NDU.KR.UA — Інфохаб: парламентська аналітика України

Рахункова палата побачила не просто низьку сплату штрафів. Вона описала систему, яка добре рахує рішення, справи й мільярди санкцій, але не може переконливо показати, скільки конкуренції реально захищено, скільки коштів отримав бюджет і чому більшість найбільших рішень застрягає між судом та виконанням.

Чек в аптеці не знає, скільки справ відкрив Антимонопольний комітет. Підприємець у Кривому Розі не відчує чеснішої конкуренції від самого факту, що у звіті стало більше рішень. А громада не може оцінити ефективність контролю за державною допомогою, якщо держава не показує, кому, скільки і на яких умовах надала підтримку.

Саме цю відстань — між активністю державного органу та відчутним результатом — зафіксувала Рахункова палата у звіті, затвердженому 10 серпня 2026 року рішенням № 22-2. Документ аналізує звіт АМКУ за 2025 рік у частині впливу на державний бюджет. Його головний висновок жорсткий: даних багато, але причинно-наслідкового зв’язку між рішеннями Комітету, станом конкуренції та бюджетним результатом простежити неможливо.

1,7% — гучна, але не самодостатня цифра

Було б помилкою сказати, що решта 98,3% уже остаточно втрачена. На кінець року строк виконання 251 рішення на 515,3 млн грн ще не настав. Крім того, рішення на 5,104 млрд грн — 87,1% усієї суми штрафів 2025 року — оскаржувалися в судах. Тому показник 1,7% не є фінальною «ставкою стягнення» для всього масиву рішень.

Але ця обмовка не знімає проблему. Навпаки, вона показує, чого саме бракує державі: єдиного обліку кожного рішення від моменту накладення штрафу до добровільної сплати, судового перегляду, примусового виконання або скасування. На запит аудиторів АМКУ надав консолідовані дані лише за 2023–2025 роки; сформованого масиву від 2011 року Комітет не мав.

Навіть показник, за яким суди у 99,6% справ про стягнення штрафів і пені ухвалювали рішення на користь АМКУ, не дає відповіді на головне запитання: скільки грошей після цього реально потрапило до бюджету. Судове рішення — це юридичний результат. Платіж — бюджетний. Між ними виявилася зона, яку офіційна звітність майже не освітлює.

Мільярдний ефект одного рішення

Зростання загальної суми штрафів у 5,7 раза виглядає як різке посилення правозастосування. Проте 4,806 млрд грн, або 82% усього обсягу 2025 року, припали на одне рішення щодо двох дистриб’юторів лікарських засобів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД».

Це принципова деталь. Вона не зменшує суспільної ваги справи на фармацевтичному ринку і не підміняє майбутню судову оцінку. Але вона означає, що показник «сума накладених штрафів» у 2025 році залежить переважно від долі одного великого рішення. Для зрілої конкурентної політики цього недостатньо: потрібна не лише гучність санкції, а її юридична стійкість, виконуваність і вплив на поведінку ринку.

Держава вимірює роботу, а не результат

У 2025 році АМКУ розпочав 1 261 справу, розглянув 1 394 справи та припинив або визнав 3 120 порушень. Це важливі показники навантаження. Водночас вони не відповідають на запитання, чи стало менше зловживань монопольним становищем, чи знизилися бар’єри входу на ринки, чи зросла конкуренція в закупівлях і скільки бюджетних коштів убезпечено від неефективного витрачання.

На утримання АМКУ та його територіальних органів у 2025 році спрямовано 588 млн грн касових видатків. Рахункова палата не ставить під сумнів саму необхідність цих витрат. Вона вказує на інше: паспорт бюджетної програми переважно рахує заяви, справи, документи та позови, а не вплив на бюджет і конкурентне середовище.

Окрема проблема — заявлений АМКУ «економічний ефект» у 3,1 млрд грн. Аудитори не змогли його підтвердити, оскільки цей показник не передбачений законом, не пов’язаний прямо ані з надходженнями, ані з використанням бюджетних коштів. Порівняно з 2024 роком він скоротився на 5,7 млрд грн, однак пояснення цієї динаміки у звіті немає.

