У час, коли Україна виборює своє право на майбутнє в умовах повномасштабної війни, наша держава водночас має залишатися активним учасником європейської трансформації — зокрема в енергетичному та промисловому секторах. Саме тому я із зацікавленням стежу за ініціативами Європейського Союзу, які мають стратегічне значення для післявоєнного відновлення та зеленої модернізації України.
Однією з таких ініціатив є Clean Industrial Deal, представлений Європейською Комісією на початку 2025 року. Це — новий амбітний план для підвищення конкурентоспроможності, декарбонізації промисловості та формування сучасної енергетичної архітектури ЄС.
Основні напрями Clean Industrial Deal
Документ передбачає комплекс заходів, які охоплюють ключові енергомісткі сектори — металургію, хімію, виробництво цементу та скла — і водночас просуває розвиток «чистих технологій», таких як воднева енергетика, сонячна енергетика, вітрові турбіни та акумулятори.
Серед пріоритетів:
• Зниження вартості енергії для промисловості та домогосподарств.
• Розбудова енергомереж і міждержавних інтерконекторів.
• Підтримка низьковуглецевого водню та запровадження біржових механізмів PPA/CfD.
• Створення Європейського банку декарбонізації промисловості з орієнтовним обсягом у €100 млрд.
• Мобілізація понад €100 млрд інвестицій через фонди Horizon Europe, Innovation Fund та InvestEU.
• Запровадження критеріїв сталості та «зелених» етикеток для промислових товарів.
Що це означає для України ?
Ми маємо унікальний шанс стати частиною нової європейської промислової політики. Розширення TEN-E, підтримка чистих технологій, інвестиції в модернізацію енергосистеми — усе це може бути інтегровано в українське відновлення. Особливу увагу слід звернути на підтримку малого та середнього бізнесу, який, за прикладом ЄС, може скористатися пільговими гарантіями для участі у трансформації енергетичного сектору.
Україна вже сьогодні стикається з високими енергетичними витратами, критичною потребою в нових мережах та залежністю від імпорту ресурсів. Clean Industrial Deal пропонує відповіді на ці виклики — шляхом інтеграції до Європейського зеленого ринку та участі в загальноєвропейських ініціативах декарбонізації.
Ключові цілі ЄС до 2030 року
• Електрифікація економіки ЄС: з 21,3 % до 32 %.
• Встановлення нових потужностей ВДЕ: +100 ГВт щороку.
• Частка виробництва clean tech в ЄС: 40 % до 2030 року.
Наступні кроки та роль парламенту
Очікується, що в червні 2025 року профільний Комітет Європейського парламенту (ITRE) ухвалить резолюцію щодо Clean Industrial Deal, а голосування в сесійній залі заплановано на липень.
Я вважаю, що український парламент уже сьогодні має адаптувати своє бачення до нової енергетичної реальності ЄС. Ми повинні:
• гармонізувати податкову та тарифну політику з європейськими підходами;
• прискорити розвиток ВДЕ та декарбонізацію важкої промисловості;
• створити механізми підтримки для українських виробників clean tech.
Як Ви вважаєте, яку з ініціатив Clean Industrial Deal варто впровадити першою в Україні ? Чи готові ми до створення повноцінного ринку промислового водню ?
Залишайте свої думки у коментарях, поширюйте статтю та долучайтесь до дискусії про майбутнє зеленої економіки України.
Відеоматеріали про екологічні наслідки забруднення та допомогу постраждалим мешканцям:
Відео - Проєкт допомоги мешканцям Криворізького району від ПРООН щодо надання доступу до питної води (станції очистки питної води)
Відео - Проєкт допомоги мешканцям Криворізького району від ПРООН щодо надання доступу до питної води (водовозки)
Відео - People and Power investigates the toxic legacy of war on Ukraine’s fragile environment.
Відео - Робота Державної екологічної інспекції в умовах війни рф проти України
