Польський урок для України простий: людина швидше зробить крок додому, якщо повернення не виглядає стрибком без права на помилку.
Між Україною та Польщею майже неможливо провести чітку лінію, за якою закінчується евакуація і починається еміграція. Для сотень тисяч українських родин ця лінія щотижня перетинає кордон автобусом, потягом або автомобілем: робота — у Польщі, батьки — в Україні; дитина — у польській школі, сімейний лікар або стоматолог — удома; орендована квартира — у Варшаві чи Вроцлаві, власне житло — у Дніпрі, Харкові, Херсоні або іншому українському місті.
Станом на 30 червня 2026 року в Польщі перебували під тимчасовим захистом 961 170 людей, які виїхали з України, — 21,8% усіх отримувачів такого захисту в ЄС. Це друга за чисельністю група після Німеччини. Проте польська модель відрізняється не лише масштабом. Її визначає географічна близькість, швидкий доступ до праці та можливість не втрачати фізичний зв’язок з Україною.
Польська перевага: повернення можна приміряти
З Німеччини повернення часто виглядає як велике переміщення всієї сімейної системи. З Польщі воно може початися з поїздки на кілька днів: побачити батьків, перевірити квартиру, пройти лікування, відновити документи, оцінити роботу школи або безпекову ситуацію.
У дослідженні UNHCR, IOM та UNICEF 2025 року 14% опитаних домогосподарств повідомили, що хтось із їхніх членів після 24 лютого 2022 року відвідував Україну один раз, а 33% — більше одного разу. Головною причиною були родичі — 65%. Далі йшли медичні послуги — 38%, сімейні справи — 17%, документи та перевірка або ремонт майна — по 10%.
Це ще не повернення. Але це вже інфраструктура повернення — постійне порівняння двох реальностей не за телевізійними повідомленнями, а через власний досвід.
Українці в Польщі: чотири ознаки життя між двома країнами
Джерела: Eurostat; SEIS 2025. Показники зайнятості, мови та поїздок походять з індикативного опитування 642 домогосподарств і не є переписом усієї української громади.
Типовий портрет: людина, яка вже живе у двох системах
Уявімо Ірину. Це не реальна героїня, а складений аналітичний портрет на основі найпомітніших характеристик опитування SEIS 2025.
Їй близько сорока. Вона приїхала з дитиною з Дніпропетровської, Харківської або Херсонської області — на ці три регіони припадала приблизно третина респондентів. Вона працює, самостійно оплачує оренду, спілкується польською і вже не потребує гуманітарної системи для кожного щоденного рішення. Але її родина, майно, лікарі або професійні зв’язки залишаються в Україні.
У вибірці 83% респондентів становили жінки, найбільша вікова група — 35–59 років. 44% домогосподарств мали дітей. 66% жили в окремій квартирі або будинку, а 81% повністю оплачували житло самостійно. Доходи від праці були основним джерелом коштів для 85% домогосподарств.
Ірина вже не є лише отримувачкою допомоги. Вона стала працівницею, орендаркою, платницею податків, матір’ю учня польської школи та учасницею місцевої економіки. Її повернення означає не купити квиток, а перенести назад цілу систему життєвих опор.
Шлях 2022–2026: як близькість стала способом життя
2022: сусідська солідарність і миттєвий доступ
Польща стала першою безпечною зупинкою для мільйонів людей. PESEL UKR відкрив спрощений доступ до державних послуг, цифрової ідентифікації та ринку праці. Для багатьох це була не обрана країна еміграції, а найближче місце, де можна було швидко відновити керованість життя.
2023: робота замість очікування
Близькість мов, велика довоєнна українська громада і відкритий ринок праці дозволили швидше перейти від допомоги до заробітку. Водночас робота часто була не за фахом, а житло — дорогим і нестабільним. Людина трималася не лише за польську систему, а й за можливість регулярно повертатися до України.
2024–2025: школа, мова і власна оренда
У 2025 році 77% дітей шкільного віку в опитаних родинах були зараховані до польських шкіл, а 84% опитаних членів домогосподарств могли ефективно спілкуватися польською. Зайнятість у дослідженій працездатній групі зросла з 61% у 2023 році до 76% у 2025-му.
Чим більше родина забезпечує себе сама, тим менше її рішення залежить від виплат і тим більше — від якості майбутнього в обох країнах.
