Академічна свобода — це не лише право дослідника чи викладача. Це фундаментальне право, без якого неможлива ані вільна думка, ані сталий розвиток держави. У час війни, коли інтелектуальний потенціал України є критично важливим для відновлення та безпеки, саме свобода науки й освіти стає тим критерієм, за яким оцінюється демократична стійкість суспільства.
Що говорить Європа ?
У квітні 2025 року Європейський парламент опублікував оновлений звіт Academic Freedom Monitor 2024. У ньому детально проаналізовано, як академічна свобода закріплена в конституціях держав-членів ЄС, на яких засадах вона гарантується на рівні законодавства та які політичні інструменти може використовувати Європейський Союз для її захисту.
Основні висновки цього дослідження вказують на спільну проблему: академічна свобода рідко прямо згадується в конституціях країн ЄС. Водночас багато держав опосередковано гарантують її через норми про свободу наукових досліджень, свободу вираження поглядів чи право на освіту.
Україні, яка прагне європейської інтеграції, варто враховувати ці стандарти вже зараз, гармонізуючи національне законодавство з кращими практиками ЄС.
Академічна свобода в умовах війни: чому це важливо ?
1.Збереження незалежного наукового мислення — запорука технологічної стійкості в умовах гібридної війни.
2.Гарантії для молоді та студентів — ключ до формування майбутнього демократичного лідерства.
3.Залучення міжнародної підтримки — країни з високим рівнем академічної свободи мають пріоритет при отриманні дослідницьких грантів (Erasmus+, Horizon Europe тощо).
4.Інституційна автономія — підвищує довіру до українських вишів і їхню інтеграцію в Європейський освітній простір.
Ми вважаємо, що парламент України має включити тему академічної свободи до порядку денного. Зокрема:
• Ініціювати моніторинг відповідності українського законодавства статті 13 Хартії основних прав ЄС.
• Визначити законодавчо позитивні обов’язки держави щодо гарантування академічної свободи, а не лише утримання від втручання.
• Передбачити спеціальний захист для молодих науковців та дослідницьких колективів, які працюють в умовах нестабільного фінансування або в регіонах, наближених до зони бойових дій.
Відкритий парламентський діалог з науковцями, студентами та освітніми організаціями — запорука ефективної політики.
Ми закликаємо:
• наукові спільноти — ділитися кейсами порушень академічної свободи;
• студентів — приєднуватись до дискусій про роль університетів у воєнний час;
• освітні інституції — долучатись до розробки Кодексу академічної свободи.
Ключові факти:
• В Нідерландах академічна свобода прямо не закріплена в конституції, але визнається через свободу вираження поглядів.
• У Польщі, Греції та Німеччині — прямо визнано свободу наукової діяльності.
• ЄС поки що не має єдиного законодавчого визначення академічної свободи, але стаття 13 Хартії основних прав вимагає її дотримання у всіх сферах, пов’язаних з освітою і наукою.
Яка роль української науки в умовах війни та після перемоги ?
Чи варто Україні закріпити академічну свободу в Конституції ?
Які приклади порушень ви знаєте у своїй сфері ?
Залишайте свої коментарі, ставте запитання, долучайтесь до обговорення — разом ми можемо захистити простір свободи мислення, який сьогодні так потрібен Україні.
