В умовах повномасштабної агресії рф проти України питання обороноздатності стало першочерговим для всіх демократичних країн Європи. Знову на порядку денному постало питання про відновлення чи розширення системи військового призову — як інструменту підготовки держав і громадян до можливих викликів.

Особисто вважаю, що досвід європейських країн щодо призову має стати корисним для України та наших виборців. Саме зараз, під час воєнного стану, нам потрібно будувати модель безпеки, яка відповідатиме не лише воєнним реаліям, а й викликам майбутнього.

Європа повертається до призову: причини та виклики

Згідно з аналітичним звітом Європейського парламенту, низка країн ЄС уже відновлює або серйозно розглядає повернення до загального військового обов’язку. Причини — очевидні:

✔ Загроза з боку рф та сумніви в довгостроковій підтримці з боку США;

✔ Нестача кадрів у професійних арміях — країни ЄС зіткнулися зі значними труднощами в наборі військових;

✔ Необхідність створення резерву для посилення обороноздатності та стримування агресора.

Наочний приклад — Польща, яка вже готує модель обов’язкової підготовки для всіх чоловіків. Латвія у 2024 році офіційно відновила призов, а Бельгія запровадила листи-запрошення для всіх 18-річних юнаків та дівчат.

Як це працює в ЄС ?

Станом на 2025 рік 9 країн-членів ЄС мають активну систему призову — Австрія, Кіпр, Данія, Естонія, Фінляндія, Греція, Латвія, Литва та Швеція.

Моделі призову:

• Обов’язкова служба для всіх придатних (Греція, Фінляндія);

• Призов за жеребом (Латвія, Литва, Данія);

• Вибіркова обов’язкова служба (Швеція).

Важливі факти:

• Тривалість служби — від 4 до 15 місяців;

• Призов стосується і жінок — прикладом слугує Швеція та Норвегія (НАТО);

• У деяких країнах запроваджується кіберпризов — підготовка фахівців з ІТ для кіберзахисту.

Чому це важливо для України та для нас із вами ?

Як народний депутат і представник інтересів нашого виборчого округу, я переконаний — сьогоднішній досвід Європи відкриває для нас кілька важливих висновків:

✅ Сучасна війна потребує нової моделі оборони — гібридної, де поряд із ЗСУ працює потужний резерв, сили територіальної оборони, кіберпідрозділи та добровольчі формування.

✅ Суспільна згуртованість і готовність до оборони — запорука виживання нації у воєнний час. Як показує досвід Литви та Латвії, повернення призову може стати «соціальним контрактом» між державою та громадянами.

✅ Роль Парламенту — в Україні, як і в країнах ЄС, рішення про чисельність війська, резерву, моделі призову мають ухвалюватися відкрито та за участі суспільства.

Чи потрібна Україні нова модель призову ?

Сьогодні я активно працюю над вивченням європейського досвіду, щоб напрацювати якісні законодавчі ініціативи для України. Переконаний — нам потрібна інтелектуальна армія та ефективний резерв, який стане частиною стратегії «тотальної оборони».

Жодне рішення не повинно бути  ухвалено без чесного діалогу з суспільством. Ваша думка важлива !

ТОП-5 фактів про призов у ЄС (2025):

1️⃣ 9 країн мають активний призов;

2️⃣ Лідери за резервом — Греція (289 тис.), Фінляндія (233 тис.);

3️⃣ Жінки можуть проходити службу в Швеції та Норвегії;

4️⃣ Розвивається кіберпризов — Данія, Фінляндія, Естонія;

5️⃣ Європарламент закликає зміцнювати резерв та кадровий потенціал армій.


Друзі, я запрошую вас до дискусії !

Що ви думаєте про можливе оновлення системи військового призову в Україні ? Чи готові ми до формування сучасного резерву та кіберпідрозділів ?

Залишайте свої коментарі та долучайтеся до обговорення — ваша думка важлива для мене як народного депутата і для нашої спільної безпеки.

 

Володимир Захарченко