2026: захист переходить у довше проживання
Польща почала згортати частину екстрених рішень і переводити систему до звичайнішої моделі проживання та самостійності. З 4 травня 2026 року частина громадян із PESEL UKR може подаватися на трирічну картку CUKR із доступом до праці та підприємництва. Після її отримання людина втрачає частину спеціальних прав, пов’язаних зі статусом UKR. Сигнал зрозумілий: тимчасовий гість має визначатися з довшим маршрутом.
Що українська родина чує від Польщі
«Працюй і ставай самостійною»
Польська модель швидко включила українців до ринку праці. Зайнятість та власний дохід стали основною формою інтеграції, а не додатком до гуманітарної підтримки.
«Тимчасовість не триватиме безкінечно»
Перехід до PESEL UKR і CUKR, згортання окремих спеціальних рішень та втрата частини пільг після зміни статусу підштовхують людину обирати довший правовий маршрут.
Є й третій, менш комфортний сигнал. В індикативному дослідженні 41% домогосподарств повідомили про ворожу поведінку або ставлення з боку частини місцевого населення — від агресивних коментарів онлайн до дискримінації під час пошуку роботи чи житла. Це не скасовує польської солідарності, але показує: суспільне середовище вже не є безумовно мобілізованим навколо екстреної допомоги.
Правова межа зворотності: за чинними правилами статус PESEL UKR може бути втрачено після перебування поза Польщею понад 30 днів, а дозвіл CUKR — після виїзду більш як на шість місяців. Отже, тримісячне пробне повернення сьогодні не є автоматичним правом: воно потребує спеціально узгодженого польсько-українського режиму.
Отже, Польща говорить українській родині: залишатися можна, але дедалі більше — як працівнику, платнику податків, підприємцю або довгостроковому мешканцю, а не як учаснику тимчасової гуманітарної схеми.
Що вона бачить і чує від України
Україна для родини в Польщі не є далеким образом. Її можна відвідати за вихідні. Людина бачить власний будинок, ціни, роботу школи, стан лікарні, повітряні тривоги, місцеву економіку і настрої сусідів. Польський українець має значно більше прямої інформації, ніж той, хто живе за тисячі кілометрів.
Але часті поїздки виявляють і головну слабкість української політики: кожен контакт з Україною родина організовує сама. Немає єдиного маршруту, який дозволяє перевірити громаду, зарезервувати житло, погодити школу, отримати пропозицію роботи й зрозуміти правові наслідки пробного повернення для польського статусу.
Сім практичних запитань до української держави
- Чи можу я повернутися на три місяці й не втратити можливість безпечно завершити справи в Польщі?
- Чи може дитина пройти адаптаційний період, а не втратити навчальний рік?
- Чи визнає Україна польські оцінки, сертифікати та професійний стаж?
- Чи отримаю я роботу або замовлення до остаточного переїзду?
- Хто допоможе з орендою, якщо моє житло зруйноване або розташоване в небезпечній громаді?
- Як перенести медичні дані та безперервно отримувати лікування?
- До кого звертатися, якщо обіцяний громадою пакет не працює?
Поки відповідей немає в одному місці, маятникові поїздки підтримують зв’язок з Україною, але не обов’язково перетворюються на повернення.
Не одне рішення, а три етапи
Рада ЄС уже рекомендувала державам створювати структуровані умови для ознайомчих поїздок до України та програми добровільного повернення, які дають достатньо часу для поступової реінтеграції. Польща — найкраще місце для практичного пілоту такої моделі.
Ознайомче повернення
У межах спеціально погодженого українсько-польського пілоту — від одного тижня до трьох місяців: перевірити житло, школу, медицину, роботу та реальний рівень безпеки без передчасного обнулення правового маршруту в Польщі.
Часткове повернення сім’ї
Один дорослий запускає роботу, бізнес або відновлення житла в Україні, поки дитина завершує семестр, а інші члени родини — трудові й орендні зобов’язання в Польщі.
Стале повернення
Сім’я переїжджає після підтвердження житла, доходу, школи, лікування та відповідального координатора — до своєї або іншої безпечнішої громади України.
Українсько-польський протокол зворотного повернення
Замість вимоги «обери одну країну» — узгоджена система, яка дозволяє родині перевірити український маршрут і переносити життя поетапно.
