, у яких районах вони живуть, які школи залишаються поза програмою і що потрібно змінити наступного року.

Один мільйон євро, яким розпоряджаються мешканці

У 2026 році Ам’єн проводить уже шостий цикл партисипативного бюджету.

На нього передбачено 1 млн євро.

При цьому 400 тис. євро зарезервовано для проєктів, пов’язаних із природою в місті та адаптацією до зміни клімату, а ще 100 тис. євро — для дитячого бюджету.

Тобто місто не просто запитує: «Що ви хочете побудувати?»

Воно використовує громадську участь для досягнення стратегічних цілей. Для Кривого Рогу частину такого бюджету можна було б орієнтувати на озеленення, тіньові маршрути, безбар’єрність, ветеранські простори, безпечні маршрути до шкіл і локальні проєкти адаптації до спеки.

Від меморандуму — до спільного портфеля проєктів

Найцікавіше у партнерстві Кривого Рогу та Ам’єна починається за межами бюджетів двох міст.

Франція вже має державні механізми підтримки децентралізованого співробітництва з Україною.

У 2026 році Франція та Німеччина запустили механізм Weimar+, орієнтований на партнерства європейських та українських територіальних громад.

Другий важливий канал — Agence Française de Développement, AFD.

Для Кривого Рогу ця назва вже має практичне значення. AFD реалізує в Україні проєкт підтримки відновлення систем водопостачання та водовідведення обсягом 5 млн євро, серед територій-бенефіціарів якого прямо зазначений Кривий Ріг.

На ширшому рівні станом на березень 2026 року зобов’язання AFD у сфері відбудови українських міст становили близько 65 млн євро.

Паралельно через програму MISTO передбачено 83 млн євро грантового фінансування Європейського Союзу для підтримки українських муніципалітетів.

Це змінює саму постановку питання про партнерство з Ам’єном.

Кривому Рогу потрібен не нескінченний перелік прохань про допомогу, а портфель підготовлених проєктів:

Ам’єн у такій конструкції може допомагати не тільки ресурсами. Він може допомогти Кривому Рогу правильно увійти до французької та європейської системи підготовки, партнерства і фінансування проєктів.

І тут починається складна розмова про Кривий Ріг

Міжнародний партнер не зможе замінити місту стратегію.

Європейський фонд не сформулює замість громади її пріоритети. Французькі фахівці не повинні вирішувати, яким буде Кривий Ріг після війни.

Перед тим як просити фінансування, місто має знати, що саме воно хоче змінити.

Не перелік об’єктів. Модель міста.

Без відповідей на ці питання навіть найкраще міжнародне партнерство залишатиметься набором окремих проєктів.

Що реально можна зробити разом

1. Пілотна регенерація одного району

Комплексний проєкт із залученням французької експертизи щодо житла, громадського простору, мобільності, енергоефективності, соціальної інфраструктури та кліматичної адаптації.

2. Постійне партнерство медичних інституцій

Не разові поставки, а програми між лікарнями, університетами, реабілітаційними та навчальними центрами.

3. Спільний освітній контур

Школи, університети, професійна освіта, медичні та культурні установи й молодіжні організації.

4. Культурні й креативні індустрії

Не як альтернатива промисловості, а як додатковий сектор нової економіки Кривого Рогу.

5. Спільна підготовка заявок

До французьких, німецько-французьких і європейських програм фінансування.

6. Обмін досвідом стійкості

Тут Кривий Ріг уже виступає не отримувачем допомоги, а носієм практичної експертизи.

Що Кривий Ріг може дати Ам’єну

У Європі дедалі більше говорять про resilience — стійкість громад.

Кривий Ріг живе всередині цього поняття.

Місто знає, що означає:

Цей досвід не потрібно романтизувати. Він оплачений надто високою ціною.

Але його потрібно систематизувати. Спільні тренінги, протоколи, дослідження, університетські програми, сценарії цивільного захисту та навчання муніципальних команд можуть стати українським внеском у європейську безпеку.

Три індекси яким я оцінюю міста побратими 

10 вимірів реальної євроінтеграції

Одне рішення для Кривого Рогу

Через десять років потрібно буде запитати:

Під час війни ми природно дивимося на європейські міста як на тих, хто може допомогти Україні.

Але європейська інтеграція має поступово змінити саму конструкцію цих відносин.

Кривий Ріг не повинен назавжди залишатися отримувачем допомоги. Ам’єн не повинен залишатися лише донором.

Між ними може виникнути значно цікавіше партнерство — двох міст, які мають різний досвід і тому можуть бути корисними одне одному.

Ам’єн знає, як працюють довгі програми міської регенерації, університетська медицина, культурні індустрії, багаторівневе фінансування та французькі й європейські інституції.

Кривий Ріг знає те, чого Європа ніколи не хотіла б дізнатися на власному досвіді: як велике місто продовжує жити, коли війна приходить до його води, енергетики, лікарень, шкіл, підприємств і будинків.

Обидва знання мають цінність.

Офіційні джерела