Електронна комерція давно стала невід’ємною частиною світової економіки, надаючи споживачам доступ до широкого вибору товарів за вигідними цінами. Проте, в умовах триваючої війни в Україні, це питання набуває нового значення. Окрім загроз, пов’язаних із безпекою споживачів і недобросовісною конкуренцією, з’являється ще один фактор – ризики для економічної та національної безпеки.
Створюється ризик неконтрольованого імпорту товарів з сумнівних джерел. Така ситуація потребує посилення митного контролю та перевірки якості імпортованої продукції. За даними Європейської комісії, близько 75% небезпечних товарів, що потрапляють на ринок ЄС, надходять із третіх країн, і цей показник може бути ще вищим в Україні, де система контролю ослаблена війною - аналіз ситуації Європейським Парламентом
Крім того, існує загроза економічного ослаблення українських виробників, які змушені конкурувати з дешевою продукцією, що імпортується без належного контролю. Це може призвести до втрати робочих місць, закриття підприємств та зниження податкових надходжень до бюджету.
Як ЄС бореться з проблемами електронної комерції
Європейський Союз уже визнав проблему транскордонної електронної комерції як серйозний виклик. У відповідь були запроваджені такі заходи:
• Регламент про загальну безпеку продукції (GPSR), який зобов’язує онлайн-платформи (AliExpress, Temu, Shein) перевіряти відповідність товарів європейським стандартам і нести відповідальність за якість продукції, що продається.
• Реформа Митного кодексу ЄС, що включає створення Європейського митного управління та єдиного цифрового митного центру. Це дозволить контролювати транскордонну електронну торгівлю в реальному часі.
• Скасування порогу у 150 євро для безмитного імпорту (заплановано на 2028 рік, але Європарламент пропонує впровадити ще у 2026 році). Це має запобігти масовим ухилянням від сплати митних платежів.
• Запровадження статусу “імпортера за замовчуванням” для маркетплейсів. Великі онлайн-майданчики зобов’язані самостійно декларувати товари та сплачувати мита, що зробить їх відповідальними за якість продукції.
Крім того, у 2024 році Європейська комісія ініціювала розслідування щодо Temu, Shein, AliExpress та інших платформ через підозри у недотриманні вимог безпеки товарів.
Що потрібно зробити Україні
З огляду на військовий стан та безпекові загрози, Україна має запозичити найкращі практики ЄС, адаптувавши їх до власних реалій. Серед першочергових кроків:
1. Посилити митний контроль та перевірку товарів – особливо з країн, що не дотримуються високих стандартів безпеки продукції.
2. Запровадити обов’язкову ідентифікацію онлайн-продавців – це унеможливить продаж товарів із сумнівних джерел.
3. Встановити спеціальний податок або мито на імпорт дешевої продукції – це допоможе підтримати українських виробників.
4. Впровадити автоматизовану систему перевірки онлайн-замовлень – для відстеження нелегального імпорту.
5. Захистити споживачів через посилення відповідальності онлайн-платформ – впровадити механізми контролю якості та можливість повернення небезпечних товарів.
У нинішніх умовах контроль за транскордонною електронною комерцією є не лише економічним питанням, а й питанням національної безпеки. Без ефективного регулювання Україна ризикує не лише отримати наплив небезпечної продукції, а й підірвати власний ринок. Використання досвіду ЄС та впровадження жорсткіших стандартів може допомогти Україні зберегти економічну стійкість та безпеку своїх громадян.