Як запустити зворотне повернення між Польщею та Україною
Політична теза
Близькість Польщі — це конкурентна перевага України, якщо держава перетворює маятникову мобільність на поетапну реінтеграцію. Повернення не повинно вимагати від родини одночасно втратити польський статус, роботу, оренду та шкільне місце.
Законодавчий інструмент
До рамкового пакета про добровільне повернення та сталу реінтеграцію необхідно включити окремий режим поетапного повернення, який:
- розрізняє ознайомчу поїздку, часткове повернення сім’ї та стале повернення;
- гарантує безперервність українських документів, освіти, медичного обслуговування та соціальних прав;
- дозволяє підписувати контракт із громадою до зміни фактичного місця проживання;
- визначає порядок визнання польського навчання, кваліфікацій і трудового стажу;
- створює правову основу для обміну даними лише за згодою людини;
- встановлює запобіжники проти подвійного фінансування без позбавлення родини законної перехідної підтримки.
Міждержавний інструмент
Кабінет Міністрів має запропонувати Польщі двосторонній меморандум про ознайомчі поїздки та поетапне повернення на основі рекомендацій Ради ЄС. Він повинен узгодити строки перебування, правові наслідки для PESEL UKR або CUKR, перенесення освітніх результатів, професійне посередництво, медичні дані та процедуру остаточного завершення польського статусу.
Адресати
Міжкомітетська група Верховної Ради за участю комітетів із соціальної політики, європейської інтеграції, зовнішньої політики, освіти, економічного розвитку, місцевого самоврядування та бюджету. Виконавці — Кабінет Міністрів, Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, МЗС, Міністерство економіки, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я та громади.
Пілот
Створити польсько-український коридор повернення між Варшавою, Краковом, Вроцлавом, Любліном і Жешувом та щонайменше десятьма українськими громадами. Частина громад має представляти безпечніші регіони для нового проживання, частина — відновлені громади походження, допущені за результатами безпекової оцінки.
Очікувана відповідь
Упродовж 90 днів уряд затверджує стандарт поетапного повернення та перелік пілотних громад. Упродовж шести місяців — запускає цифровий кабінет, реєстр перевірених пропозицій житла і роботи та двосторонній освітній і медичний протокол.
Критерій успіху
Держава вимірює не кількість ознайомчих поїздок, а те, скільки з них завершилися стабільним життям в Україні:
Перевірка
Щоквартальний відкритий звіт уряду та громад; спільна українсько-польська наглядова група; щорічні парламентські слухання; незалежне опитування родин; аудит бюджетних програм Рахунковою палатою. Коротка поїздка або перетин кордону не повинні зараховуватися як повернення.
Польща не віддалила українців від України. Навпаки, вона дозволила мільйонам людей залишатися поруч — географічно, культурно й фізично. Але близькість сама по собі не гарантує повернення. Вона може так само легко закріпити комфортну модель життя між двома країнами.
Спроба підштовхнути людей скороченням підтримки або моральним тиском створить вимушений рух, але не стале рішення. Родина, яка втратить опору в Польщі й не знайде її в Україні, може переїхати до іншої держави ЄС або знову залишити Україну.
Конкурентна перевага України — можливість зробити повернення близьким, поступовим і перевірюваним. Для цього кордон має бути не точкою остаточного вибору, а керованим переходом між двома системами.
Україна повинна запропонувати не останню поїздку з Польщі, а перший безпечний крок додому.
Що Польща додає до спільної стратегії
Німецька публікація показала ціну державної передбачуваності. Польська додає другу необхідну властивість — зворотність рішення.
Джерела
- Eurostat: 4,41 млн людей під тимчасовим захистом у червні 2026 року
- UNHCR, IOM, UNICEF: Socio-Economic Insights Survey 2025 — Poland
- Управління у справах іноземців Польщі: зміни системи тимчасового захисту у 2026 році
- UNHCR Poland: трирічна картка проживання CUKR
- Польська система MOS: втрата PESEL UKR після перебування поза Польщею понад 30 днів
- Рада ЄС: координований перехід від тимчасового захисту та добровільне повернення
- OECD: чинники повернення, житло, робота та державні послуги
Автори публікації:
Автори публікації:
Оксана Козачок - експертка з імплементації законодавства Європейського Союзу та аналізу державної політики;
Людмила Гранюк - кандидат педагогічних наук, експертка у галузі освіти, законопроєктної роботи, соціальної політики та ментального здоров’я.