Європейський сигнал: рішень більше, але доказовості ще недостатньо

Конкурентна політика — це глава 8 переговорів про вступ до ЄС і частина внутрішнього ринку. У звіті про Україну за 2025 рік Європейська комісія зафіксувала лише обмежений прогрес. Брюссель визнав, що кількість рішень АМКУ щодо антиконкурентних узгоджених дій, зловживань домінуванням і концентрацій зросла. Комітет уперше застосовував новий механізм звільнення від відповідальності для учасника картелю та провів одну раптову перевірку.

Та європейський критерій не зводиться до кількості рішень. Комісія прямо зазначила, що практику правозастосування потрібно поліпшувати. Окремо вона вимагає відновити повний контроль АМКУ за державною допомогою, створити надійний перелік чинних програм підтримки та узгодити правила з acquis ЄС, зокрема щодо послуг загального економічного інтересу.

Це особливо важливо під час війни й відбудови. Держава мусить швидко підтримувати енергетику, оборонну промисловість, лікарні, транспорт і постраждалий бізнес. Але швидкість без реєстру, критеріїв і подальшого контролю створює інший ризик: публічні гроші можуть не відновлювати конкурентоспроможність, а закріплювати привілеї окремих отримувачів.

Законодавче вікно знову відкрите — але законів у ньому немає

У парламенті з початку 2025 року опрацьовуються законопроєкти № 12440 та № 12440-1 щодо подальшого посилення АМКУ й наближення правил до права ЄС. Профільна євроінтеграційна експертиза водночас вказала на потребу суттєвого доопрацювання окремих положень.

Інший ключовий урядовий проєкт № 14345 мав відновити контроль за державною допомогою під час воєнного стану, передбачити цифровий реєстр і нові правила незначної допомоги. Після повторного першого читання його відкликали 16 липня 2026 року. Того самого дня був відкликаний і проєкт № 15304 про відповідальність за порушення правил державної допомоги. Після формування нового Кабінету Міністрів АМКУ 23 липня знову виніс оновлену ініціативу на громадське обговорення.

Юридично це можна пояснити перезапуском урядового законодавчого портфеля. Політично наслідок простий: зобов’язання перед ЄС залишилися, а парламентська траєкторія ключової реформи обірвалася і потребує швидкого відновлення.

Чому це відчувають люди й громади

Слабка конкуренція рідко приходить до людини під вивіскою «монополія». Вона приходить дорожчим препаратом, тендером з одним реальним учасником, гіршою послугою, закритим входом на локальний ринок або підтримкою підприємства, умови якої не може перевірити конкурент.

Для промислових громад на кшталт Кривого Рогу це питання не абстрактне. Комунальні підприємства, тепло, транспорт, медицина, відновлення інфраструктури та закупівлі залежать від того, чи є правила підтримки прозорими, а доступ бізнесу — рівним. Громада має право знати не лише суму витрачених коштів, а й те, чи створюють вони нову конкуренцію, робочі місця та якісні послуги.

Парламент не повинен обмежитися заслуховуванням

АМКУ підзвітний Верховній Раді. Тому відповіддю на звіт Рахункової палати має бути не чергове «взяти до відома», а контрольний цикл із датами, відповідальними та відкритими даними.

До 1 листопада 2026 року АМКУ та Міністерство фінансів мають переглянути показники бюджетної програми. До 31 грудня 2026 року у щорічному звіті повинен з’явитися окремий розділ про вплив на бюджет. До 31 березня 2027 року слід переглянути доцільність показника «економічного ефекту». До кінця 2027 року має запрацювати повний облік штрафів і пені за роками, платниками та стадіями виконання.

Окреме завдання для Уряду та Міністерства юстиції — пояснити тривале невиконання рішень органами державної виконавчої служби. А для парламенту — повернути законодавчу реформу державної допомоги на розгляд і не допустити, щоб перезапуск Уряду перетворився на втрачений рік євроінтеграції.

«Сильний антимонопольний орган вимірюється не гучністю накладеного штрафу. Він вимірюється тим, чи витримує рішення суд, чи виконує його порушник, чи отримує бюджет кошти і чи відчуває людина, що ринок став чеснішим. Усе інше — статистика без завершеної історії».

Звіт Рахункової палати залишає Україні незручне, але корисне запитання. Ми будуємо європейську систему конкуренції — чи лише вчимося звітувати її мовою? Відповідь дадуть не нові мільярди у графі «накладено», а відкритий шлях кожного рішення до виконання і реальні зміни на ринку.